Фінансова звітність за міжнародними стандартами

    б) об’єднання бізнесу, що пов’язані з суб’єктами господарювання чи бізнесами під загальним контролем.

    в) об’єднання бізнесу, що пов’язані  з двома чи більше взаємними суб’єктами господарювання.

    г) об’єднання бізнесу, за якими окремі суб’єкти господарювання чи бізнеси  поєднуються для створення суб’єкту господарювання, що звітує, виключно на контрактних засадах без отримання частки власності. 

    

4. МСФЗ 4 – страхові контракти.

    Мета  цього МСФЗ полягає в  тому, щоб  визначити фінансову  звітність  по відношенню до страхових контрактів суб’єкта господарювання, який надає такі контракти (описаного в цьому МСФЗ як страховик), поки Рада не завершить другий етап проекту з страхових контрактів. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

    a) проведення обмежених вдосконалень  до обліку страхових контрактів  страховиками.

    б) розкриття інформації, яка визначає та пояснює суми в фінансових звітах страховика, що походять від страхових  контрактів, та допомагає користувачам цих фінансових звітів зрозуміти  суму, строки та невизначеність майбутніх  рухів грошових коштів від страхових контрактів.

    Суб’єкт господарювання повинен застосовувати  цей МСФЗ до:

    a) страхових контрактів (включаючи  договори перестрахування), які він   надає, та договорів перестрахування,  які він утримує. 

    б) фінансових інструментів з умовою дискреційної участі, які він емітує.

    Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку страховиками, такі як облік фінансових активів, утримуваних страховиками, та фінансових зобов’язань, випущених  страховиками. 

    

5. МСФЗ 5 – непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність.

    Мета  МСФЗ полягає у визначенні бухгалтерського  обліку активів, утримуваних для  продажу, та подання і розкриття  інформації щодо припиненої діяльності. Зокрема, МСФЗ вимагає, щоб: 

    а) активи, які задовольняють критеріям, що дозволяють класифікувати їх  як утримувані для продажу, оцінювалися за балансовою вартістю чи справедливою вартістю мінус витрати на продаж, дивлячись, яка з них нижча, та  щоб амортизація цих активів була припинена; 

    б) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати  їх як утримувані для продажу, надавалися окремо у балансі, а результати припиненої діяльності - у звіті про прибутки та збитки.

    Вимоги  цього МСФЗ щодо класифікації та подання  застосуються до всіх визнаних непоточних активів та ліквідаційних груп суб’єкту господарювання. 

    

6. МСФЗ 6 – розвідка та оцінка запасів корисних копалин.

    Мета  цього МСФЗ полягає у встановленні фінансової звітності щодо розвідки та оцінки запасів корисних копалин. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

    а) обмежених удосконалень до існуючих облікових практик для видатків на розвідку та оцінку;

    б) оцінювати такі активи на зменшення  корисності відповідно до цього МСФЗ та оцінювати будь-яке зменшення  корисності відповідно до МСБO 36 "Зменшення  корисності активів" від суб'єктів  господарювання, які визнають активи розвідки та оцінки;

    в) розкривати інформацію, яка ідентифікує  та пояснює суми у фінансових звітах суб'єкта господарювання, що виникають  від розвідки та оцінки запасів корисних копалин і допомагають користувачам цих фінансових звітів розуміти суми, час та визначеність майбутніх грошових потоків від визнаних активів розвідки та оцінки,

    Суб'єктові господарювання слід застосовувати  цей МСФЗ до видатків на розвідку та оцінку, які він несе.

    Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку суб'єктами господарювання,  які  займаються  розвідкою  та  оцінкою  запасів  корисних копалин.

    Суб'єктові господарювання не слід застосовувати  цей МСФЗ до понесених видатків:

    а) раніше, ніж видатки на розвідку та оцінку запасів корисних копалин, такі як видатки, понесені до того, як суб'єкт господарювання отримав юридичні права розвідувати конкретну територію;

    б) після аналізу технічної здійсненності  та комерційної життєздатності розвідування, запаси корисних копалин вважаються доведеними. 

    

7. МСФЗ 7 – фінансові інструменти: розкриття.

