Механізм та функції фінансового адміністрування та менеджменту установ та організацій

автономність - кожне підприємство розглядається  як юридична особа, відокремлена від  її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників  не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - послідовне (із року в рік) застосування підприємством вибраної облікової  політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання  і подання фінансової звітності.

Зміна облікової  політики можлива лише у випадках, передбачених національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у примітках до фінансової звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати  доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання  цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському  обліку і фінансовій звітності в  момент їх виникнення, незалежно від  дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання  сутності над формою - операції обліковуються  відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми. Так, взяті у фінансову оренду основні  засоби відображаються в балансі  орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною формою вони не перейшли у власність орендаря, але  ним фактично прийняті на себе всі  ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з  витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають  фінансову звітність у грошовій одиниці України;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

2. Склад фінансової  звітності, її подання і оприлюднення

Звітним періодом для складання фінансової звітності  є календарний рік. Річна звітність  підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів  господарської діяльності і суб'єктів  малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові  результати (форма № 2);

Звіт про рух  грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний  капітал (форма № 4).

Для суб'єктів  малого підприємництва і представництв  іноземних суб'єктів господарської  діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлена скорочена  за показниками фінансова звітність  у складі Балансу підприємства і  Звіту про фінансові результати.

Квартальна звітність  складається зростаючим підсумком  з початку року у складі Балансу  і Звіту про фінансові результати.

Звітність підприємств  складається станом на кінець останнього дня звітного періоду - кварталу або  року. Перший звітний період заново створеного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим 15 місяців. Звітним періодом підприємства, яке  ліквідується, є період з початку  звітного року до дати прийняття рішення  про його ліквідацію.

Підприємства, які  мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають і  подають консолідовану фінансову  звітність. При цьому під дочірніми  розуміють підприємства, що є юридичними особами, але над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики з питань поточної, інвестиційної  та фінансової діяльності з боку материнського  підприємства.

Міністерства  та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній  формі власності, і органи, які  здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і  подають зведену фінансову звітність  по всіх підприємствах, які входять  до сфери їх управління.

Зазначені органи також складають зведену фінансову  звітність по господарських товариствах, акції (частки, паї) яких знаходяться  в державній і комунальній  власності. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають  і подають Зведену фінансову  звітність по всіх підприємствах, які  належать до їх складу.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) - Міністерством  фінансів України за погодженням  з Держкомстатом України; для  банків - Національним банком України; для бюджетних установ, органів  Державного казначейства України по виконанню бюджетів всіх рівнів та кошторисів витрат - Державним казначейством  України.

Заповнюються  форми звітності в тисячах  гривень з одним десятковим знаком, а зведені звіти (до яких включено дані звітів двох і більше юридичних  осіб) - в тисячах гривень.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств  і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність  її показників. Тому до початку складання  звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному  обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити  облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків  і списати у встановленому  порядку нереальну дебіторську  заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього  перевіряють правильність облікових  записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять  виправні записи для усунення виявлених  помилок (якщо вони мали місце).

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять  повну інвентаризацію господарських  засобів, їх джерел, стану розрахунків  з дебіторами і кредиторами і  відображають її результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках  з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути погоджені  з ними і відрегульовані. За діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені  до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність  між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають  в основному за даними поточного  обліку, а показники річного балансу  обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, - керівником спеціалізованої організації  або спеціалістом, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського  обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність  звітних показників.

Підприємства  зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

органам, до сфери  управління яких вони належать;

трудовим колективам (на їх вимогу);

власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом;

органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом  Міністрів України.

Фінансова звітність  не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну  фінансову звітність і консолідовану  звітність шляхом публікації у періодичних  виданнях або розповсюдження її у  вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про  бухгалтерський облік і звітність  в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм; взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.

Затвердження  звітності підприємства відповідним  органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.

Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду  і які зумовлюють зміни окремих  облікових записів підприємства, називається реформацією.