Розрахунок обсягiв виробничої площi та необхiдної кiлькостi обладання

                

1. РОЗРАХУНОК ОБСЯГІВ ВИРОБНИЧОЇ  ПЛОЩІ ТА НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ  ОБЛАДНАННЯ

 

Кількість обладнання ( ) розраховується по кожній групі верстатів. Для розрахунку використовується формула (1.1):

                                  

                                          

(шт.);                                   (1.1)

    де  – кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у плановому       

                періоді, шт.;

         – дійсний фонд часу роботи одного верстата , н-год (хв.);

         – середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві;

          – норма штучного часу на обробку однієї деталі, н-год.; ( хв.).

 

Ефективний фонд часу ( ) обладнання визначається за формулою (1.2):

                                                                                (1.2)

 

   де  – кількість робочих днів за місяць (рік);

          S – кількість змін;

         – тривалість зміни (год.).

         – коефіцієнт який враховує витрати часу на ремонт, не виходи  на

                  роботу тощо.

 

Коефіцієнт  завантаження ( ) розраховується за формулою (1.3):

                                               

;                                          (1.3)

    де  – розрахункова кількість обладнання;

          – прийнята кількість обладнання.

Площа приміщення ( ), зайнята верстатами, розраховується за формулою (1.4):

                                                   ( );                                                  (1.4)

     де  – площа, зайнята верстатами;

               – питома виробнича площа.

Допоміжна площа ( ) приймається в % до виробничої площі (30-35%), формула (1.5):

                                                   

( );                                  (1.5)

 

Розрахунок  площі для розміщення адміністрації  здійснюється виходячи з чисельності  персоналу та санітарних норм – на одну особу.

Обґрунтуйте необхідну кількість офісної  техніки та меблів для забезпечення роботи адміністрації.

 

Розв’язок:

1. Для  того, щоб знайти необхідну кількість  обладнання  по кожній групі  верстатів необхідно знайти фонд  ефективного часу, використовуючи  дані додатку 1:

 

  (год.)

2. Визначаємо  необхідну кількість обладнання  (на прикладі заготівельного верстату, у роботі відображуються розрахунки  по всіх групах верстатів) по  кожній групі верстатів використовуючи  дані додатку 2 та заносимо  їх в таблицю 1.1:

;      ;    

3. Розраховуємо  необхідну кількість виробничої  площі використовуючи дані додатку  2 та заносимо їх в таблицю  1.1.:

Таблиця 1.1

Розрахунок  необхідної кількості обладнання, виробничої та адміністративної площі підприємства

№	Вид операції	шт.	хв.	хв.	шт.	шт.		Питома виробнича та адмін. площа,	Кількість чоловік, Ч	Площа приміщення, зайнята під верстатами,	Допоміжна площа (35%)	Загальна виробнича площа,
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1.	Заготівельна	225000	2,9		2,87	3	0,96	10	-	30	10,50	40,50
2.	Токарна	225000	2,3		2,27	2	1	5	-	10	3,5	13,5
3.	Токарно-розточна	225000	3,3		3,27	3	1	9	-	27	9,45	36,45
4.	Свердлильна	225000	2,9		2,87	3	0,96	6	-	18	6,3	24,3
5.	Шліфувальна	225000	5,2		5,15	5	1	7	-	35	12,25	47,25
6.	Разом	-	16,6	-	16,43	16	0,984	-	-	-	-	162
7.	Адміністрація	-	-	-	-	-	-	6	3	18	6,30	24,30
Всього												186,3

 

2. Розрахунок чисельності персоналу  підприємства 

та офісної техніки

 

Планова чисельність основних робітників ( ) визначається за допомогою наступних методів:

- за трудомісткістю виробничої  програми (2.1):

                                    (чол.)                                (2.1)

    де  – сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год.(хв.);

           – кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у плановому

                    періоді, шт.;

           – норма штучного часу на обробку однієї деталі, н-год.; ( хв.);

          – дійсний фонд часу роботи одного робітника (визначається за

                   балансом робочого часу середньоспискового робітника – додаток 2), 

                    н-год. (хв.).;

           – середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві.

           

Чисельність допоміжних робітників ( ) розраховується за формулою (2.2):                                             

                                             

                                          (2.2)

     де  – чисельність основних робітників;

            – встановлений відсоток допоміжних робітників, в залежності від

                   типу виробництва: одиничне –  12%; серійне – 20%; масове – 40–50%

                   (Додаток 3).

Чисельність спеціалістів, керівників та службовців ( ) (адміністративний персонал) розраховується за формулою (2.3.):

                                            (2.3)       

    де  – встановлений відсоток спеціалістів, керівників, службовців (Додаток 3).

