Особливості клімату міст

КЛІМАТИЧНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Територія Чернівецької області по широті не займає навіть цілого градуса, радіаційний  баланс тут змінюється переважно  залежно від часу доби і пори року, режиму хмарності, а в горах –  від висоти місцевості, освітлення схилів. На території області, починаючи з середини листопада і до початку лютого, спостерігається негативне значення радіаційного балансу, причому ці величини зростають із сходу на захід, сягаючи найбільших розмірів у горах. Влітку ж по всій території радіаційний баланс позитивний, сягаючи максимуму у червні – липні. У східних районах величини радіаційного балансу значно перевищують їх значення на заході області і особливо в горах. Загалом за рік радіаційний баланс на території Чернівецької області є позитивним.

Особливості клімату Чернівецької області

     Територія Чернівецької області неоднорідна  за характером поверхні, то й погода тут відрізняється від місця  до місця. В горах завжди холодніше  й більше опадів, на рівнинах - тепліше  і сухіше. 

     Пересічна температура повітря за рік на території Чернівецької області  становить 6°С (від 8°С на північному сході  до 3°С на південному заході). Взимку холодно  і пересічна температура найхолоднішого місяця - січня - опускається до -4°С -5°С. В рівнинних районах вона може становити -32°С, а в горах  спостерігались морози нижче -40°С. Особливо низькі температури спостерігаються  тоді, коли над територією області  проходять маси арктичного повітря, що прориваються сюди з Карського  моря. Коли ж над областю проходять  повітряні маси тропічного походження із Середземного моря , температура  може підніматись у грудні до 16-18 °С, у січні – до 15 – 16 °С, у  лютому – до 16 – 17 °С. відомо що відлиги, тобто підвищення температури до позитивних значень в холодний період року, в Чернівецькій області бувають  досить часто. В рівнинних районах  відлиги можуть тривати майже  до 20 днів у грудні і 15 днів у січні  і лютому. В гірських районах відлиги  спостерігаються значно рідше.

     Пересічна кількість опадів взимку становить 100-250 мм, що майже втричі менше, ніж  влітку. За весь холодний період року на сході Буковини випадає менше  ніж 125 мм опадів, у центральній частині 125 – 150 мм, в передгір’ях – 175 – 200 мм, а в горах 250 – 300 мм і більше. У грудні, січні, лютому і навіть у березні опади випадають переважно у вигляді снігу. Сніг може йти у квітні і в листопаді, хоча в ці місяці переважають дощі. 

     Взимку  в рівнинній частині території  Чернівецької області дмуть вітри  різних напрямків, але переважають  північно-західні, західні, південно-східні, східні, на які припадає близько 80% від  усіх напрямків. У горах переважно  вітри що дмуть по долинах. 

     Літо  в нашому краї помірно тепле. Пересічна  температура повітря особливо не змінюється і в найтеплішому місяці - липні - становить від 15°С (в горах) до 19°С (на сході області). Найвища  зареєстрована температура повітря  сягала до 38°С. Найнижчі температури  повітря влітку спостерігались на рівнині  у червні 3 °С, у липні 7 °С, у серпні 4°С, а в горах відповідно -3°С, 1°С і -2°С.Отже, в літній період у  рівнинній частині приморозків  не буває, а в горах вони можуть бути у червні і серпні. Кількість  днів з температурою понад 10 °С на сході  і в центрі області становить  пересічно понад 160 днів, в передгір’ях  – 160-140, а в горах – 120 -100. Це дає  можливість вирощувати в межах Чернівецької області теплолюбні сільськогосподарські культури. Влітку випадає багато опадів (400-700 мм і більше). Найбільше опадів випадає в горах. В цей же час  часто бувають зливи, грози. Особливо рясні опади випадають з червня по серпень. Якщо на рівнині кількість  днів з опадами взимку, весною і  влітку становить десь біля 38 і менше, восени – 32, то в горах взимку – 43, весною – 49, влітку – 52, восени – 35. У  теплий же період спостерігаються й  такі небезпечні явища як грози, град, суховії. Кількість днів з градом становить від 3 до 11 і більше. Суховії  найчастіше спостерігаються у центральній  і східній частині і становить  приблизно до трьох днів. Посухи спостерігались у східних районах  і бувають один раз на 10 і більше років. Грози можуть спостерігатись практично цілий рік, але взимку майже не бувають. Влітку, особливо у червні – липні вони повторюються пересічно від 7 днів на рівнинах до більше 10 днів у горах. Пересічна  тривалість грози у східних районах  сягає 2,5 години і менше, а в південно-західних – 3,5 години і більше.

     Перехідними періодами є весна та осінь. Осіння пора на території Чернівеччини за характером погоди поділяється на два  періоди. В першому періоді ( першій половині) осені на рівнині протягом вересня і двох декад жовтня зберігається тепла, суха і переважно малохмарна погода, а в другій половині –  прохолодна з частими приморозками, хмарним небом, туманами і слабкими опадами протягом останньої декади жовтня і всього листопада. У горах  ця друга половина осені наступає майже на місяць раніше. 

