Функції і механізм фінансового менеджменту

1. Сутність фінансового  менеджменту, його основні цілі, завдання функції

Суть  фінансового менеджменту 

      Господарський механізм нашої держави неухильно  рухається в напрямку утворення саморегульованої економіки, використання різних форм власності та ринкових важелів. Для забезпечення успіху в цих, ще досить незвичних для наших господарників, умовах необхідно пильно стежити за найменшими змінами в сфері фінансів. Той, хто хоче займатися бізнесом, повинен вивчати дедалі складніші методи з метою можливо найточнішого передбачення ситуації у конкурентній боротьбі. Адже ситуації постійно змінюються як в самій організації, так і навколо неї. Своєчасне виявлення змін в житті суспільства, фінансовій сфері дає змогу оперативно формувати відповідні реакції на ці зміни.

      В умовах ринкової економіки суттєво підвищується значимість ефективного управління фінансовими ресурсами. Від того, наскільки ефективно і доцільно вони трансформуються в основні та обігові фонди, а також в засоби стимулювання робочої сили, залежить фінансовий рівень підприємства в цілому, його власників та працівників. Фінансові ресурси в цих умовах набувають першочергового значення, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальним часовим лагом в будь-який інший вид ресурсів. Роль фінансових ресурсів важлива на всіх рівнях управління (стратегічному, тактичному, оперативному), але найбільшого значення вони набувають в плані стратегії розвитку підприємства.

      Керування є процесом вироблення і здійснення керуючих впливів. Керуючий вплив — це вплив на об'єкт керування, призначений для досягнення мети керування. Вироблення керуючих впливів включає збір, передачу й обробку необхідної інформації, прийняття рішень. Здійснення керуючих впливів охоплює передачу керуючих впливів і при необхідності перетворення їх у форму, безпосередньо сприйману об'єктом керування.

      Менеджмент  у всіх своїх рішеннях керується  економічними міркуваннями. Тому будь-яка  дія менеджменту — це захід  економічного характеру. В основі менеджменту лежать цілеспрямований пошук, безупинне навчання й організація роботи для найбільш ефективного використання всіх ресурсів, у тому числі фінансових. Фінансовий менеджмент є частиною загального менеджменту. 

      Фінансовий  менеджмент можна визначити як систему раціонального й ефективного використання капіталу, як механізм керування рухом фінансових ресурсів. Фінансовий менеджмент спрямований на збільшення фінансових ресурсів, інвестицій і нарощування обсягу капіталу. У загальному вигляді фінансовий менеджмент можна представити наступною схемою (рис. 1.1).

        
 
 
 
 
 

Рисунок 1.1 – Загальна схема  фінансового менеджменту

      Дана  схема дає загальне уявлення про  фінансовий менеджмент як про механізм керування рухом фінансових ресурсів. Кінцева мета такого керування відповідає цільовій функції господарського суб'єкта – одержанню прибутку.

      Будь-який вид підприємницької діяльності починається з пошуку відповіді  на такі три ключові запитання:

      1. Якою повинна бути величина  і оптимальний склад активів підприємства, щоби досягнути поставлених перед ним цілей та завдань?

      2. Де знайти джерела фінансування  і яким має бути їх оптимальний склад?

      3. Як організувати поточне і  перспективне управління фінансовою  діяльністю, щоби забезпечити платоспроможність  і фінансову стійкість підприємства?

      Вирішуються ці питання в колі фінансового менеджменту, що є однією з важливих підсистем загальної системи управління підприємством.

      Фінансовий  менеджмент має справу з фінансами  організації, її грошовими коштами, залученими у виробничо-господарську діяльність, і спрямований на підготовку рішень, що приймаються в зв’язку з формуванням та функціонуванням оптимальної структури фінансових коштів організації з метою максимізації прибутку. Логіка його функціонування показана на рис. 1.2.

