Креативне письмо на уроці іноземної мови

Креативне письмо на уроці іноземної мови 

     Актуальність  теми. Формування компетенції у письмі на сьогодні набуває особливої актуальності. Це пов’язано і з вимогами до базового рівня володіння письмом випускника школи, з його підготовкою до ЗНО, і з бурхливим розвитком сучасної телекомунікації та практичним застосуванням письма в діловому та приватному житті людини. Чинна шкільна програма з іноземної мови для середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл наголошує про важливість письма і підкреслює, що навчання письма є як і мета навчання, і в той же час є важливим засобом навчання іноземної мови. Але як зацікавити дітей в навчанні письма, як зробити так, щоб робота з розвитку писемного зв’язного мовлення на уроці іноземної мови стала одною з найулюбленішою серед учнів? Пошук ефективного засобу, який може реалізувати і практичну, тобто навчальну, і розвиваючу, і виховну функції, а в цілому, який допоможе інтенсифікувати процес вивчення іноземної мови, хвилює багатьох вчителів. На думку автора, одним з таких багатоцільовим засобом є робота з креативним письмом.

     Мета  даної статті – проаналізувати навчальний потенціал креативного письма в вивченні іноземної мови, дослідити переваги роботи з креативним письмом на уроці іноземної мови, визначити цінність написання креативного тексту для розвитку учня як особистості.  
 

     «Розум  – це не посудина, яку треба наповнити, а вогонь, який належить запалити.»

     Плутарх

     “If you want the children to be good, make them happy.”

      Oscar Wilde

     Письмо  – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Письмо стало одним з потужних факторів прискореного розвитку людства. Йому належить визначна роль у створенні та збереженні духовних цінностей людства. Сьогодні письмо є невід’ємною складовою сучасного світу науки, культури, бізнесу.

     Звичайно, у вивченні іноземної мови всі аспекти мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, усне мовлення, письмо) значимі і дуже важливі. Але, мабуть, письму належить особлива роль. Як і усне мовлення, письмо є експресивним продуктивним видом мовленнєвої комунікації, за допомогою яких ми висловлюємо свої думки, ідеї, міркування у відповідь на прослухане або прочитане. У процесі написання зв’язного письмового тексту відбувається опора на всі види відчуттів, активізуються всі аналізатори (акустичний, мовленнєворуховий, зоровий, рукоруховий). Як показує практика, недооцінка ролі писемного мовлення у навчанні іноземної мови негативно впливає на весь навчальний процес. Відомо, що у 90% людей зоровий канал сприйняття інформації домінує над іншими. Це дає підставу для припущення того, що міцність та обсяг вивченого матеріалу, сприйнятий та закріплений через зоровий канал зв’язку буде значно вищим. В писемному мовленні чіткіше виявляється мовленнєва природа зв’язного висловлювання (свідомий підбір того чи іншого слова, постановки тих чи інших знаків пунктуації, добору часових форм дієслів і т.д.). Формування вміння вести письмову комунікацію в різних стилях в цілому розширює загальний комунікативний діапазон учнів завдяки здатності письма бути загальним закріплювачем та тому величезному впливу, яке воно справляє на розвиток інших видів мовленнєвої діяльності.

      Методика  формування мовленнєвої компетенції  у письмі та результати такого формування багато в чому залежить від жанру текстів, написання яких учням ставить за мету навчання. Умовно, жанрові типи текстів можна поділити на практичне,  навчальне письмо, і окремо, як підрозділ навчального письма слід виділити креативне письмо.

     До  практичного письма можна віднести написання листів як ділового так і особистого характеру, ділових паперів, листівок, а також анотування та реферування прочитаних та прослуханих текстів. До навчального письма відносяться усі види писемних робіт учнів за допомогою яких вони навчаються письма як виду творчої продуктивної мовленнєвої діяльності. Це написання творів, переказів, есе, реферування текстів. Воно взагалі вчить письма як творчого процесу, маючи до цього набагато більше можливостей, ніж практичне письмо. Працюючи над написанням листів, ділових паперів учні мають менше можливостей писати по-справжньому творчо, оскільки всі ці роботи (листи, документи) є стандартизованими та клішованими. Навчальні твори, ессе учні пишуть «від себе», що розвиває вміння не тільки творчого продуктивного письма, а й творчого мовлення взагалі. Це дає великі можливості для самовираження, самоствердження засобами іноземної мови, розвиваючи процесуальну мотивацію, тим самим підвищується ефективність навчання письма як виду мовленнєвої діяльності.

