Нагромадження та зберігання географічної інформації. Картографічні проекції та способи картографічного зображення

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2011 в 12:54, отчет по практике

Описание работы

Мета: Дати відомості про джерела географічної інформації, методи і засоби отримання географічної інформації, картографічні проекції, види карт їх зміст і призначення, види спотворень на карті. Удосконалити вміння учнів користуватись атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками. Навчити учнів розпізнавати картографічні проекції, види карт їх зміст і призначення. Удосконалити творчі здібності учнів.

Скачать полностью (17.76 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

Львівський національний університет імені Івана Франка.docx

— 20.21 Кб (Скачать)

    Львівський  національний університет імені  Івана Франка 

    КОСПЕКТ УРОКУ 

    Проведено у 8-Б класі Львівської гімназії «Євшан»

    «20»  вересня 2011р.

    студентом-практикантом 4 курсу географічного факультету

    Рипич Д. С. 

    Тема: Нагромадження та зберігання географічної інформації. Картографічні проекції та способи картографічного зображення.

    Мета: Дати відомості про джерела географічної інформації, методи і засоби отримання географічної інформації, картографічні проекції, види карт їх зміст і призначення, види спотворень на карті. Удосконалити вміння учнів користуватись атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками. Навчити учнів розпізнавати картографічні проекції, види карт їх зміст і призначення. Удосконалити творчі здібності учнів.

    Тип уроку: комбінований.

    Методи  і прийоми: розповідь, бесіда, ілюстрування, демонстрація, «географічний крос», «Практичність теорії», «лови помилку».

    Обладнання: підручник, атлас для 8 класу, фізична карта України, глобус, роздатковий матеріал ( 
 
 
 

Організаційні та змістові етапи Тривалість (хв.) Пізнавальні завдання до смислових етапів  
Діяльність  вчителя		  
Діяльність  учнів
Організація класу до уроку 2   Організовує клас до уроку. Представляється,  перевіряє  присутність учнів на уроці, оголошує тему та мету уроку. Повідомляє план уроку:
  1. Основні способи збору географічної інформації.
  2. Джерела географічної інформації.
  3. Географічні карти та атласи. Географічна генералізація.
  4. Картографічні проекції.
  5. Спотворення на географічних картах.
  6. Способи картографічного зображення. Види умовних знаків.
 Слухають вчителя, записують тему та план уроку в зошитах.
Перевірка домашнього завдання та актуалізація опорних знань. 4 Актуалізувати знання учнів про місцевий та поясний час, місцезнаходження України щодо годинних поясів, Перевіряє домашнє  завдання за допомогою прийому «географічний  крос» (учитель зачитує незавершені  вислови та пропонує учням доповнити  їх необхідними відомостями):
  1. Поясний час – це час? (одного меридіану)
  2. Місцевий та сонячний час – це? (однакові поняття)
  3. Ширина 1 годинного поясу ? (15˚)
  4. Всього є (24) годинних пояси?
  5. Україна знаходиться в годинному поясі? (2).
 Уважно слухають вчителя, відповідають на поставлені запитання (завершують висловлювання).
Мотивація. 2 Зацікавити (мотивувати) учнів для активної пізнавальної діяльності та високого рівня засвоєння  інформації. Мотивує учнів  до навчальної діяльності за допомогою  прийому «Практичність теорії» (учитель  доводить корисність теми шляхом розв’язання  конкретної  практичної ситуації):
  • Давайте уявимо що ми з вами вчені географи і нам необхідно скласти географічну карту поширення  певного явища на території України. Але з чого ми почнемо? Як ми будемо виконувати завдання якщо не знаємо де взяти інформацію про явище яке ми досліджуємо та не вміємо складати  географічні карти?

Саме на цьому  уроці ми з вами дізнаємось, де  можна взяти географічну інформацію, та дізнаємось про основні способи  зображення об’єктів на картах.