    Мета  цього МСФЗ – вимагати від суб'єктів  господарювання надавати розкриття  інформації в їхніх фінансових звітах, яка дає змогу користувачам оцінити:

    а) значимість фінансових інструментів для  фінансового стану і результатів  діяльності суб'єкта господарювання;

    б) характер та рівень ризиків, що виникають  унаслідок фінансових інструментів, яким суб'єкт господарювання доступний  протягом періоду та на звітну дату, та як суб'єкт господарювання управляє цими ризиками.

    Цей МСФЗ застосовуватиметься всіма суб'єктами господарювання до всіх типів фінансових інструментів, за винятком:

    а) тих часток у дочірніх, асоційованих та спільних підприємствах, що їх обліковують  відповідно до МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства» або МСБО 31 «Частки у спільних підприємствах»;

    б) прав та зобов'язань працедавця, що виникають унаслідок програм  виплат працівникам, до яких застосовується МСБО 19 «Виплати працівникам»;

    в) контрактів для непередбаченої компенсації при об'єднанні бізнесу. Це звільнення від вимог застосовується лише до покупця;

    г)   страхових контрактів, визначених у  МСФЗ 4 «Страхові контракти». Проте  цей МСФЗ застосовується до похідних інструментів,  убудованих  у страхові контракти, якщо МСБО 39 вимагає від суб'єкта господарювання обліковувати їх окремо;

    ґ)  фінансових інструментів, контрактів та зобов'язань щодо операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, до яких застосовується МСФЗ 2 «Платіж  на основі акцій», за винятком того, що цей МСФЗ застосовується до контрактів у межах сфери застосування параграфів 5-7 МСБО 39.

    Цей МСФЗ застосовується до визнаних і  невизнаних фінансових інструментів.

    Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансових звітів  оцінити значимість фінансових інструментів для його фінансового стану та результатів діяльності. 

    

8. МСФЗ 8 – операційні сегменти.

    Підприємство  повинне розкривати інформацію, щоб  надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер і фінансовий результат діяльності, в якій бере участь, і економічне середовище, в якому діє.

    Цей МСФО повинен застосуватися до:

1. окремої або індивідуальної фінансової звітності підприємства:

• чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на відкритому ринку

• що складає, або в процесі складання, фінансову звітність з комісією цінних паперів або іншою регуляторною організацією з метою випуску  класу  інструментів  на відкритому ринку;

2. консолідованої фінансової звітності групи разом з материнським підприємством: 

• чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на  відкритому ринку;
• що складає, або знаходиться в процесі складання, консолідовану фінансову звітність з комісією цінних паперів або іншою регуляторною організацією з метою випуску класу інструментів на відкритому ринку.

    Якщо  підприємство, яке не потребує застосовування цього МСФЗ, обирає розкриття інформації за сегментами, яка не  підпадає під  дію цього МСФЗ, то підприємство не  повинно описувати таку інформацію як сегментну.  
 

    Висновок

    Забезпечення  прозорості суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для  діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їх ризики.

    Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для  суб’єктів господарювання, які складають  фінансову звітність, так і для  зовнішніх користувачів являються:

    -    можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

    -    забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

    -    можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;

    -    престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

    -    у багатьох випадках велика надійність інформації;

    -    прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності.

    Отже, переваги складання фінансової звітності  за міжнародними стандартами дійсно є і вони незаперечні для більшості  користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв’язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації. У зв’язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також. Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України. 
 
 

    Список  використаних джерел:

1. Войтенко Т. Демократизація бухгалтерського обліку: перехід на МСФЗ обов'язковий і добровільний. [Текст] / Т.Войтенко // Податки та бухгалтерський облік. – № 63. – 2011. – с. 8-12.
2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. / С.Ф.Голов, В.М.Костюченко – К.: Лібра, 2004. – 880 с.
3. Мальчик М.В., Галашко С.І., Пелех А.І. Фінансова статистика. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 184 с.
4. Міжнародні стандарти фінансової звітності [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main ?art_id=92410&cat_id=92408
5. Шустіков А. А. Фінансова статистика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 290 с.