Право платника податків

Зміст:

 

Що таке «право платника податків»…………………………………………..3

Фізичні, юредичні особи як платники податків……………………………….3

Стаття 15. Платники податків………………………………….……………….5

Стаття 16. Обов'язки платника податків ……………………………………...5

Стаття 17. Права платника податків……………………………………..……..6

Стаття 18. Податкові агенти……………………………………………………..7

Стаття 19. Представники платника податків…………………………………..8

Право платника податку на податкову знижку в 2012 році………………….8

Література………………………………………………………………………..9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право платника податків — це передбачена нормою податкового права міра його можливої поведінки. Право платника податків означає, що він може будувати свою поведінку на власний розсуд, але в межах того, що йому не заборонено податковим законом. При цьому невикористання платником податків свого права не повинно означати його припинення. Платник податків повинен мати можливість використати своє право у будь-який час, поки це право існує.

Реалізація платником  податків свого права повинна  бути забезпечена примусовою силою  держави. Це положення означає, що до осіб, які перешкоджають платникові податків реалізувати свої права, держава зобов’язана застосувати примусовий захід, що в остаточному підсумку дозволить платникові податків реалізувати його законне право.

При розгляді обов’язків і  прав платників податків слід звернути увагу на порядок розташування цих категорій: спочатку — обов’язки, а потім — права. Пояснюється це самою природою обов’язку зі сплати податків і зборів, що визначається владними, імперативними розпорядженнями з боку держави щодо реалізації суб’єктом обов’язку зі сплати податків і зборів. Саме тому платник податків реалізує насамперед обов’язок, що визначає і низку прав.

Юридичні особи в Україні  діють в організаційно-правових формах, установлених законодавством.

Юридичними особами—платниками податків є:

- українські підприємства  й організації;

- іноземні підприємства  й організації. 

Фізичні особи (громадяни  України, іноземні громадяни, особи без громадянства) як платники податків поділяються на дві групи:

1) фізичні особи, що  не мають статусу суб’єктів  підприємницької діяльності;

2) фізичні особи, що  мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.

До фізичних осіб, які  не мають статусу суб’єктів підприємницької діяльності, належать суб’єкти, що одержують свої доходи від будь-якої іншої діяльності, не пов’язаної з підприємництвом (доходи, одержувані за місцем основної роботи, (служби, навчання); доходи, одержувані не за місцем основної роботи (служби, навчання); доходи, що підлягають сплаті з джерел в Україні громадянам, що не мають постійного місця проживання в Україні).

До фізичних осіб, що мають  статус суб’єктів підприємницької діяльності, належать суб’єкти, визначені такими відповідно до цивільного законодавства1. При цьому для застосування до них особливого механізму оподаткування важливе значення має той факт, що свої доходи такі суб’єкти повинні одержувати саме від здійснення підприємницької діяльності. Фізичні особи—суб’єкти підприємницької діяльності у встановлених законодавством випадках мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності а також обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку.

Статтею 67 Конституції України  чітко визначено обов’язок кожного

громадянина України сплачувати податки і збори в порядку  і розмірах,

встановлених законом.

Але поряд з цим обов’язком платники податків – громадяни України,

підприємства, установи та організації  наділені певними правами, які

дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками податкових органів:

оскаржувати у разі незгоди  їхні рішення щодо застосування фінансових

санкцій та адміністративних стягнень, отримувати консультації з  питань

оподаткування, спілкуватися з керівними працівниками податкових органів

різних рівнів тощо.

Податковим  кодексим зазначено:

Стаття 15. Платники податків

15.1. Платниками податків  визнаються фізичні особи (резиденти  і нерезиденти України), юридичні  особи (резиденти і нерезиденти  України) та їх відокремлені  підрозділи, які мають, одержують  (передають) об'єкти оподаткування  або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування  згідно з цим Кодексом або  податковими законами, і на яких  покладено обов'язок із сплати  податків та зборів згідно  з цим Кодексом.

       15.2. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Стаття 16. Обов'язки платника податків

     16.1. Платник податків зобов'язаний:     

16.1.1. стати на облік  у контролюючих органах в порядку,  встановленому законодавством України;      

16.1.2. вести в установленому  порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується  обчислення і сплати податків  та зборів;     

16.1.3. подавати до контролюючих  органів у порядку, встановленому  податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші  документи, пов'язані з обчисленням  і сплатою податків та зборів;     

16.1.4. сплачувати податки  та збори в строки та у  розмірах, встановлених цим Кодексом  та законами з питань митної  справи;     

