Фінансова політика Кіпру

Для резидентів Кіпру, які мають статус локальної  кіпрської компанії, зменшення подвійного юридичного оподаткування можна одержати шляхом застосування системи податкових кредитів (незалежно від наявності відповідних двосторонніх податкових угод). Офшорні компанії мають право користуватися податковими кредитами тільки за умови, що їхній прибуток буде створено в країні, з якою є податкова конвенція. В іншому випадку можна використовувати систему податкових заліків.(10,11)

Прибуток, що репатріюється  на Кіпр у формі дивідендів та інших  платежів як прибутків від комерційної  діяльності за кордоном, може на 90 % звільнятися від сплати прибуткових податків за умови, що в активах компанії — одержувача прибутку є не менше 15 % частки участі громадянина або резидента Кіпру. Щодо дивідендів або прибутку, які належать до оподатковуваного закордонного прибутку, можна застосовувати тільки податковий кредит.

Від оподаткування  також звільняються 60 % суми іноземної  валюти, перерахованої в країну як прибуток від надання професійних  послуг.

Для стимулювання розвитку місцевої експортної промисловості  прибуток, отриманий на Кіпрі в результаті експорту товарів місцевого виробництва, оподатковується за зниженою на 0,25% ставкою податку на прибуток.(12-14)

Для іноземців, зайнятих в офшорному бізнесі  на Кіпрі, діють спеціальні правила  оподаткування. Іноземні службовці офшорних компаній, які працюють на Кіпрі, сплачують прибутковий податок у розмірі однієї десятої від нормальної податкової ставки (від 0 до 4 %). Якщо їх професійні послуги експортуються, то прибутковий податок скорочується до 0,25 % нормальної податкової ставки. Якщо прибутки перераховуються іноземцями в інші країни, то такі прибутки повністю звільняються від кіпрського прибуткового податку. Податки на соціальне страхування іноземні службовці офшорних компаній на Кіпрі не сплачують.

Кіпр має дуже суворе законодавче регулювання дотримання конфіденційності та нерозголошення інформації. Центральний банк Кіпру вимагає, щоб йому повідомлялися імена власників акцій офшорних компаній. Проте відповідно до Закону "Про Центральний банк Кіпру", який регулює роботу банку, ні директор, ні жоден чиновник банку не мають права розголошувати інформацію, що є кримінальним злочином. Працівники банку зобов'язані після призначення на роботу дати клятву про дотримання конфіденційності. Інформація не може надаватися третій особі.

Турецька частина  — це "податкова пустеля", оскільки високе оподаткування відлякує від  цієї території місцевих та іноземних  інвесторів. Однак великою популярністю в міжнародних ділових колах  користується південна (грецька) частина  острова з населенням близько 500 тис. осіб.

Багато підприємців  справедливо вважають Кіпр "податковим раєм", де процвітає офшорний бізнес. Це правильна оцінка, але варто  зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він належить до країн з  помірним оподаткуванням, що стало  підставою для укладення Кіпром низки податкових угод з іншими країнами.

Популярність  Кіпру як офшорного центру в міжнародному бізнесі неухильно зростає. Усе  більша кількість транснаціональних  корпорацій шукає податкові укриття  на цьому острові. У відповідь  на цс урядами США, Канади, Франції та Великої Британії в податкові договори вставлені застереження, які обмежують можливості використання умов податкових угод транснаціональними корпораціями. А останнім часом США і Канада взагалі перестали застосовувати відповідні податкові конвенції відносно кіпрських офшорних компаній.(15-16)