 Уважно слухають вчителя.
Виклад  нового матеріалу
Основні способи збору географічної інформації 5 Дати відомості  про методи і засоби отримання  географічної інформації. Основними способами  збору географічної інформації є:
  • Експедиційні дослідження

    З яких етапів складається  експедиція? (перед польовий, польовий, після польовий).

    Результати  експедицій: звіти, щоденники учасників, описи спостережень, замальовки, таблиці, колекції мінералів та ін..

  • Стаціонарні географічні дослідження

    Стаціонарні дослідження – це науково-дослідні роботи, що проводяться в спеціально обладнаних установах – географічних стаціонарах. Це тривалі багаторічні спостереження за станом і змінами окремих природних процесів і явищ на різних територіях. Є рівнинні та гірські, поліські і степові стаціонари.

  • В окремих випадках для збору географічної інформації вдаються до наукових екскурсій своєрідних міні-експедицій, та туристичних мандрівок.
  
Джерела географічної інформації 2 Дати відомості  про основні джерела географічної інформації. Удосконалити вміння користуватись  атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками. Джерелами географічної інформації є:
  • Географічні енциклопедії, довідники, словники
  • Підручники і посібники
  • Наукові праці
  • Засоби масової інформації (телебачення, радіо, газети, журнали)
  • Музеї (природничі, геологічні, історичні, краєзнавчі)
  • Інтернет ресурси («Googl Earth»)
  
Географічні карти та атласи. Географічна генералізація. 6   Одним із найважливіших  джерел географічної інформації є географічна  карта. Географічна карта – це узагальнене зменшене зображення земної поверхні на площині, виконане в певному масштабі за допомогою умовних знаків.     (ст. 26 підручника). Їх складають на основі польових досліджень, аеро- і космічних знімків та інших картографічних джерел.  Призначення географічних карт дуже різноманітне:  їх використовують у
  • наукових дослідженнях
  • військовій справі
  • господарській діяльності
  • як навчальні посібники
  • прокладають маршрути руху літаків та суден.

    Карти бувають різних видів. (ст. 26, мал.. 13)

Часто карти  об’єднують у Атласи. Атлас – це систематизоване цілісне зібрання карт за певною програмою.

Нині атласи видаються не тільки на папері, а  й на електронних носіях інформації. Такі атласи окрім власне карт часто містять велику кількість додаткової інформації.

Тепер ми з вами детальніше поговоримо про географічні  карти.

Дуже важливою рисою географічних карт є картографічна генералізація – це відбір та узагальнення географічних об’єктів. Генералізація визначається призначенням карти, її тематикою і масштабом. Ділянка місцевості яка має площу 1 кмДілянка місцевості яка має площу 1 км² на карті масштабу 1:100 000 займатиме 1 см².

  
Картографічні проекції 5      
Спотворення на географічних картах. 6      
Способи картографічного зображення. Види умовних  знаків. 6      
Закріплення вивченого матеріалу 5 Закріпити вивчений матеріал. Удосконалити вміння учнів користуватись атласами,  розпізнавати картографічні проекції та види карт. Закріплює вивчений матеріал за допомогою прийому «лови  помилку» (учитель дає характеристику географічного об’єкта, розповідає певний факт та іноді навмисно припускається помилки. Учні повинні помітити та виправити її):
  1. Експедиційні дослідження мають 2 етапи – передпольовий та польовий. (3 етапи: + післяпольовий)
  2. Стаціонарні дослідження це короткочасні спостереження за станом природи. (Це тривалі багаторічні спостереження за станом і змінами окремих природних процесів і явищ)
  3. Географічна карта – це узагальнене збільшене зображення земної поверхні на площині. (зменшене)
 Уважно слухають вчителя. Виправляють помилки. Пояснюють  свої відповіді. Розпізнають різні види картографічних проекцій.
Інструктаж  щодо домашнього завдання 2   Дає домашнє  завдання: §4,5 підручника (ст. 24-33). Записують домашнє  завдання у щоденники.

Информация о работе Нагромадження та зберігання географічної інформації. Картографічні проекції та способи картографічного зображення