16.1.5. подавати на належним  чином оформлену письмову вимогу  контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи  з обліку доходів, витрат та  інших показників, пов'язаних із  визначенням об'єктів оподаткування  (податкових зобов'язань), первинні  документи, регістри бухгалтерського  обліку, фінансову звітність, інші  документи, пов'язані з обчисленням  та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково  зазначаються конкретний перелік  документів, які повинен надати  платник податків, та підстави  для їх надання;     

16.1.6. подавати контролюючим  органам інформацію, відомості про  суми коштів, не сплачених до  бюджету в зв'язку з отриманням  податкових пільг (суми отриманих  пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг  - пільг, що надаються за умови  використання коштів, вивільнених  у суб'єкта господарювання внаслідок  надання пільги, у визначеному  державою порядку);     

16.1.7. подавати контролюючим  органам інформацію в порядку,  у строки та в обсягах, встановлених  податковим законодавством;     

16.1.8. виконувати законні  вимоги контролюючих органів  щодо усунення виявлених порушень  законів з питань оподаткування  та митної справи і підписувати  акти (довідки) про проведення  перевірки;     

16.1.9. не перешкоджати законній  діяльності посадової особи контролюючого  органу під час виконання нею  службових обов'язків та виконувати  законні вимоги такої посадової  особи;     

16.1.10. повідомляти контролюючим  органам за місцем обліку такого  платника про його ліквідацію  або реорганізацію протягом трьох  робочих днів з дня прийняття  відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке  повідомлення покладено законом  на орган державної реєстрації);     

16.1.11. повідомляти контролюючі  органи про зміну місцезнаходження  юридичної особи та зміну місця  проживання фізичної особи - підприємця;     

16.1.12. забезпечувати збереження  документів, пов'язаних з виконанням  податкового обов'язку, протягом  строків, установлених цим Кодексом;     

16.1.13. допускати посадових  осіб контролюючого органу під  час проведення ними перевірок  до обстеження приміщень, територій  (крім житла громадян), що використовуються  для одержання доходів чи пов'язані  з утриманням об'єктів оподаткування,  а також для проведення перевірок  з питань обчислення і сплати  податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Стаття 17. Права  платника податків

17.1. Платник податків має  право:     

17.1.1. безоплатно отримувати  в органах державної податкової  служби та в органах митної  служби, у тому числі і через  мережу Інтернет, інформацію про  податки та збори і нормативно-правові  акти, що їх регулюють, порядок  обліку та сплати податків  та зборів, права та обов'язки  платників податків, повноваження  контролюючих органів та їх  посадових осіб щодо здійснення  податкового контролю;     

17.1.2. представляти свої  інтереси в контролюючих органах  самостійно, через податкового агента  або уповноваженого представника;     

17.1.3. обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, метод ведення обліку  доходів і витрат;     

17.1.4. користуватися податковими  пільгами за наявності підстав  у порядку, встановленому цим  Кодексом;     

17.1.5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків  або податковий кредит в порядку  і на умовах, встановлених цим  Кодексом;

       17.1.6. бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;     

  17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;     

17.1.8. вимагати від контролюючих  органів проведення перевірки  відомостей та фактів, що можуть  свідчити на користь платника  податків;     

17.1.9. на нерозголошення  контролюючим органом (посадовими  особами) відомостей про такого  платника без його письмової  згоди та відомостей, що становлять  конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю  та стали відомі під час  виконання посадовими особами  службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено  законами;     

17.1.10. на залік чи повернення  надміру сплачених, а також  надміру стягнутих сум податків  та зборів, пені, штрафів у порядку,  встановленому цим Кодексом;

     17.1.11. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;     

17.1.12. за методикою, затвердженою  Міністерством фінансів України,  вести облік тимчасових та  постійних податкових різниць,  та використовувати дані такого  обліку для складання декларації  з податку на прибуток.

17.2. Платник податку має  також інші права, передбачені  законом. 

Стаття 18. Податкові  агенти

18.1. Податковим агентом  визнається особа, на яку цим  Кодексом покладається обов'язок  з обчислення, утримання з доходів,  що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування  податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

18.2. Податкові агенти прирівнюються  до платників податку і мають  права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для  платників податків.

Стаття 19. Представники платника податків

19.1. Платник податків веде  справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків  в податкових відносинах не  позбавляє його права мати  свого представника, як і участь  податкового представника не  позбавляє платника податків  права на особисту участь у  таких відносинах.

19.2. Представниками платника  податків визнаються особи, які  можуть здійснювати представництво  його законних інтересів та  ведення справ, пов'язаних із  сплатою податків, на підставі  закону або довіреності. Довіреність,  видана платником податків - фізичною  особою на представництво його  інтересів та ведення справ,  пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно  до чинного законодавства.

19.3. Представник платника  податків користується правами,  встановленими цим Кодексом для платників податків.