Прийменникові конструкції у діловому мовленн

 

ЗМІСТ:

 

1. Прийменникові конструкції…………………………………………….….....3
2. Прийменникові конструкції у діловому мовленні………………….………5

Перелік використаної літератури………………………………………….……7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ

Прийменниковою конструкцією називається прийменник разом з  відмінковими закінченнями іменників (або займенників), або відповідне безприйменникове словосполучення. Наприклад, російський вираз "бежать по тропинке" залежно від змісту речення, що перекладається, українською можна перекласти кількома прийменниковими конструкціями: "бігти  по стежці", "бігти вздовж стежки", "бігти стежкою".

Проблема статусу прийменника  тісно пов’язана з питанням про  його семантику. Надання прийменнику  статусу слова (службового чи повнозначного, самостійного) означає виділення  в нього не тільки граматичного, а й лексичного значення, оскільки саме слову притаманна єдність лексичного і граматичного значень. Прийменники  можуть істотно впливати на зміст  цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: працювати  до обіду – працювати по обіді. Можна погодитися з висновками І.Кучеренка  [2; с. 34], який стверджує, що прийменник щодо значення принципово не відрізняється від інших слів: у ньому знаходять відображення об’єктивно існуючі явища дійсності. Але значення прийменника має свої особливості. Насамперед воно визначається високим ступенем узагальненості, який, однак, не означає «збіднення», «стирання» чи навіть «втрати» лексичного значення. Через таку особливість прийменникове значення – конкретне в кожному окремому випадку – розкривається в контексті, у сполученні з іншими словами [1, с.22]. Деякі прийменники мають чітко виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу на думку, з точки зору, за повідомленням та інші сприяють послідовності викладу змісту наукової інформації, тому їх уживають у текстах наукового стилю. Для мови ділових паперів характерні усталені прийменникові сполучення, наприклад: з метою, до уваги, у зв’язку з тим, з приводу тощо.

У словосполученнях із прийменниками  виявляється і своєрідна національна  специфіка мови. Так, щоб висловити  мету дії, в українській мові нормативно використовувати конструкції з прийменником по: піти по воду, а не за водою, бо цей зворот означає услід, як піти за (услід) братом; щоб означити вид діяльності, вживають у синтаксичній конструкції прийменник з, а не по: майстер спорту з боксу, заступник директора з виховної роботи тощо.

Таким чином, прийменник –  це один із засобів мови, ефективне  засвоєння якого допомагає оволодіти  правильним, комунікативно доцільним  українським мовленням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ  У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

 

Документ - основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованім і оформленим, повинен містити  конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов'язковими для документа  є заголовок, чітка композиція, цілісність змісту, зв'язність викладу, структурна організація, завершеність. Документи  використовуються і в роботі інженерів-металургів.

Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній  зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми. Документи мають правове і  господарче значення. Типові та фірмові  документи оформляються на бланках  або стандартних аркушах.

Слід зауважити, що в роботі інженерів, конструкторів, керівників виробництва багато часу відводиться  вивченню, аналізу та складанню різної документації. Це - конструкторська, технологічна, експлуатаційно-ремонтна документація; організаційно-розпорядчі, інформаційні, рекламні та інші документи.

Часто буває, що робота з  подібними документами ускладнюється  тільки тому, що в побудові їх немає  необхідної послідовності або ж  документи перевантажені несуттєвою для користування інформацією. Щоб  не марнувати часу в процесі складання  і використання документів, слід розумно  поєднувати формальний підхід і творчість.

Щодо прийменникових конструкцій, то слід пам'ятати, що в будь-якому  діловому тексті варто використовувати  звичні стандартизовані форми. Це прискорює  складання і сприйняття документа.

Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад: Завод повідомляє про виконання планів.

Високий ступінь стандартизації ділового мовлення забезпечують похідні прийменники. Найбільшу групу становлять похідні  прийменники сучасної української  мови із причиновими й цільовими  функціями, що вживаються з різними  відмінковими формами іменників: з  родовим відмінком поєднуються  прийменники внаслідок, з приводу, з нагоди, з метою, в інтересах; зі знахідним відмінком - прийменники зважаючи на, з огляду на; з орудним відмінком - прийменники у зв'язку з, порівняно з, напр.: аварія сталася внаслідок технічної несправності гелікоптера; відбулися урочисті з нагоди Десятої річниці проголошення Незалежності України; вжито заходів з метою поліпшення роботи; зважаючи на ситуацію, що склалася в колективі, пропонуємо провести повторні вибори директора; з огляду на викладені вище факти рекомендуємо відмовити позивачеві; у зв'язку з аварійним станом будинку наказуємо відселити мешканців.

Велику  групу утворюють похідні прийменники  зі значенням відповідності: відповідно до, залежно від, згідно з; перші два прийменники вживаються з формою родового відмінка іменників, а третій - з орудним відмінком, напр.: відповідно до указу Президента; залежно від потреб населення; згідно з розпорядженням голови комісії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1). Росінська О. А., Культура  сучасної української мови. Довідник  для всіх. — Донецьк: ТОВ "ВКФ  «БАО», 2009.

2). Кучеренко І. К. Лексичне  значення прийменника // Мовознавство. — 1973. — № 3.

3). Зубков М. Г. Універсальний довідник. Українська мова. — 5-те вид., випр. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2009.