Отже, об’єктом управління у фінансовому менеджменті є сукупність умов здійснення грошового обігу, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між господарюючими суб’єктами та їх підрозділами в господарському процесі. Суб’єкт управління — це група спеціалістів, яка за допомогою фінансових інструментів, методів та відповідної фінансової інформації здійснює цілеспрямований вплив на функціонування об’єкта. Вплив суб’єкта на об’єкт управління характеризується такими властивостями. 

      

      

      

 
 
 
 
 
 
 
 

        

Рисунок 1.2 — Структура і процес функціонування підсистеми фінансового управління на підприємстві

      По-перше, будь-який об’єкт управління являє  собою системну сукупність взаємодіючих елементів, що складають єдине ціле. Фінансова система входить у соціально-економічну систему, в основі якої лежать інтереси людей. Сукупність суспільних, колективних і особистих інтересів впливає на становище системи і процес її розвитку. Оскільки кожному елементу фінансової системи властиві свої особливості, то можна сформулювати таке правило фінансового менеджменту: завжди необхідно забезпечувати фінансову стійкість системи в цілому, а не тих чи інших її елементів або підсистем.

      По-друге, вплив суб’єкта на об’єкт управління може здійснюватися тільки за умови циркулювання відповідної інформації між керуючою і керованою підсистемами. Процес управління незалежно від його конкретного змісту завжди передбачає отримання, передачу, переробку та використання інформації (див. рис. 1.2).

      По-третє, фінансова система є складною, динамічною і відкритою. Складність фінансової системи визначається неоднорідністю складових елементів, різнохарактерністю зв’язків між ними та структурними особливостями. Динамічність фінансової системи зумовлена тим, що вона перебуває в постійному динамічному розвитку, має справу з постійно змінною величиною фінансових ресурсів, видатків, доходів, попиту і пропозицій на капітал. Фінансова система є відкритою системою, оскільки обмінюється інформацією з зовнішнім середовищем.

      Фінансовий менеджмент включає в себе стратегію і тактику управління. Фінансова стратегія підприємства визначає, яким чином і на яких умовах будуть залучатися фінансові ресурси, як буде відбуватися розрахунок за залученими коштами і як буде будуватися амортизаційна політика, як будуть використовуватися залучені підприємством фінанси для досягнення стійкого високого дивіденду або поступового росту курсу акцій на фондових біржах тощо.

      Тактика — це конкретні методи і прийоми  для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Завданням тактики є вибір найбільш оптимального рішення і найбільш привабливих в даній господарській ситуації інструментів управління. 

Функції фінансового менеджменту

      В основі фінансового менеджменту  лежать форми поділу праці, у яких відображається функціональний зміст управлінської діяльності. Функції фінансового менеджменту визначають формування структури керуючої системи. Розрізняють два основних типи функцій фінансового менеджменту: функції об'єкта керування і функції суб'єкта керування.

      До  функцій об'єкта керування у фінансовому менеджменті належать наступні конкретні функції:

      організація грошового обігу, постачання фінансовими  засобами й інвестиційними інструментами (цінностями), постачання основними й оборотними фондами (тобто устаткуванням, сировиною, матеріально-технічним забезпеченням), організація фінансової роботи і т.д. Функції суб'єкта керування являють собою загальний вид діяльності, що виражає напрямок здійснення впливу на відносини людей у господарському процесі й у фінансовій роботі. Ці функції, тобто конкретний вид управлінської діяльності, послідовно складаються із збору, систематизації, передачі, збереження інформації, вироблення й ухвалення рішення, перетворення його в команду. Функції суб'єкта керування у фінансовому менеджменті включають планування, прогнозування, організацію, регулювання, координування, стимулювання, контроль.

      Планування у фінансовому менеджменті відіграє істотну роль. Адже, щоб дати команду, треба скласти завдання, програму дії, а для цього необхідно розробити план фінансових заходів, одержання доходів, ефективного використання фінансових ресурсів. Функція керування — фінансове планування — охоплює весь комплекс заходів як щодо вироблення планових завдань, так і щодо втілення їх у життя. Фінансове планування являє собою також процес розробки людьми конкретного плану фінансових заходів, тобто звичайний вид діяльності людини. Для того, щоб ця діяльність була успішною, виробляються методологія і методика розробки фінансових планів.