     Пересічна місячна температура повітря  у вересні в межах Чернівецької області змінюється від 14 °С на сході  до 9 – 7 °С на південному заході, у жовтні – відповідно від понад 8 °С до 4 – 7 °С і у листопаді від 1 – 2 °С тепла  до 0 – 1 °С морозу. 

     Осінь має і найменшу кількість днів з опадами. Якщо найбільше число  днів з опадами і найбільша  кількість опадів припадає на листопад ( 36 – 51 мм) то найменше на жовтень ( 32 – 45 мм) . У вересні випадає близько 50 мм опадів.

     Початок весни за пересічними багаторічними  даними в рівнинній частині Чернівецької області наступає на тиждень пізніше  початку березня, а в горах  – лише в кінці березня, хоча протягом весняного періоду відбувається швидке підвищення пересічних місячних температур. Якщо у березні вона в рівнинних місцевостях становить 1 – 2 °С, в передгір’ях 0°С, а в  горах близька до -1 °С, то у квітні на рівнині пересічна місячна  температура повітря зростає  до 7 – 8 °С, в передгір’ях - до 5 – 6 °С, в горах до 2 – 4 °С тепла. У травні ж температура на рівнині вже  сягає понад 14 °С, в передгір’ях  – 11 – 13 °С, а в гірських місцевостях  – 7 – 10 °С. При вторгненні на територію  області арктичних повітряних мас  температура суттєво знижується. Однак при проникненні на Буковину теплих тропічних і субтропічних повітряних мас температура підвищується у межах 25 – 33 °С.

     Найменше  опадів випадає у березні ( близько 40 мм). У квітні і травні відповідно близько 60 і 80 мм.

Особливості клімату Хмельницької  області

     Територія області має помірно-континентальний  клімат з теплим літом, м'якою зимою  і достатньою кількістю опадів. Він  сформувався під впливом різноманітних  чинників. Головним з них є географічна  широта, з якою пов'язана висота Сонця  над горизонтом і величина сонячної радіації. Висота Сонця над горизонтом на території області в червні в полудень досягає 63-65°, в грудні – 16-18°, а в рівнодення - 39,5-41,5.°  Тривалість дня змінюється від 8 до 16,5 години.  
        Неоднакові показники висоти Сонця над горизонтом та зміни хмарності протягом року впливають на зміну сонячної радіації від 130 кал/см² в грудні до 530 кал/см²в червні, досягаючи за рік 101 ккал/см².  
   Хмельниччина розташована вглибині материка, і тому на її клімат мають вплив континентальні повітряні маси, які приносять суху погоду. Взимку сюди доходить повітря Сибірського антициклону, яке приносить холодну погоду, а влітку має вплив Азорський максимум. Навесні і на початку осені на територію області проникає арктичне повітря, яке приносить різке похолодання.  
   В усі пори року територія області перебуває під впливом циклонів, які формуються над Атлантичним океаном. Влітку вони зумовлюють значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку – потепління, відлиги, снігопади.  На клімат має вплив також рельєф. Різноманітні його форми обумовлюють відмінності в температурах, кількості опадів, напрямі та сили вітру.  Середньорічна температура повітря коливається від 6,8°С в північній і центральній частинах області до 7,3°С - в південній.  Найтепліший місяць – липень, найхолодніший – січень. Влітку найвищі середні температури повітря спостерігаються в південній частині області (18,8°-19,3°С), а найнижчі – в північній (18,5°С) і західній (18,3°С). Середні січневі температури повітря найнижчі в центральній частині області (-5,4°С). Це пояснюється тим, що це найбільш підвищена, безліса частина височини. Дещо вищі вони в північній частині (-5,5°С), а особливо – в південній (-0,5°С).  Вторгнення на Хмельниччину континентальних повітряних мас приводить до значних коливань температури повітря в усі пори року. Влітку повітря може нагріватись до +39°С (абсолютний максимум), а взимку охолоджуватись до -34°С (абсолютний мінімум).  На території області випадає достатня кількість опадів (530-670 мм на рік). Найбільше їх на півночі, найменше – на півдні. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша – взимку. В літній період часто бувають зливи, грози, іноді – град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, переважно, до першої декади березня. Товщина його незначна (10-15 см).  
   Протягом року над територією області дмуть переважно північно-західні і північно-східні вітри. Вони мають і найбільшу швидкість. Влітку переважають північно-західні і західні вітри, а взимку – північно-західні і південно-східні. Взимку їх швидкість більша, ніж улітку. Кількість днів з тихою погодою влітку майже в півтора раза більша, ніж узимку.  
   На всій території чітко виділяються пори року. Кожна з них має свої особливості. 

