Природні рекреаційні ресурси Сумської області

Виконала студентка 4 курсу

Групи МТ-1

Андрух Марина

 

 

Практична робота № 1

Природні рекреаційні  ресурси Сумської області

Завдання: на основі літературних джерел (енциклопедії, довідники, статистичні щорічники) виявити і оцінити природні рекреаційні ресурси адміністративної області, відобразивши такі їх складові:

• кліматичні;
• бальнеологічні;
• біологічні;
• ландшафтні;
• природоохоронні.

Кліматичні ресурси  Сумської області

Кліматичні умови мають  дуже велике значення для розвитку геосистеми, а також відіграють важливу роль у розвитку туризму на певній території.

Клімат Сумщини є помірно-континентальним (коефіцієнт континентальності 45 %) і  цілком відповідає рисам клімату  лісостепової зони.

На території області  за безхмарної погоди максимально можливе  значення сумарної радіації може становити 150 ккал/см² на рік. Проте через майже щоденний хмарний покрив сумарна радіація на Сумщині становить лише 90—95 ккал/см² на рік. Загальна кількість годин сонячного сяйва для півдня Сумщини становить 1839 годин, для півночі — 1747.

Середньорічна температура  по області становить 6,5—6,0˚С. Період з додатніми температурами становить 235 днів, тобто теплий період (з температурами вище 0˚ за добу) значно довший, ніж холодний. У середньому по області теплий період настає 23 березня, а закінчується 15 листопада. На тлі додатніх температур вночі можливі заморозки (від'ємні температури в повітрі або на ґрунті).

Середньомісячна температура  нижче 0˚ повсюдно по області спостерігається  у грудні — березні, а в більшості  північних районів — і в  листопаді. З усіх зимових місяців  найхолодніший є січень (-7,0˚ — -8,0˚). Зазвичай дуже низькі температури повітря спостерігаються 1-5 діб, проте іноді середньодобові температури нижчі —25˚ можуть утримуватися 20-25 днів.

Середня температура повітря  в січні від -7,9⁰ на півночі області, до -7,1⁰ – на південному заході, в липні – від +18,4⁰ на півночі, до +19,9⁰ – на південному сході. Мінімальна температура, що буда зафіксована на Сумщині – це – 40⁰С (м. Глухів), а максимальна - +39,9⁰С (місто Суми).

Отже, тривалість теплого періоду, тобто періоду з середньодобовими температурами вище 0˚ на півночі області становить 230 днів, а на півдні – 240, а період коли від’ємні температури зовсім не спостерігаються: від 153 днів на півночі до 163 днів на півдні області. 

На території Сумщини  в середньому випадає 600 мм опадів.  У зимовий період за від'ємних температур випадає сніг або рідкі опади обложного характеру, а літом переважають зливи.

Річна кількість опадів характеризується максимумом у липні — близько  700 мм, а мінімум, як правило, у лютому (приблизно 25 мм). Часто разом з дощем в теплий період випадає град.

У холодну пору року на території  області встановлюється сніговий покрив у середньому на 100 днів. Зазвичай він  з'являється 10—20 січня, але після  цього не раз зникає через підвищення температури. Стійко він з'являється  близько 15 грудня. Висота снігу по області  невелика — близько 20 см. Лише на півночі вона зазвичай становить 30—40 см при максимумі наприкінці лютого (на відкритих ділянках).

За рівнем зволоження область  поділяють на два райони: південний — середньозволожений і північний — добре зволожений.

Водні ресурси  Сумської області

 Річки. Річкова система Сумщини дуже розвинена. Усього налічують 5440 річок, що належать до басейну Дніпра і є його лівими притоками: Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла, Хорол із притоками. Річкові долини мають асиметричну форму з правим крутим і лівим пологим берегом.

Завдяки малому перепаду висот  швидкість течії річок не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає  до 1,5 м/с. Живлення річок переважно  снігове, проте є суттєва частка підземного і дощового живлення. Замерзають річки наприкінці листопада. Льодостав  триває 3—4 місяці. Товщина льоду  в середньому становить від 30 см до 70—80 см.

Озера. Найпоширенішими озерами на території Сумської області є заплавні озера-стариці. Водний режим їх залежить від гідрологічного режиму річок, а рівень води регулюється рівнем води в річці. До тектонічних озер належить озеро Шеліховське в Лебединському районі. Це глибоке озеро, довжина якого значно перевищує ширину, тому що Його улоговина утворена глибинним розломом. Просадочні озера неглибокі, але великі за площею. До таких озер належать Лебединське, Червоне, Жовтневе, Спадщина.