     Креативне письмо це такий вид навчального письма, коли учні пишуть щось з опорою виключно на власну фантазію, уяву та життєвий досвід – наприклад, оповідання, вірші, п’єси, нариси. Така робота ведеться з максимальним використанням творчості, власної фантазії автора тексту. Тим саме створюються найкращі умови для його особистісного самовираження та самоствердження. Крім того, робота над написанням креативного тексту дає можливість розвитку рефлексивних умінь учнів, уміння бачити себе «зі сторони», самостійно оцінювати свої можливості, якість вивчення пройденого мовного та мовленнєвого матеріалу.

     Коли, на якому ж етапі вивчення іноземної мови краще використовувати креативне письмо? Як показує досвід, роботу з креативного письма доцільно проводити на досить ранній стадії вивчення іноземної мови. Природна любов дитини придумувати, вигадувати, фантазувати дуже позитивно мотивує її до написання лічилок, римовок, загадок мовою, яка вивчається. Під час вивчення теми «Тварини» діти з задоволенням «малюють» придуманих, фантастичних тварин, практикуючи вживання вивченого мовного та мовленнєвого матеріла опираючись на свою уяву, фантазію. В цьому віці в уяві дитини все можливо і це доцільно використати для закріплення вивченого мовного матеріалу. Вивчаючи тему «Рослинний світ», вчитель може надихнути своїх учнів до написання звернення рослин до людей, пропонуючи дітям відчути себе на хвилинку улюбленою рослиною. При цьому вчитель не тільки реалізує практичну ціль уроку (організує вживання учнями наказового способу дієслова та вивченого лексичного матеріалу, опираючись на відчуття учнів, які вони отримали під час аудіювання спеціального тексту); формує вміння учнів оформляти свою думку в письмовій формі як це прийнято в даній соціально-культурній спільноті; а також виховує в дітях почуття емпатії, бережного ставлення до природи.

       В середній школі доречно розпочати роботу учнів над написанням вже цілих збірок їх творчих робіт. Це можуть бути комікси, кіносценарії, коротенькі оповідання. Звичайно, робота починається з «малювання» головних героїв майбутніх серіалів. Але учні не тільки придумують і описують зовнішність своїх героїв, але й наділяють їх внутрішніми якостями, описують їх характер, тобто «оживляють» своїх героїв (доречно порадити дітям створити персонажі різних національностей). Робота може проводиться як індивідуально, так і в командах. Кожна команда працює над створенням образа свого героя. А далі діти переносять свої персонажі в ті сфери іншомовного спілкування, які вивчаються на уроках. Так, учні надають своїм героям віртуальні сім’ї (українську, а також тієї спільноти, мова якої вивчається), описують професії, рід занять віртуальних батьків, відносини між родичами та друзями, їх хобі, придумують їм житло, тощо.

     Слід  звернути особливу увагу на наявність в роботі персонажів різних національностей. Описувати життя своїх героїв іншомовної спільноти дітям допоможе узагальнення країнознавчого матеріалу про традиції та звички народу, мова якого вивчається. Вчителю слід пам’ятати, що його учням може бракувати певних соціокультурних знань перед тим, як поставити ту чи іншу задачу перед ними. Прогнозуючи певні труднощі своїх учнів, вчителю слід підбирати навчальний матеріал змістовного та інформативного характеру, який стимулює розумово-мовленнєву діяльність учнів та відповідає їх інтелектуальному розвитку. Це може бути не тільки цікавий текст (художній чи публіцистичний), але й відео матеріал, сучасна пісня, поезія, гумор тощо. З іншого боку, описуючи пригоди своїх героїв – представників спільноти, мова якої вивчається, вимагає від дітей постійної уваги до того, щоб їх опис відповідав географічним, історичним, культурним реаліям спільноти. Цей момент взагалі дуже позитивно мотивує дітей до навчання, розвиває в них пізнавальні навички, вміння застосовувати отримані знання.