      Прогнозування у фінансовому менеджменті являє собою розробку на тривалу перспективу змін фінансового стану об'єкта в цілому і різних його частин. Прогнозування, на відміну від планування, не ставить завдання безпосередньо здійснити на практиці розроблені прогнози. Ці прогнози являють собою передбачення відповідних змін. Особливістю прогнозування є також альтернативність у побудові фінансових показників і параметрів, що визначає варіантність розвитку фінансового стану об'єкта керування на основі тенденцій, що намітилися. Прогнозування може здійснюватися як на основі екстраполяції минулого в майбутнє з урахуванням експертної оцінки тенденції зміни, так і на основі прямого передбачення змін. Ці зміни можуть виникнути зненацька. Керування на основі передбачення цих змін вимагає вироблення у фінансового менеджера визначеного чуття ринкового механізму й інтуїції, а також застосування гнучких негайних вирішень.

      Організація у фінансовому менеджменті — об'єднання людей, що спільно реалізують фінансову програму на основі визначених правил і процедур. До цих правил і процедур належать: створення органів керування, побудова структури апарату керування, установлення взаємозв'язку між управлінськими підрозділами, розробка норм, нормативів, методик і т.п.

      Регулювання у фінансовому менеджменті являє собою вплив на об'єкт керування, за допомогою якого досягається стан стійкості фінансової системи у випадку виникнення відхилення від заданих параметрів. Регулювання охоплює головним чином поточні заходи щодо усунення виниклих відхилень від графіків, планових завдань, установлених норм і нормативів.

      Координація у фінансовому менеджменті — погодженість робіт усіх ланок системи керування, апарату керування і фахівців. Координація забезпечує єдність відносин об'єкта керування, суб'єкта керування, апарату керування й окремого працівника.

      Стимулювання у фінансовому менеджменті — спонукання працівників фінансової служби до зацікавленості в результаті своєї праці. За допомогою стимулювання здійснюється керування розподілом матеріальних і духовних цінностей у залежності від кількості і якості витраченої праці.

      Контроль у фінансовому менеджменті являє собою перевірку організації фінансової роботи, виконання фінансових планів і т.п. За допомогою контролю збирається інформація про використання фінансових засобів і про фінансовий стан об'єкта, розкриваються додаткові фінансові резерви і можливості, вносяться зміни у фінансові програми, організацію фінансової роботи, фінансового менеджменту. Контроль припускає аналіз фінансових результатів. Аналіз, у свою чергу, є частиною процесу планування фінансів. Отже, фінансовий контроль служить зворотним боком фінансового планування і повинен розглядатися як його складова частина: контроль за виконанням фінансового плану, за виконанням прийнятих рішень.

      Підходи до рішення управлінських задач можуть бути найрізноманітнішими, тому фінансовий менеджмент має багатоваріантність. Багатоваріантність фінансового менеджменту означає поєднання стандарту і неординарності фінансових комбінацій, гнучкість і неповторність тих і інших способів дії в конкретній господарській ситуації. Головне у фінансовому менеджменті — правильна постановка мети, що відповідає фінансовим інтересам об'єкта керування. Фінансовий менеджмент дуже динамічний. Ефективність його функціонування багато в чому залежить від швидкості реакції на зміни умов фінансового ринку, фінансової ситуації, фінансового стану об'єкта керування. Тому фінансовий менеджмент повинен базуватися на знанні стандартних прийомів керування, умінні швидко і правильно оцінювати конкретну фінансову ситуацію, здатності швидко знайти оптимальний, якщо не єдиний, вихід з цієї ситуації. У фінансовому менеджменті готових рецептів немає і бути не може. Він учить тому, як, знаючи методи, прийоми, способи рішення тих чи інших господарських задач, домогтися відчутного успіху для конкретного господарського суб'єкта.