Облік витрат заготівельної та збутової діяльності

     - витрати у разі технічно виправданого  браку;

     - супутня продукція (віднімається);

     - інші виробничі витрати;

     - комерційні (поза виробничі).

     Класифікація  витрат на прямі та непрямі залежить від характеру, об`єкту калькулювання, собівартість якого необхідно обчислити - виду продукції (робіт, послуг), виду діяльності.

     Прямі витрати - це витрати, які в момент їх виникнення можуть бути безпосередньо  віднесені на об`єкт калькулювання (на базі первинної документації). До прямих витрат належать витрати на сировину та матеріали, комплектувальні, на заробітну плату та інші.

     Непрямі витрати пов`язані з роботою  підприємства чи його підрозділів загалом  або з виробництвом декількох  видів продукції, їх не можна безпосередньо  віднести на собівартість конкретного  виду продукції. До непрямих витрат відносять: опалення та освітлення, оплату праці  менеджерів, амортизацію та інші.

     Залежно від ступеня впливу обсягів виробництва  на рівень витрат вони поділяються  на умовно-змінні та умовно-постійні. Умовно-постійні - це витрати, що змінюються зі зростанням чи зменшенням обсягів виробництва. До них відносять витрати на утримання  будов, споруд управління виробничою діяльністю цехів, витрати на забезпечення господарських  потреб виробництва. До умовно-змінних  відносять матеріальні витрати, витрати на оплату праці робітників, зайнятих у процесі виробництва, інші витрати.

     Розподіл  витрат за критерієм доцільності їх здійснення виділяє продуктивні та непродуктивні витрати. Непродуктивні витрати ПрАТ ПК «Поділл» може мати не лише як результат недоцільної виробничої діяльності (брак, значні відходи), але і як результат неповного завантаження обладнання.

     За  періодами здійснення виділяють  поточні та одноразові витрати. Поточні  витрати - це звичайні витрати, в яких періодичність складає менше  місяця. Одноразові витрати - це витрати, періодичність виникнення яких перевищує  місячний термін.

     За  характером зв`язку витрат з процесом виробництва виділяють основні  витрати та витрати по управлінню виробництвом (накладні витрати). Основні  витрати безпосередньо пов`язані  із процесом виготовлення тих чи інших  видів продукції. Це витрати сировини, матеріалів, зарплатня виробничого  персоналу та інші. До накладних  витрат належать витрати, пов`язані  із необхідністю обслуговування виробничого  процесу на підприємстві та управління ним. Це витрати на утримання цехової, заводської адміністрації, конторські витрати та інші.

     Також існує розподіл витрат на економічні та бухгалтерські.

     Бухгалтерські витрати - це фактичні витрати факторів виробництва, придбаних по ринковим цінам.

     Економічні  витрати - “витрати втрачених можливостей”, тобто сума грошей, яку можна отримати за найбільш вигідного з усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів.

     Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю  ресурсів, порівняно з кількістю  варіантів їх використання.     

       Отже, класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції, а отже і її ціни. Зберігається велике значення класифікації витрат в управлінні ними, при здійсненні калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління. Також чітке визначення та науково обґрунтована класифікація надає можливість якнайповніше виконувати основні завдання бухгалтерського обліку витрат. 
 

     3.2 .  Загальна характеристика операційних  витрат

     Операційні  витрати – це витрати, що пов’язані  з діяльністю по реалізації продукції та управління підприємством. Вони характеризують витрати, що були у звітному періоді і безпосередньо не пов’язані з виробництвом продукції.

     Саме  таке тлумачення операційних витрат можна зустріти у більшості авторів  підручників з бухгалтерського  фінансового обліку.    

       Операційні витрати поділяються  на:

• адміністративні витрати;
• витрати на збут;
• інші операційні витрати;

 

     Адміністративні витрати – загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством.    

       До них належать:

     -          загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

     -          витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

     -          витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);  

     -          винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

     -          витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

     -          амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

     -          витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки,

     -          збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

     -          плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

     -          інші витрати загальногосподарського призначення.  

     Витрати на збут – витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів,                          

     робіт, послуг).     

       До них відносять:

     -          витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

     -          витрати на ремонт тари;

     -          оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

     -          витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

     -          витрати на передпродажну підготовку товарів;

     -          витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

     -          витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

     -          витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

     -          витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

     -          інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

     Інші  операційні витрати. До них відносять:

     -          витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

     -          собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

     -          собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

     -          сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

     -          втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

     -          втрати від знецінення запасів;

     -          нестачі й втрати від псування цінностей;

     -          визнані штрафи, пеня, неустойка;

     -          витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

     -          інші витрати операційної діяльності.     

       Синтетичний облік операційних  витрат ведеться на таких рахунках:     

      92 “Адміністративні витрати”;    

      93 “Витрати на збут”;    

      94 “Інші витрати операційної  діяльності”;    

       На дебеті цих рахунків відображають  суму визнаних витрат, на кредиті  – їх списання на рахунок  79 “Фінансові результати”.    

       Необхідно відмітити, що не  всі вітчизняні дослідники погоджуються  з оптимальністю наведених класифікацій  операційних витрат. Наприклад, професор  Пушкар відзначає, що “необхідно  розробляти класифікації виходячи  з функцій виконуваних адміністративним  персоналом (прогнозування та планування, організація, координація, охорона  праці і техніка безпеки, конструювання,  технологія, управління якістю продукції,  контроль, аналіз, адміністрування  тощо)” [10, 360], а також  “враховуючи недосконалість типової номенклатури витрат на збут, підприємства самі повинні її розробляти на принципах забезпечення максимальної корисної інформації про збут та маркетинг” [10, 362].    

       Класифікація операційних витрат  наведена у П(С)БО 16 “Витрати”  закладає основи, які є відправною  точкою у системі бухгалтерського  обліку операційних витрат. Віднесення  витрат до тих чи інших груп  справляє суттєвий вплив на  кінцеві результати діяльності ПрАТ ПК «Поділля». Саме завдяки чіткому визначенню уможливлюється визнання операційних витрат, їх накопичення на відповідних рахунках і зрештою списання на фінансові результати. 

            3.3 . Облік адміністративних витрат

     До  адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, що направлені на обслуговування і управління підприємством:

1. витрати, пов'язані з управлінням підприємством:

• на оплату праці працівників апарату управління підприємства;

• витрати, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням апарату управління, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням підприємством;
• витрати на оплату службових відряджень працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу підприємства;
• витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства, у тому числі з питань законодавства і передплату спеціалізованих періодичних видань;
• витрати на оплату за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, засобів сигналізації та засобів зв'язку (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо) загальногосподарського призначення;
• витрати на державні послуги – будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам апарату управління підприємства органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями;
• витрати на оплату винагороди за професійні послуги, в тому числі оплата за будь-які платні послуги, що надаються юридичними та іншими установами і організаціями підприємству щодо юридичних послуг, оцінки майна тощо;
• витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням підприємства;
• витрати на оплату витрат з врегулювання суперечностей у судових органах;
• представницькі витрати – витрати підприємства на прийом та обслуговування іноземних представників та делегацій, а також представників інших підприємств, що прибули по запрошенню з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідного співробітництва;
• витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахунково-касове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом [46, 92];