База даних "Лінгвістична експертиза прізвищ"

Дударенко Павло

(наук. керівник: канд. філол.  наук, доц. Ситар  Г.В.)

Донецький національний університет

БАЗА  ДАНИХ «ЛІНГВІСТИЧНА  ЕКСПЕРТИЗА ПРІЗВИЩ»

      Проаналізовано  стан опрацювання  проблеми лінгвістичної  експертизи прізвищ  у мовознавчих  дослідженнях та законодавчих документах. Встановлено мету застосування розробленої бази даних. Подано характеристику структури бази даних «Лінгвістична експертиза прізвищ».

      Ключові слова: лінгвістична експертиза, реляційна база даних, неслов’янські прізвища, слов’янські прізвища. 

      На  сьогодні серед усієї сукупності експертиз місце лінгвістичної експертизи прізвищ залишається невизначеним, це питання є відкритим для детального дослідження і зʼясування меж цього поняття, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

      У монографії російського вченого К.І. Бриньова охарактеризовано судову лінгвістичну експертизу загалом та кожен з типів задач, пов’язаних з такими важливими питаннями судочинства, як образи, наклеп, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та ін., подано приклади вирішення експертних задач із зазначених вище тем [2].

      Майже аналогічний матеріал, який стосується лінгвістичних експертиз, наведено на сайті Російського федерального центру судової експертизи [3], у якому зазначено, що основними завданнями лінгвістичної експертизи є:

1. авторознавчі дослідження;
2. семантичні дослідження;
3. аналіз найменувань як засобів позначення «продуктів» людської діяльності.

     Згідно  з класифікацією А.М. Баранова, за об’єктом лінгвістичні експертизи поділяються  на експертизи усного мовлення, письмового тексту та вербально-візуальні експертизи [1: 14], відповідно лінгвістична експертиза прізвищ залишається поза межами цієї диференціації.

     Зверніть  увагу, це два різні Накази У результаті аналізу нормативних документів та актів українського законодавства можна зробити висновок, що поняття судових експертиз визначено такими джерелами, як Закон України «Про судову експертизу» та Накази Міністерства юстиції України «Про затвердження „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз”» та «Про затвердження „Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень”» [4, 5, 7].

     Павле, почеркознавча експертиза не є лінгвістичною, бо ті, хто її виконують, не потребують спеціальної мовознавчої підготовки. Зате Ви пропустили в другому Наказі психолого-лінгвістичну експертизу

     Серед усіх типів експертизи, визначених нормативними актами, до сфери лінгвістики належать авторознавча експертиза, метою якої є ідентифікація автора тексту, та психолого-лінгвістична експертиза як частина комплексного дослідження. Отже, як саме поняття «лінгвістична експертиза прізвищ», так і мета, принципи та послідовність її проведення чинним законодавством не регламентуються.

     Мета  нашого дослідження полягає у розробці робочої версії бази даних «Лінгвістична експертиза прізвищ», яка може застосовуватися користувачами для полегшення та пришвидшення аналізу проблемних питань з теми з урахуванням наявності впорядкованих результатів практичних досліджень, тобто стане поштовхом для подальшого розвитку теорії лінгвістичної експертизи прізвищ та суміжних з цим понять.

     З метою впорядкування наявного масиву складних і спірних випадків написання слов’янських і неслов’янських прізвищ українською мовою нами було запропоновано та прийнято до розробки одночасно найпростіший, найбільш наочний та якісний спосіб вирішення цього завдання – створення реляційної бази даних прізвищ.

     Джерелом  фактичного матеріалу, необхідного для укладання нашої бази даних, стали експертні дослідження прізвищ, виконані викладачами кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету за останні кілька років.

     Створення бази даних «Лінгвістична експертиза прізвищ» здійснювалось у два  етапи: інфологічний і датологічний. На інфологічному етапі відбувалося опрацювання всього поданого практичного матеріалу, визначення диференційних ознак типових помилок у прізвищах та формулювання правил, що їх пояснюють. На датологічному етапі відбувся вибір системи керування базою даних.

      Обсяг нашої бази даних становить 183 випадки помилкового написання прізвища при відтворенні українською мовою з урахуванням того, що деяким прізвищам було відведено більше одного рядка. Це відбулося через те, що одному прізвищу відповідало більше одного варіанта неправильного написання.