    Зима коротка і м'яка, з частими відлигами. Вона триває від 100 на півдні до 115 днів на півночі. Кількість днів із сніговим покривом досягає 75-95. Відлиги і різкі коливання температури повітря часто наносять шкоду озимим культурам.  
    Весна починається з другої декади березня, коли температура повітря стійко переходить вище 0°С і триває до останньої декади травня. Збільшується кількість опадів, ясних днів. Але повторні похолодання в квітні і травні зумовлені вторгненням на територію області північних вітрів, нерідко наносять шкоду сільськогосподарським культурам.  
    Літо триває з кінця травня до першої декади вересня. Температури повітря піднімаються вище 15°С, можливе підвищення до +39°С (м. Кам'янець-Подільський). Переважають південно-східні вітри, збільшується кількість ясних днів. В першій половині літа нерідко бувають короткочасні зливи, велика кількість опадів. Іноді випадає град, який супроводжується сильними вітрами, що завдає неабиякої шкоди сільськогосподарським культурам.  
    Осінь триває з кінця вересня до кінця листопада. Вона настає тоді, коли відбувається стійкий перехід середньої добової температури повітря до 15°С і нижче. Перша її половина відзначається погожими сонячними днями. Перші приморозки бувають вже в середині вересня. В листопаді грунт промерзає на глибину 5-6 см.  
    За відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний.  
   Північний займає територію Славутського, Полонського і північ Шепетівського адміністративних районів. Сума температур вище 10°С становить 2450°С. Середньорічна температура повітря +6,8°С. Тут випадає найбільша кількість опадів в області (650-700 мм на рік), спостерігається найбільша тривалість снігового покриву (90-95 днів).  
   Центральний займає ту частину області, яка розташована на Верхньобузькій і Случ-Хоморській височинах. Відзначається значним підвищенням суми активних температур з півночі на південь (2450°-2700°С), достатньою кількістю опадів (600-650 мм на рік). Середньорічна температура повітря +6,8°С.  
   Південний район об'єднує південні адміністративні райони, які прилягають до Дністра (Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький). Це – найтепліша частина області. Сума температур тут вища 2700°С, середньорічна - +7,3°С. Опадів випадає найменше в області (менше 600 мм), але їх кількість є оптимальною для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Тут найменша тривалість снігового покриву (75-80 днів) і його товщина. Особливо теплий клімат у долині Дністра, де можна вирощувати теплолюбні культури (персики, виноград, абрикоси та ін.).  
      Достатнє зволоження, оптимальний температурний режим створюють на всій території області умови для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, насамперед, озимої і ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур, плодових дерев. Південна частина (Придністров'я) придатна для виноградарства, баштанництва та ін.  
    Інколи в області спостерігаються кліматичні явища, що негативно відбиваються на розвитку сільськогосподарських культур. Це – ранні осінні і пізні весняні приморозки, зливи, град, вимерзання посівів в окремі зими (коли сніговий покрив відсутній, а температури повітря досить низькі).  
    Кліматичні умови південних районів області (особливо на берегах Дністра та його приток) сприятливі для відпочинку людей.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  літератури:

1. Природа Тернопільської області / За ред. К.І. Геренчука – Л.: Вища шк., 2000. – 167 с.
2. Царик Л.П. Чернюк Г.В. Природно-рекреаційні ресурси: методи оцінки та аналізу (на прикладі Тернопільської області). – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 188 с.
3. Чернюк Г.В. Клімат Тернопільської області / Природа, населення та господарство Тернопільської області: Матеріали обласної науково-практ. конф. – Тернопіль, 1999. – С. 9-18
4. Антонов В. С. Природа туманів, хмар та опадів: Навч. посібник, Чернівці: Рута, 2000.
5. Балабух В.О., Лавриненко О.М. Аналіз екстремальних явищ теплого періоду 2000 р. – Методичний лист, 2002 р
6. Географія Чернівецької області за ред. Я. І. Жупанського: Навч. посібник, Чернівці: Управління освіти Чернівецької обласної державної адміністрації, 1999. С. 32 – 38.
7. Наставление гидрометерологическим постам и станциям Выпуск 3 часть 1 Метеонаблюдения на станциях, Ленинград: Гидрометеоиздат, 1999 р.
8. Орлёнок В.В., Курков А.А., Кучерявый П.П., Тупикин С.Н. Физическая География: Учебное пособие / Под ред. В.В. Орлёнка. Калининград, 1999. – С. 106 – 111.
9. Чернівецька область. Географічна енциклопедія України. Том 3. К., вид. УРЕ, 1999.
10. Шошин В.М., Васько Л.І. Перебіг синоптичних процесів в Україні в холодний період року. ІІ міжнародна науково-практична конференція "Географічна освіта і наука в Україні", Київ, 2003.
11. Альтгайм Л. Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 2 (10).
12. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с.
13. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Дітчук І.Л. Географія Хмельницької області. – Тернопіль, 1999.
14. Ковалев С.А. Сельское расселение (Географическое исследование). Под редакцией Ю.Г. Саушкина. – Издательство Московского университета, 2000.
15. Природа Хмельницької області / За ред. К.І.Геренчука. – Львів: Вища школа, 2000. – 152