Компонентний аналіз концепту “LIBERTY” (на матеріалі дефініцій британських та американських словників)

Компонентний аналіз концепту “LIBERTY”

(на матеріалі дефініцій британських та американських словників)

Відомо, що в різних мовах існують лінгвоспецифічні позначення об'єктів матеріальної культури. Наявність таких лінгвоспецифічних слів пов'язане із існуванням особливих звичаїв і суспільних традицій, характерних для культури, що користується відповідною мовою, а також з особливостями системи цінностей, прийнятої у даній культурі [2, 184]. Одним із прикладів лінгвоспецифічних позначень вважаємо концепт “LIBERTY”. Лінгвоспеціфічні слова відображають і передають спосіб життя, характерний для мовної спільності і розглядаються як свідчення про особливості відповідної культури. У самому значенні слова liberty вже міститися деяка інформація про особливості британської та американської культури. Ця інформація закодована в значенні слова і становить важливий суспільний факт.

Актуальність нашої розвідки полягає у компонентному аналізі значення “LIBERTY” та визначенні ролі концепту у формуванні британської та американської мовної картини світу .

Мета дослідження – виокремлення лексичного домінанту вираження концепту “LIBERTY” та дослідження функціонування концепту у британській та американській англійській мові.

Серед основних завдань наукової роботи можна виділити визначення основних критерій відмінності лексичного значення концепту “LIBERTY” у двох мовних культурах світу на основі словникових дефініцій.

Об'єктом дослідження є лексема “LIBERTY” та отримані із тлумачних словників дефініції.

Визнання за значенням  складної багатокомпонентної структури  з боку сучасної лінгвістики дозволяє припустити, що значення слова актуалізується у свідомості людини у вигляді поняття, яке “розуміється зазвичай як комплексне утворення, що включає у себе цілий ряд компонентів. Відповідно і зміст слова – ця не тільки цілісне уявлення про той чи інший аспект дійсності, а й сукупність деталей, ознак і характеристик, що “наповнюють” це поняття” [1, 27]. Розуміння того, що значення не є неподільним цілим, а складається з набору компонентів, які можна виділити, послужило основою для компонентного аналізу.

У рамках даної праці будуть  розглянуті найбільш актуальні дослідження, прийоми і методики компонентного  аналізу, засновані на ідеї виділення  у значенні слова мінімальних  семантичних ознак – компонентів / сем. За словами О. Селіванової, компонентний аналіз – це методика опису структурної  організації значення як набору мінімальних  семантичних компонентів, кожен  з яких виконує свою функцію і  пов’язаний з іншими певними ієрархічними відношеннями [3, 230-231], завдяки якому дослідники  в основному описують лексико-семантичні групи або семантичні поля, що мають чітку семантичну структуру. Це важливо, оскільки матеріал такого типу дає можливість виявити характерні особливості та відмінності семантики слова в різних мовах.

В основі методу компонентного  аналізу є теза про те, що значення слова – це впорядкована структура  безлічі елементарних одиниць (семантичних  множників, сем, що диференціюють одиниць). Ця теза знайшла відображення в працях родоначальників методу компонентного  аналізу –  представників американської  школи етнолінгвістики У. Гуденафі і Ф. Лаунсбері, які ефективно  продемонстрували застосування цього  методу на тематичній групі термінів спорідненості. У компонентному  аналізі багатозначних слів зазвичай використовується введений А.І. Смирницьким  термін ЛСВ (лексико-семантичний варіант) [4, 11–53].

 Для моделювання компонентної  структури лексеми “LIBERTY” ми проаналізували дефініції іменника із 5 британських та американських тлумачних словників.

Таблиця №1. Компонентна структура значення лексеми «LIBERTY» на основі британських тлумачних словників

Проаналізуємо дефініції іменника із 5 американських тлумачних словників.

Таблиця №2. Компонентна структура значення лексеми «LIBERTY» на основі американських тлумачних словників

Дослідження довело, що домінантним компонентом значення “LIBERTY” у британських тлумачних словниках виступає “allowance to do something” (5 словників). Домінантним ж компонентом в американських тлумачних словниках є компонент “the condition of being free”.

У результаті даного дослідження  ми приходимо до висновку, що семантика  концепту “LIBERTY” відповідає ідеалу “дозволу чогось”, який представляє собою одну з головних тем у культурі як британського так і американського світу, оскільки вища мета особистих прав індивіда пов'язується у даних культурах із загальним визнанням особистих прав інших людей. Ключовим її поняттям є “дозвіл чогось”. Проте, проведений нами компонентний аналіз концепту на основі британських і американських тлумачних словників вказує на відмінність у семантиці значення даного поняття. Домінантний компонент значення “LIBERTY” на основі британських словників відповідає ідеалу “добровільності до певних дій” (allowance to do something). Очевидно, що значення “LIBERTY” у британському етнолінгвістичному просторі вказує на можливість людини не зважаючи ні на що діяти так, як їй подобається, незалежно від того, що від неї вимагається. Моральні конотації цього слова припускають, що концепт liberty пов'язаний з невід'ємним правом кожного робити те, що він вважає правильним і хорошим. Домінантним ж значенням концепту в американській мовній картині світу виступає компонент “статус бути вільним”, що розкриває співвідношення свободи з правами у суспільстві й важливість захисту свободи для громадянина США законом. Слово liberty поступово стало спеціалізуватися на “громадських правах”, тобто на правах громадських груп, гарантованих відповідними політичними структурами.

Резюмуємо, що не дивлячись на те, що лексичне значення слова “LIBERTY” у британських та американських тлумачних словниках є релевантно схожим, його домінантні компоненти не співпадають, що свідчить про відмінності сприйняття даного концепту двома мовними картинами світу.

Список використаних джерел

1. Берестнев  Г.И.  Семантика  русского  языка  в  когнитивном  аспекте:  учеб.  пособие.  / Г.И. Берестнев  – Калининград:  Изд-во  КГУ,  2002.  —  277  с.
2. Вежбицкая А., Понимание культур через посредство ключевых слов. / А. Вежбицкая – М.: Языки славянской культуры, 2001—288 с.
3. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. / О.О. Селіванова – Полтава: Довкілля – К, 2006. – 716 с.
4. Смирницкий А.И. Лексическое и грамматическое в слове // Вопросы грамматического строя / А.И Смирницкий – М. : АН СССР, 1955. – 284 с.