Словосполучення як одиниця синтаксису

Під словосполученнями ми розуміємо такі семантико-синтаксичні єдності, утворені за нормами і правилами мови з двох чи більшої кількості повнозначних слів, які виражають єдину, хоч і в лексично членній формі, назву предмета, поняття чи уявлення.
Мета нашої роботи – дати повний аналіз словосполучень, виділити їх особливості, принципи поділу, будову, функції.
Завдання нашої роботи:
• виокремити особливості будови словосполучень в українській мові;
• виділити способи підрядного зв’язку у словосполученнях;
• виокремити основні типи семантико-синтаксичних відношень, які характерні для сурядних та підрядних словосполучень.
Актуальність роботи полягає у великій увазі до цієї синтаксичної одиниці, нові погляди на її вивчення та трактування.
Предметом дослідження є словосполучення.
Об’єктом дослідження – його будова, способи підрядного зв’язку, семантико-синтаксичні відношення між компонентами, функції.
Робота складається з вступу, трьох розділів («Словосполучення як мовна одиниця», «Способи підрядного зв’язку в словосполученні», «Семантико-синтаксичні відношення між компонентами словосполучень»), висновків та списку використаних джерел.