Реклама

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 00:27, контрольная работа

Описание работы

Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості. Цілі рекламної діяльності повинні бути чітко встановлені, виражені кількісно та визначено термінами, що дозволить контролювати ефективність рекламних заходів.
Цілі реклами можуть змінюватися у зв'язку з проходженням товару його життєвого циклу:

Содержание

1)4.Завдання реклами.
2) 45.Мета рекламної діяльності та шляхи її досягнення.
3) 52.Підготувати зміст оголошення про надходження нових товарів до магазину.
4) 72.Журналісту сподобалася організація роботи підприємства ресторанного господарства кафе “Золотий лев” і він помістив на шпальтах місцевої газети невелику статтю з фотографією підприємця та будівлі кафе без згоди підприємця.
Чи відповідає вимогам закону дія журналіста?Яка реакція повинна бути зі сторони власника кафе”Золотий лев”?
Яка відповідальність настає у цій ситуації?

Работа содержит 1 файл

готовая.doc

— 107.50 Кб (Скачать)

Недооцінка реклами - яскравий показник відсталості економіки, низького рівня її культури й ефективності. Тому не випадково, що в сучасних умовах їй надається значна увага.

Планування рекламних  заходів

Центральне місце в  рекламній роботі займає планування рекламних заходів. План рекламних  заходів складається з чотирьох розділів: перший - загальна характеристика рекламної практики; другий - цілі й завдання реклами; третій - методи й засоби реклами; четвертий - кошторис реклами.

У першому розділі  дається характеристика рекламної  практики підприємств, що випускають аналогічну продукцію, та інформація, яка необхідна для правильного планування реклами, а саме:

а) дані про продукт: визначення потреби в ньому й ступеня  її задоволення, виявлення спонукальних причин придбання товару, встановлення притягальних якостей продукту, які можна використати при його рекламуванні;

б) інформація про ринок: визначення потреби продукту, обсягу ринку і його місцезнаходження, частоти  й разової величини придбання  споживачами товару, резерву потенційних  споживачів і тих, хто впливає на рішення про покупку;

в) дані про тенденцію  попиту (розширюється чи зменшується) з обов'язковим зазначенням відомостей: чи можна використати рекламу  для розвитку сприятливих факторів ринку, чи можна з допомогою реклами  гальмувати несприятливі ринкові тенденції реалізації товару. У другому розділі на основі одержаних даних визначаються цілі й завдання, які можуть бути розв'язані, за допомогою реклами. Вони у кожного підприємства індивідуальні й змінюються залежно від конкретних обставин.

Розглянемо деякі типові цілі рекламної діяльності:

Поширення інформації про  підприємство, його товари. Рекламне оголошення, наприклад про продукцію виробничо-технічного призначення, має вміщувати в  собі значний обсяг фактичних  даних.

Притягнення замовлень  і одержання запитань. Рекламування дуже рідко закінчується укладанням договору. Значно частіше потенційний споживач звертається з проханням дати додаткову інформацію про товар. Одержання запитань про продукцію як мета рекламної діяльності набуває особливого значення при виході на ринок з новим товаром.

Внесення покупцями  найменування і адреси підприємства-виробника  в список можливих партнерів. Кожний відділ матеріально-технічного постачання має у вигляді досьє список можливих постачальників .товарів, закупка  яких передбачається. Тому одне з перших завдань підприємства-виробника, особливо при виході на новий ринок або з новим виробом, полягає в тому, щоб його внесли в список можливих постачальників, що складається більшістю потенційних споживачів.

Створення позитивної репутації підприємства й забезпечення визнання з боку ринку. Основними елементами цієї реклами можуть бути публікації в галузевих журналах, виступи по телебаченню і перед аудиторією.

Відповідно до цілей  розробляються і завдання рекламної  діяльності. Вони мають бути конкретними й кількісно точно визначеними, наприклад: досягти певного охоплення цільової аудиторії або деякої частки замовлень від поштової реклами чи конкретного числа запитань. На основі аналізу даних минулих років і прогнозів на майбутнє можна встановити планову частку збуту, яку мають забезпечити рекламні заходи.

У цьому ж розділі  вказується точна адреса рекламних  посилань.

У третьому розділі визначаються методи й засоби реклами. Критерієм  порівняння методів рекламування може бути величина витрат на один рекламний контакт з потенційним споживачем: вибирати той, який вимагає мінімальних витрат.

Крім того, необхідно  проаналізувати, який з планів розповсюдження реклами користується найбільшою увагою у потенційних споживачів. Наприклад, засоби реклами товарів виробничого призначення розташовуються в цьому випадку таким чином:

1) галузеві журнали;

2) пряма поштова реклама;

3) радіо і телебачення;

4) спеціалізовані виставки  та ярмарки;

5) рекламні фільми.