     В 8-9 класах, коли учні мають певні знання про характерні риси різних літературних жанрів, їм можна запропонувати роботу з переробки твору одного жанру на інший. Наприклад, написати п’єсу з оповідання. (Прекрасна практика учнів у вживанні різних часових форм дієслова та їх узгодженні в непрямій мові). З опорою на аудіо запис шумів (свист вітру, шум працюючого двигуна машини, кроки людини, звука фортепіано тощо) учні можуть попробувати себе в написанні оповіданні жахів, практикуючи вживання речення з складним додатком. Відпрацьовуючи вживання минулих часів учні з ентузіазмом пишуть детективні історії.

     Відповідні  вправи та шляхи навчання креативного  письма мають свої особливості. По-перше  це дуже високий рівень автономії  учнів, оскільки без неї неможлива  справжня творча діяльність, на чому базується креативне письмо. По-друге, це такий необхідний елемент як змагання серед учнів, яке заохочує до спроб максимально ефективно виразити себе як особистість, і це значно підвищує мотивацію діяльності. Можливе тільки мінімальне керування вчителя. На початковому етапі можливі композиційні або структурні, жанрові опори написання креативного письма.

           Висновок. Зміст роботи з написання учнями креативних текстів орієнтовано на розвиток мотивації учнів до вивчення іноземної мови та формування умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, розвиток загально навчальних умінь і навичок. Креативне письмо є прекрасним  засобом оптимізації та інтенсифікації навчання іноземних мов. Робота з творчим письмом має величезний вплив на розвиток особистості учнів взагалі: їхнє мислення, творчі підходи до виконання завдань, фантазії. Написання креативних текстів дає можливість отримання учнями досвіду навчальної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності.

 

Додаток №1. Композиційна опора до написання оповідання про одну з подій героя та його віртуальної сім’ї.

     THE FAMILY STORY

     Fill in the gap, add information about your virtual family and describe one event from your character’s life.

In a ____________town/village _________not far from ______there lived________, called________. Her/his full name was______ ______, but her/his parents and all her friends called her/him________. (describe your character)

      Mrs. _____was_______(describe your character’s mother, write about her occupation, hobby). Mr._____,(describe your character’s father, write about his occupation, hobby).

. Write a few sentences about your character’s sister/brother/the best friend.

     Once (__when__), describe one of events from your character’s life. 

 

Додаток №2 Інструкція до створення коміксу «Моя віртуальна сім’я».

     This year we begin to work with a Project of Comics-making. We’ll work with this Project during the whole year and issue different kind of comics to different topics.

       Studying the topic “The Family Time” you are proposed to do the first step to it. The task of this step is to create the main characters of your future stories, to give them appearance, characteristic features and of cause families and friends.

      You can make your Comics either in pictures or in photos. Making photo-comics will be a great fun because it means to act all roles yourselves. I do believe you’ll enjoy this work very much.

      First of all imagine who will be the main characters of your comics. Give them names and surnames, age, nationality. Describe their appearance; write about their likes and dislikes.

      Then, think about their families, relatives, family relationship (what members of family they are good/ bad with and why). 

      You can either draw the characters or take photos of actors. Remember: with the help of make-up, wigs and costumes you can change any appearance, age and nationality.    

 

Додаток №3. Інструкція до написання п’єси.

A Play is a story that is acted out by real people. A play has the following parts:

Characters. These are the people or animals in the story. They have a problem or a goal.

Setting. This is the place where the story happens.

Plot. These are the important actions in the story.

Outcome. This is the way the story ends.

In many stories the main characters solve a problem or reach a goal. The script names all characters and tells what they say to each other. The script also tells how the characters move around during the play. Some plays have a narrator. The narrator acts like a storyteller and tells about the other characters and events.

      A play looks different from a story. First, you write a character’s name, and then you write what the character says. Then you write the next character’s name and what that character says and so on. You write also words that tell how each character moves or behaves. These words may be typed in italics.

 

Додаток №4. Cтруктурна опора до написання оповідання. 

 

      Література 

     1. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V-IX класи /керівн. автор. колективу С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 1998.

     2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002.

     3. Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В. Навчання творчого письма іноземною мовою у старших класах середньої школи //Іноземні мови. – 1996. №3-4.