Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 21:50, реферат
Описание работы
Переклад є однією з важливих форм міжлітературних взаємин.Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і сьогодні не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя. Як уже відомо, переклад—це відтворення оригіналу засобами іншої мови зі збереженням єдності змісту й форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності не лежить через установлення формальних відповідників. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси—точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.
Содержание
Вступ. Визначення адекватності та загальні вимоги до художнього перекладу. Приклад перекладу українських поетичних творінь та лірики українських письменників на англійську мову. Стилістичні особливості перекладу художніх творів. Додатки. Поетичні переклади. Висновок. Список використаної літератури.
Точність. Перекладач зобов'язаний донести до читача повністю всі думки, висловлені автором. При цьому повинні бути збережені не тільки основні положення, але також нюанси і відтінки висловлювання. Піклуючись про повноту передачі висловлювання, перекладач, разом з тим, не має нічого додавати від себе, не повинен доповнювати і пояснювати автора. Це також було б спотворенням тексту оригіналу.
Стислість. Перекладач не повинен бути багатослівним, думки повинні бути сформовані в максимально стислій і лаконічній формі.
Ясність. Лаконічність і стислість мови перекладу, однак, в жодному разі не повинні йти на шкоду ясності викладу думки, легкості її розуміння. Слід уникати складних і двозначних оборотів, що ускладнюють сприйняття. Думка повинна бути викладена простою і зрозумілою мовою.
Літературність. Як уже зазначалося, переклад повинен повністю задовольняти загальноприйняті норми української літературної мови. Кожна фраза повинна звучати жваво і природно, не зберігаючи жодних натяків на чужі синтаксичні конструкції оригіналу. Зважаючи на значний розбіжності в синтаксичній структурі мов рідко виявляється можливим зберегти при перекладі форму вираження оригіналу. Більше того, в інтересах точності передачі змісту часто буває необхідним при перекладі вдатися до зміни структури перекладного тексту відповідно до норм мови перекладу, тобто переставити або навіть повністю замінити окремі слова і вирази, хоча заміна навіть одного слова іншим досить істотна. У перекладі ж не одне, а всі слова замінюються іншими, що належать до іншої мовної системи, яка відрізняється своєю особливою структурою мови: порядок слів у реченні, слова, що належать до одного синонімічного ряду, як правило, суттєво відрізняються в різних мовах смисловими відтінками.
Такі основні вимоги, що пред'являються
до художнього перекладу.
6. Список використаної літератури
Коптілов В. Першотвір і переклад. К., 1972.
Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. М., 1989.
Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. Проблемы Особых межлитературных общностей. (Под общей редакцией Д.Дюришина) М., 1993.
Федоров А.В. Основы общей теории перевода.
Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). М., «Междунар. отношения», 1975.
А. А. Смирнов. Стаття «Майстерність літературного перекладу». «Літературна енциклопедія», том VIII, 1934, стор 526-531.
Theodore Horace Savory. The Art of Translation. London, 1957.
Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. Т.16. К., 1987.
Коптилов В. И вширь и вглубь. Мастерство перевода. М., 1973. В.9.
Эткинд Е. Поэзия и перевод. М.-Л., 1963.
Левик В.В. О точности и верности. Перевод – средство взаимного сближения народов. М., 1987.
Івасюк О.Я. Відтворення ритмічних і мелодійних домінант як засіб досягнення адекватності перекладу віршованого тексту. Іноземна філологія. – Вип.98 – Львів: Світ, 1990. – С.93-97.
Комиссаров В.Н. Теория перевода. – М., Высшая школа, 1990.
Онопрієнко Т.М. Епітет у системі тропів сучасної англійської мови. Автореф. канд. дис. – Харків, 2002.
Альшаєва О.М., Головньова В.М. Стаття «Стилістичні особливості перекладу художніх творів».