Важливе значення при  виборі засобів реклами має детальне вивчення потенційних споживачів і розподіл їх на відповідні категорії рекламної аудиторії. Для кожної групи повинні бути визначені найефективніші методи реклами.

У четвертому розділі  плануються витрати на рекламу. Існує  багато методів визначення розмірів рекламних асигнувань: метод фіксованого відсотка, аналогії, оптимальних витрат, цільовий метод.

Метод фіксованого відсотка передбачає, що сума асигнувань на рекламу  визначається як певний відсоток від  минулорічного або очікуваного  обсягу продажу.

На основі методу аналогії асигнування на рекламу передбачаються на рівні витрат підприємств, що випускають аналогічну продукцію. Метод максимальних витрат передбачає, що на рекламу необхідно асигнувати якомога більше коштів. Його застосування виправдане в тих випадках, коли існує тісний причинно-наслідковий зв'язок між затратами на рекламу й обсягом реалізації. Але при цьому слід мати на увазі, що використання цього методу може призвести до фінансових ускладнень, а також до зриву рекламних заходів у критичний момент через відсутність коштів.

Цільовий метод полягає  в тому, що спочатку мають бути визначені  цілі й завдання реклами, а потім  розрахована сума коштів, необхідних для їх досягнення. Цей метод найсприйнятніший, бо він передбачає зрозуміле й  чітке формування цілей рекламної діяльності, а також зіставлення різних варіантів завдань з точки зору можливих витрат на їхнє виконання. Заключним етапом управління рекламною роботою є оцінка ефективності реклами. Суть її полягає у визначенні впливу кожного рекламного повідомлення на тих, хто приймав рішення про купівлю товару. При рекламі товарів виробничого призначення можна зіставити одержання замовлень або запитів до і після публікації реклами, виявити тенденцію змін і підрахувати витрати на приріст обсягу збуту. Фактичну вартість повного або часткового досягнення цілей реклами можна зіставити з контрольними цифрами плану. В кожному випадку можна підібрати метод перевірки й оцінки результатів більшості заходів щодо реклами товарів виробничого призначення шляхом зіставлення витрат на рекламу і доход від приросту збуту.

Що стосується товарів  широкого споживання, то тут основним методом оцінки є вибіркове опитування споживачів. На їх базі формуються висновки про ефективність проведених рекламних  заходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52.Підготувати зміст оголошення про надходження нових товарів до магазину.

 

 

 

УВАГА!!!В магазині з’явився великий асортимент нового товару за доступними цінами,завітайте до нас та зробіть себе щасливими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

72.Журналісту сподобалася  організація роботи підприємства  ресторанного господарства кафе  “Золотий лев” і він помістив  на шпальтах місцевої газети  невелику статтю з фотографією  підприємця та будівлі кафе  без згоди підприємця.

Чи відповідає вимогам  закону дія журналіста?Яка реакція повинна бути зі сторони власника кафе”Золотий лев”?

Яка відповідальність настає у цій ситуації?

Права журналіста

  • вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;
  • відвідування державних органів влади, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій та бути прийнятим їх посадовими особами;
  • відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;
  • вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України;
  • переваги на одержання відкритої за режимом доступу інформації;
  • безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів;
  • по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;
  • звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів;
  • поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під псевдонімом або анонімно;
  • відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора;
  • на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

   Обов’язки журналіста

  • подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;
  • задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;
  • відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;
  • представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи інший документ, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації;
  • утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо[1].

 

Я вважаю що дія журналіста відповідає вимогам закону.

В обов’язках та правах журналіста вказано що журналіст  має право на публікацію тільки достовірної інформації.Інформація про кафе “Золотий лев” э достовірною і вона може бути використана на користь суспільства.Журналіст — це дзеркало суспільства, він повинен відображати дійсність. Покликання журналіста — приносити користь людям, захищати їх інтереси й вносити світло в темряву необізнаності.

 

Я вважаю що власник кафе повинен бути задоволений тим  що в газеті з’явилась стаття про  його добру роботу підприємства для  нього це дуже добра реклама тим  паче безкоштовна. 

     Умисне перешкоджання    законній    професійній    діяльності  
журналістів  та/або   переслідування   журналіста   за   виконання  
професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність  
згідно із законами України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1) Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 300 с.

2) Маркетинг: основи теорії і практики / Вачевський М.В., Вачевський О.М., Стасишин Б.О. та ін. – Львів: Каменяр, 1999. – 223 с.

3) Примак Т.О. Маркетингові комунікації на сучасному ринку: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 200 с.

4) Бландел Р. Ефективні бізнес-комунікації: принципи і практика в епоху інформації. - СПб.: Питер, 2000.

5) 5) Правові засади діяльності журналістів в Україні.

 

 

 

 

 


Информация о работе Реклама