Болота. Середня заболоченість Сумщини становить 1,4 %. Найбільша кількість боліт — на Поліссі, де завдяки підвищеному зволоженню вона досягає 4 %. Болота є природними резервуарами прісної води, природними фільтрами, які вбирають з води різні хімічні сполуки. Вони відіграють важливу роль у живленні річок і озер. Тому болота в заплавах Сули, Сейма, Ворскли, Клевені оголошено заповідними. Болота Шалигінського, Хухрянського, Бандерівського, Андріяшевсько-Гудимівського заказників регулюють стік води під час межені і дають притулок багатьом птахам.

Штучні водойми. Штучними водоймами є ставки, яких в області налічується 1194, із загальним об'ємом води 164,3 млн. м³ та 46 водосховищ з об'ємом води 111,2 млн. м³. Останнім часом значно збільшується використання штучних водойм в рекреаційних потребах.

Бальнеологічні  ресурси Сумщини

Сумщина одна з небагатих областей щодо бальнеологічних ресурсів. Можливо саме тому в області є досить невелика кількість закладів санаторно-курортного господарства.

Найвідомішим лікувально-оздоровчим закладом є санаторій «Токарі». Він  збудований на базі родовища хлоридно-натріевих  вод середньої мінералізації, а  також торф’яних очеретяно-рослинних  грязей. Це єдиний заклад в області  де поєднуються одразу два бальнеологічні ресурси.

Іншим відомим санаторіє є Буймерівка, у якому також для лікування використовують власні мінеральні води. Крім того його навіть називають єдиним в Україні сосновим спа-курортом.

Неподалік від міста Суми є санаторій «Олдиш», який розташований на березі однойменного озера. У лікувальних  цілях тут використовують сульфідні  грязі.

Це три основні заклади, які використовують бальнеологічні ресурси.

У Сумській області є значно більша кількість джерел мінеральних  вод, наприклад  в Роменському, Конотопському та Тростянецькому районах, проте , на жаль, вони не використовуються.

Біологічні ресурси  Сумської області

Сумщина – зелений край, у якому природна рослинність ще збереглась на значних площах. Територія області поділена на 2 частини – лісову і лісостепову. Лісом покрито 19,1% площі Сумщини.

В північній, лісовій частині  області переважають соснові та дубові ліси. Дуб і сосна утворюють здебільшого різні яруси. Широколистяних лісів тут мало. Це переважно дубові ліси з домішкою осини та берези.

У південній частині переважають широколистяні ліси-дубові та липово-дубові з кленом гостролистим. Соснові та дубово-соснові ліси знаходяться тут на піщаних терасах річок.

У лісостеповій зоні навіть у минулому переважали не ліси, а лучні степи. Ліси тут переважно дубові з участю та співдомінуванням липи та клена гостролистого. Вони приурочені здебільшого до сильно почленованих ярами та балками високих правих берегів річок.

Східні та південно-східні частини лісостепу – широколистяні ліси: липово-дубові та кленово-липово-дубові.

Таким чином, на території Сумщини виділяють 4 відмінних за рослинним покривом частини:

• поліську;
• відрогів Середньоросійської височини у лісовій зоні;
• лісостепову рівнину;
• лісостепових відрогів Середньоросійської височини.

На сьогоднішній день тваринний  світ області представлений близько 70 видами ссавців, 250 видами птахів, крім того на Сумщині мешкає 41 вид риб, 11 видів земноводних та 7 видів плазунів. Представники мисливської фауни налічують 23 види.

Ландшафтні ресурси 

На території Сумської області представлені ландшафти  двох типів — мішанолісові і лісостепові.

Ландшафти мішаних лісів  займають північну та північно-західну  частину області і зосереджені  переважно в межах Новгород-Сіверського Полісся. На іншій території поширені лісостепові ландшафти.

Також на території області  представлені заплавні ландшафти, які є інтразональними і мають широке поширення як у зоні мішаних лісів, так і в зоні лісостепу. За основним фітоценозом заплавні ландшафти поділяються на лісові, лучно-болотні, які розмішені у долинах річок Десни, Сейму та їх притоках, а також лісові, лучні остепнені та солонцюваті заплавні ландшафти долин Псла, Ворскли, Сули та їх притоків.

Луки і трав'яні болота заплавних ландшафтів є цінними  сільськогосподарськими угіддями. їх використовують під вигони та сінокоси, пасовища та огороди. Останніми роками заплави інтенсивно використовують з метою рекреації.

