Структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості емотивних висловлювань позитивної оцінки

Структурно-семантичні
та комунікативно-прагматичні особливості

емотивних висловлювань позитивної оцінки

Критичне узагальнення результатів попередніх теоретичних досліджень даної проблематики вітчизняними та зарубіжними лінгвістами слугує підґрунтям для розкриття ролі взаємопов’язаних семантичних категорій оцінки, емотивності та експресивності в реалізації емотивних висловлювань позитивної оцінки.

Згідно з теорією В. І. Шаховського, такі поняття, як “емоційність” та “емотивність”, слід розрізняти.

Емоційність – це чутливість людини до  емоційних ситуацій та її  емоційні реакції на них, а емотивність – це постійна, притаманна мові семантична властивість виражати системою своїх засобів емоційність  як  факт  психіки,  це  соціальні  й  індивідуальні  емоції,  які  відображені  в  семантиці  мовних одиниць. [1, 24] Отже, емоційність – це категорія психологічна, а емотивність – категорія лінгвістична.

Категорія  емотивності  тісно  пов’язана  з  категорією  експресивності.  Експресивність,  згідно  з твердженням М. Я. Блоха та Л. Д. Кашурнікової, − це виразність висловлення, яка створюється мовцем для  посилення  вражаючого  впливу  на  слухача.  [3, 94] На  думку  В.  І.  Шаховського,  експресивність слугує для підсилення, інтенсифікації висловлення, а емотивність – для вираження почуттів, настроїв людини,  її  суб’єктивного  оцінного  ставлення  до  навколишнього  світу;  експресивність  вимірюється інтенсивністю, а емотивність – оцінністю.  [4, 15]

Невід’ємним  аспектом  емотивності  є  її  оцінний  характер.  Оцінка  включає  в  себе  кваліфікацію предмета або його властивостей та ознак як “хороші” або “погані” стосовно соціальної норми. [1, 27]

У  семантиці  емотивно-забарвленого  слова  оцінка  –  невід’ємна  частина  значення,  оскільки  вираження зневаги, презирства, радості, задоволення тощо обов’язково передбачає й одночасне вираження  оцінки. [2, 88]

Нерозривність  емоції  й  оцінки  підтвердили  експериментальні  дослідження  Е. Ю. Мягкової,  які показали, що емоція завжди оцінна й що кожна оцінка супроводжується емоційним ставленням. 

Реалізацію висловлювань емотивно-позитивної оцінки у мовленні здійснюють мовленнєві акти експресиви позитивної модальності. Оцінка у таких висловлюваннях представлена двома типами – прямим та непрямим, та двома видами – експліцитним й імпліцитним.

Пряма оцінка здійснюється вживанням лексичних, синтаксичних, просодичних, графічних засобів та кінем (авторські ремарки). Непряма оцінка реконструюється за допомогою контексту і загальної ситуації спілкування.  

Експліцитна оцінка характеризується присутністю елементів оцінної структури в пропозиції висловлювання. Імпліцитна оцінка виникає як результат випущення оцінного компоненту із пропозиційного змісту висловлювання і, на відміну від непрямої оцінки, індикується маркерами всередені речення: риторичними запитаннями, реченнями з модальними дієсловами тощо.

До лексичних маркерів емотивно-позитивної оцінки належать: слова з різним ступенем конотації, які виражені іменниками (пейоративні зооніми тощо), прикметниками, дієсловами, прислівниками, а також словами, які виражають повагу у певному етнокультурному контексті. Англомовні емотивні висловлювання позитивної оцінки презентовані низкою структурно-семантичних моделей: інфінітивних речень та речень з ядерним компонентом Participle I; речень з модальними дієсловами; речень з вигуками;  номінативних речень; розповідних речень з модифікаторами позитивної оцінки; спонукальних речень; питальних речень: риторичних запитань, речень перепитів; інвертованих речень.

Інфінітивним реченням та реченням з ядерним компонентом Participle I притаманне вираження почуття відвертості, пошани, поважання, що досягається індикаторами емотивності, до яких відносяться дієслова позитивної конотації, окличні структури, різноманітні маркери-інтенсифікатори та іng – форма, яка підкреслює безперервність дії і підсилює позитивну конотацію. [5]

1. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / Шаховский В. И. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1987. – 192 с.

2. Мягкова Э. Ю. Эмоциональная нагрузка слова : Опыт психолингвистического исследования / Мягкова Э. Ю. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1990. − 110 с.

3. Блох М. Я. Эмоциональность, экспрессивность, восклицательность как структурно-семантические па-раметры предложения / М. Я. Блох, Л. Д. Кашурникова // Структурно-семантические аспекты романо-германских языков на морфологическом и синтаксическом  уровнях : сб. науч. тр. – Киров : [б. и.], 1985. – С. 83−95.

4. Шаховский В. И. Проблема разграничения экспрессивности и эмотивности как семантических категорий лингвостилистики / В. И. Шаховский // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. – Рязань : [б. и.], 1975. – Вып. 2. – С. 3–25.

5. Емоціональні висловлювання як об’єкт наукових досліджень // Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій школі. – Миколаїв: Миколаїв. держ. пед. ін-т, 1998. – С. 110-117.