      Теоретичною основою встановлення типів помилок обрано чинний правопис [8]. Класифікація у першу чергу виходить із диференційної ознаки поділу прізвищ на слов’янські та неслов’янські. Це пов’язано із загальною відмінністю типології можливих помилок у слов’янських та неслов’янських прізвищах. Отже, серед основних типів помилок у слов’янських та неслов’янських прізвищах нами були виділені такі їх категорії:

1. помилки в коренях (Алексашкін(а) – Алєксашкін(а));
2. помилки в суфіксах (Бахарев(а) – Бахарєв(а));
3. помилки в префіксах (Безпалько – Беспалько);
4. помилки написання літери «и» (Азізов(а) – Азизов(а));
5. помилки написання літери «і» (Балджи – Балджі);
6. помилки, пов’язані з подвоєнням літер;
7. інші помилки.

      Для створення нашої бази даних прізвищ  було обрано систему керування базами даних Microsoft Access, тому що в ній передбачені всі необхідні засоби для встановлення і обробки даних, для керування ними при роботі з великими обсягами інформації [6: 52], тобто все, що нам необхідно для створення якісної та надійної бази даних.

      Отже, база даних «Лінгвістична експертиза прізвищ» складається з:

1. Власне-таблиця  «Прізвища», до якої занесено повні результати роботи з матеріалом дослідження.

     Таблиця на сьогодні складається зі 183 рядків, за кожним з яких закріплено та охарактеризовано один випадок неправильного написання певного прізвища, та 6 стовпців:

1. «правильний варіант написання», де розміщено «вердикт» експерта щодо досліджуваного прізвища;
2. «тип прізвища за етнічною належністю» – важлива диференційна ознака прізвищ, наявність якої необхідна для спрощення сортування типів помилок у них;
3. «можливий неправильний варіант написання», де зазначено поданий замовником експертизи помилковий варіант досліджуваного прізвища, закріплений у відповідних документах (паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб і под.);
4. «тип помилок», в якому виділено основні категорії помилок у прізвищах;
5. «правило» – виписане з «Українського правопису» [ 8] формулювання правила, за яким було визначено правильний варіант написання прізвища;
6. «місцезнаходження правила» – параграф та пункт з правопису, де розміщено необхідне правило, для зручності його пошуку користувачем та сортування даних на наступних етапах дослідження.

     За  кожною із колонок можливе створення вибірок щодо інформації, необхідної користувачу.

     Треба додати, що у процесі проектування база даних зазнала деяких змін, метою яких була оптимізація роботи з нею:

1) стовпець  «місцезнаходження правила» таблиці  було додано  замість стовпця «номер сторінки правопису, на якій вміщено правило» з метою покращення якості пошукового процесу користувачем;

2. друга таблиця «словоформи» бази даних, в якій містилась повна інформація про парадигми прізвищ таблиці «прізвища» була видалена з урахуванням призначення нашої БД та цілей користувачів.

     У формі «Прізвища» репрезентовано ті самі дані, що й в таблиці «Прізвища», але їх подано в більш зручному для користувача вигляді. У версії Microsoft Access 2007, у якій проектується база даних, створення форми є можливим за допомогою автоматичної конвертації таблиць у форми.

     Інформація  на кожній сторінці форми «Прізвища» відповідає інформації одного повного  рядка таблиці «Прізвища». Форма  обладнана навігаційною панеллю, на якій присутні кнопки навігації між  сторінками та два поля – номера поточного запису та пошуку, що значно спрощує процес знаходження необхідних записів у нашій базі.

     Для вибірки необхідних користувачу  даних у СУБД передбачено створення запитів. Наприклад, можна здійснити запит, унаслідок якого буде відібрано всі випадки помилок у суфіксах прізвищ разом із правильним варіантом їх написання.

     Описаний  результат роботи не є остаточним. У найближчому майбутньому ми плануємо додавати до бази результати нових експертних досліджень, а також створити подібні бази даних, які б стосувалися складних випадків перекладу імен та по батькові з урахуванням усіх особливостей здійснення їх експертизи.  

     Література  

1. Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста : теория и практика : Учеб. пособие [Текст] / А. Н. Баранов. – М. : Флинта : Наука, 2007. – 592с. – Библиогр.: с. 556-566. 2. Бринев К. И. Теоретическая лингвистика и судебная лингвистическая экспертиза [Текст] : монография / К. И. Бринев / [под ред. Н.Д. Голева]. – Барнаул : АлтГПА, 2009. – 252с. – Библиогр.: с. 243-251. 3. «Лингвистическая экспертиза» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sudexpert.ru/possib/lingv.php  4. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз”» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0705-98 5. Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу". Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 1. 6. Проектирование баз данных. СУБД Microsoft Access: Учебное пособие для вузов [Текст] / Н.Н. Гринченко, Е.В. Гусев, Н.П. Макаров, А.Н. Пылькин, Н.И. Цуканова  – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 240с. 7. Про судову експертизу. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28; 2003. – № 27. 8. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.