На території області  є один ландшафтний парк – Сеймський, який розкинувся по обидва береги мальовничої річки Сейм. На території парку знаходяться такі природоохоронні об’єкти, як зоологічна пам’ятка природи „Урочище Боромля”, ландшафтний заказник „Єзучський”, ботанічний заказник „Мутинський”, геологічний заказник „Камінські піщаники” та інші (деякі із них створені вже після заснування РЛП). Таким чином, на території регіонального ландшафтного парку знаходиться більше десяти природоохоронних територій, які разом гарно презентують природу Сумщини. Регіональний ландшафтний парк, створений на великій території (майже 99 тис. га), об’єднує заказники та пам’ятки природи в одне ціле і сприяє їхньому кращому збереженню.

Також на території Сумщини  є два дендрологічні парки: Тростянецький  і Шкуратівський.

Природоохоронні ресурси 

Природно-заповiдний фонд областi представлений унiкальними та найкраще збереженими природними територiями  та об'єктами майже всiх типiв та категорій. Загалом на Сумщині 223 заповідні території, на загальній площі понад 158,6 тис. га або 6,6% вiд загальної територiї областi. Це один з найкращих показникiв на Українi.

В областi iснують: один нацiональний природний парк, вiддiлення природного заповiдника, 10 заказникiв, 3 пам'ятки природи, 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва  загальнодержавного значення; 2 регiональних ландшафтних парки, 29 заповiдних урочищ, 54 заказники, 62 пам'ятки природи, 19 паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва та 1 ботанiчний сад мiсцевого значення.

Михайлiвська цiлина – заповідник лучного степу. Серед заповiдних дiлянок Сумщини Михайлiвська цiлина займає особливе мiсце. Її унiкальнiсть полягає в тому, що тут охороняється дiлянка плакорного лучного степу. Плакорнi степи (на вододілах або підвищеннях) в Українi майже повнiстю розоранi. Цей невеликий куточок неораного степу репрезентує лучнi степи, якi в минулому були поширенi в лiсостепу.

Нацiональний природний парк "Деснянсько- Старогутський".

"Зачарована Десна"  – так назвав цi мiсця видатний український кiнорежисер i письменник Олександр Петрович Довженко. Мальовничий i унiкальний край пiвнiчно-схiдної частини України. Тут сьогоднi збереглося багато незайманих куточкiв живої природи. Саме з метою збереження та вивчення природних комплексiв на пiвночi Сумської областi, згiдно з Указом Президента України вiд 23 лютого 1999 року створено"Деснянсько-Старогутський" нацiональний природний парк площею 16215 га.

Яблуня-колонія

Яблуня-колонія — особливий, унікальний об'єкт природно-заповідного фонду України — ботанічна визначна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Яблуня зростає у вигляді куща, який за площею займає близько 10 соток. У дерева давно вже немає її первісного материнського стовбура, а налічують близько 15 стовбурів-гілок, що приросли до землі. За легендою, дерево має більше 220 років, тому що посадив його нібито садівник князя Мещерського.  У тіні гілок яблуні покоїться могильна плита, на якій викарбувано: «Князь Петр Сергеев сын Мещерский родился 1780 августа 24 умер 1848 февраля 18 в отроду 68 лет.» Через це одна з поширених місцевих назв яблуні — "княжа". За рішенням виконкому Сумської обласної ради від 20 червня 1972 р., яблуня оголошена пам'яткою природи місцевого значення під назвою "Яблуня-колонія". У грудні 1998 року Указом Президента України її статус підвищений до загальнодержавного значення. Таким чином, поряд з іншими незвичайними природними об'єктами стала яблуня однією з перлин природно-заповідного фонду України.

На Сумщині визначено  сімку природних чудес області, куди входять: відділення Українського степового заповідника «Михайлівська  цілина», «Яблуня-колонія», ландшафтний  заказник загальнодержавного значення «Середньосеймський», національний природний  парк «Деснянсько-Старогудський», пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Шелехівське», парк-пам’ятка  садово-паркового мистецтва «Тростянецький», заказник загальнодержавного значення «Банний яр».

Комплексна оцінка рекреаційних параметрів території

Оцінка естетичних якостей  території	2
Оцінка мінеральних вод (Ом)	1
Оцінка лісів (Ос)	2
Оцінка кліматичних умов (Ок)	2
	2
Оцінка водоймищ (Ов)	2
Оцінка природоохоронних територій (Оп)	3
Оцінка рекреаційного  навантаження (Ор)	1