Розв’язок:

1. Розрахунок  ефективного фонду часу роботи  одного працюючого на підприємстві  проводиться за допомогою формули (1.2) та додатків 1,2:

(год.)

Таблиця 2.1

Розрахунок  необхідної чисельності основних робітників

№	Операція	Трудомісткість,  год.	год.	Чисельність (чол.)		Розряд
				Розрахункова	Прийнята
1	2	3	4	5	6	7
1.	Заготівельна	10875	1797,07	6,05	6	III
2.	Токарна	8625		4,8	4	IV
3.	Токарно-розточна	12375		6,88	6	IV
4.	Свердлильна	10875		6,05	6	V
5.	Шліфувальна	19500		10,85	10	VI
Всього		62250		35,63	32	-

2. Розрахунок  необхідної кількості допоміжних  робітників проводиться за допомогою  формули 2.2 та додатку 3, дані  заносяться в таблицю 2.2:

(чол.)

3. Розрахунок  необхідної кількості адміністративного  персоналу проводиться за допомогою  формули 2.3 та додатку 3, дані заносяться в таблицю 2.2:

  

              (чол.)

  

           (чол.)

   

          (чол.)

Таблиця 2.2

Загальна  кількість персоналу  по підприємству

№	Категорія персоналу	Розрахункова (чол.)	Прийнята (чол.)	Питома вага %
1.	Робітники:
	- основні	35,63	32	72,73
	- допоміжні	9,6	9	20,45
Всього робітників		-	41	93,18
2.	Керівники	0,82	1	2,27
3.	Спеціалісти	1,23	1	2,27
4.	Службовці	0,82	1	2,27
Разом			44	100

 

4. Обґрунтування  необхідної кількості та розрахунок  вартості меблів і офісної  техніки проводиться в табл. 2.3 на основі додатку 4 (кількість меблів та офісної техніки студент обирає самостійно):

Таблиця 2.3

Розрахунок  необхідної кількості меблів та офісної  техніки

(ЗРАЗОК)

№ з/п	Найменування	Кількість (шт.)	Ціна за 1 шт. грн.	Основні фонди (ОФ) грн	Малоцінні необоротні активи	Загальна вартість грн
1.	Комп’ютер (системний блок, клавіатура, мишка)	3	2800	8400		8400
2.	Монітор	3	1400		4200	4200
3.	Сканер	1	600		600	600
4.	Принтер	1	1700		1700	1700
5.	Телефон	4	200		800	800
6.	Стіл	6	1000		6000	6000
7.	Стілець	44	100		4400	4400
8.	Шафа для одягу	4	700		2800	2800
9.	Шафа для паперів	3	600		1800	1800
10.	Сейф	1	500		500	2000
	Всього			8400	22800	31200

* Зазначені матеріальні цінності  не є основними фондами оскільки їх вартість не перевищує 2500 грн [2, с. 42-43].

 

3. РОЗРАХУНОК СУМИ АМОРТИЗАЦІЙНИХ  ВІДРАХУВАНЬ ТА вартості ОСНОВНИХ ФОНДІВ

 

1. Початкова (первинна) вартість основних виробничих фондів (ОФ) – це сума витрат на придбання (виготовлення), транспортування та монтаж обладнання (устаткування). Початкова вартість визначається за формулою (3.1):

                                            

   (грн)                                         (3.1)

    де  – початкова вартість основних фондів;

         Ц – ціна обладнання, грн;

          Т – вартість витрат на транспортування, грн;

         М – вартість витрат на монтаж, грн.

 

2. Залишкова вартість – це вартість основних фондів з урахуванням суми зносу. Залишкова вартість визначається за формулою 3.2:

 

                                

  (грн)                       (3.2)

    де  t – термін експлуатації основних фондів;

         А – щорічна сума амортизаційних відрахувань.

 

3. Середньорічна вартість основних  фондів ( ) визначається за формулою (3.3):

                       (грн)                 (3.3)

    де  – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

         – вартість введених ОФ, грн;

          – час використання протягом року;

         – вартість виведених ОФ, грн;

          – час протягом якого ОФ не будуть використовуватись.

 

В Україні  нарахування амортизації здійснюється за допомогою таких методів:

1. Прямолінійний метод – являє собою визначення річної суми амортизації шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання. Даний метод найбільш прийнятний для нарахування амортизації за об’єктами, які опосередковано беруть участь у виробничому процесі, у випадках, коли досить точно визначити обсяг економічних вигід від їх використання неможливо. Це можуть бути адміністративні будівлі, меблі, службові автомобілі тощо, формула (3.4.):                         

                                        

                                    (3.4)

    де  – первісна вартість основних фондів;

  – ліквідаційна вартість основних фондів;

  – строк корисного використання основних фондів.