3. Зміни в оподаткуванні на Кіпрі — вимога часу

Протягом тривалого  часу Кіпр був відомий як країна з надзвичайно м'якою системою оподаткування. Наприклад, уряд Кіпру уклав договори з низкою країн про запобігання подвійному оподаткуванню. Перелік цих країн включає Австрію, Велику Британію, Болгарію, Угорщину, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Італію, Канаду, Китай, Кувейт, Норвегію, Польщу, Росію, Румунію, Словаччину, США, Україну, Францію, Чехію, Швецію, колишню Югославію. Головна мета цих обопільних умов — уникнути необхідності сплати податків на прибуток у двох країнах.                                                     Наприклад, громадянин Великої Британії може скористатися цим договором, що існує між урядами двох країн. Це означає, що, одержуючи пенсію чи вкладаючи кошти в підприємство на Кіпрі, він сплачує податки на Кіпрі, тим самим знижуючи їх, оскільки у Великій Британії вони вище. Більшість податкових відрахувань на Кіпрі значно нижча, ніж у багатьох інших країнах, що так само пропонує широкий вибір нерухомості.                        Остання податкова реформа надзвичайно знизила розмір зборів, які беруться із платників податків. Основна причина кіпрських податкових реформ, проведених за останні три роки, — це його прагнення стати учасником процесу європейської інтеграції (вступ цієї держави в Європейський Союз відбувся 1 травня 2004 р,).                                                   Гармонізація податків у ЄС здійснюється з метою скасування податкових кордонів і створення рівних умов конкуренції для суб'єктів господарювання на внутрішньому ринку ЄС шляхом зближення структури податкових систем, переліку основних податків, у тому числі встановлення нижніх меж частини з них. Дотепер найбільш вирішеною є гармонізація непрямих податків (ПДВ та акцизи). У сфері прямих податків співтовариство має розробити ефективну єдину систему оподаткування. Поки що правила ЄС, прийняті в 1990 р., передбачають застосування загальних правил оподаткування: приросту капіталу у випадку злиття, поділу і придбання частки участі в капіталі компаній різних країн-членів, прибутків материнських і дочірніх компаній, а також прибутків пов'язаних між собою підприємств.   (17-19)                                                                                                                                 Тепер, після прийняття нових законів, реформоване податкове законодавство Кіпру, можливо, буде найсучаснішою податковою системою в ЄС, що відповідає всім вимогам Організації економічного співробітництва і розвитку щодо несумлінної податкової конкуренції.                                                                                                                               Ключовою стадією реформи стало прийняття кіпрськими законодавчими органами 17 законопроектів, що встановлюють фактично однаковий режим оподаткування для всіх компаній незалежно від країни походження їхніх капіталів і доходів. Так, у новому законодавстві будуть усунуті розходження між офшорними компаніями (Компаніями міжнародного бізнесу) і внутрішніми (національними) компаніями.                                                 Однією з перших і найзначніших дій у реформуванні системи оподаткування було зобов'язання Кіпру в 2000 р. перед Організацією економічного співробітництва і розвитку ліквідувати до 2005 р. будь-яку негативну податкову практику й ухвалити міжнародні стандарти прозорості, обміну інформацією і податкової конкуренції.                                    Кіпр як потенційний член Європейського Союзу мав привести свої закони і практику у відповідність до асиіз сотти-паиЛіаге ЄС. У податковому законодавстві він мав відповідати Кодексу Європейського Союзу, а також правилам оподаткування в бізнесі, що стало фундаментальною реформою його податкової системи.                                               Згідно з вимогами Європейського Союзу парламент Кіпру 1 липня 2002 р. ухвалив пакет податкових законів. Тоді на Кіпрі було введено нову систему оподаткування, основною характеристикою якої стала інтеграція корпоративного податку і податків, що віднімаються (withholding taxes) з податком на прибуток від розподілених доходів. Така система інтеграційного типу містить як один з основних елементів єдину (10 %) ставку податку на прибуток, що застосовується однаково до локальних і міжнародних бізнес-компаній, починаючи з 1 січня 2003 р. Міжнародні компанії, що знаходяться на острові і ведуть активну діяльність, могли сплачувати податок на прибуток за ставкою 4,25 % до кінця 2005 р. за умови, що вони мали прибуток, отриманий за межами Кіпру в 2001 р. і одержували його протягом наступних чотирьох років — так звані перехідні положення. У разі вибору ставки податку 4,25 % до кінця 2005 р. компанія мала право на віднесення збитків, що виникли до 2000 p., у рахунок майбутніх періодів тільки до закінчення 2005 р.(20,21) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Висновок

 Кіпр суттєво відрізняється від усіх інших країн, які підлягають аналогічній юрисдикції, за цілим рядом переваг. Багато з них притаманні цій країні у зв`язку з її географічним положенням, інші ж створені виключно для задоволення вимог іноземних інвесторів і міжнародних організацій, в результаті чого з`явилась ціла низка пільг, що охоплює всі сторони ділової активності.(22) 
    Серед цих пільг велику роль грають реєстраційні процедури, конструктивне адміністративне регулювання, вражаючий список країн, із якими існують договори про звільнення від подвійного оподаткування і дуже м`яка податкова політика. В той же час владі успішно вдалося встановити такий баланс, при якому сприятливе середовище для комерційної діяльності не зашкоджує репутації міжнародних організацій і іноземних інвесторів.  
     Насправді, зрозумілим є той факт, що Кіпр – це країна з низькими податками, а не зона, звільнена від податків, тому податкова політика Кіпру не викликає підозри з боку департаментів державних зборів і податкових служб. Стрімкий зріст числа іноземців, які беруть участь в кіпрській економіці, є достатнім доказом великої привабливості острова для інвесторів усього світу. (24)

     Усі інтернаціональні організації на Кіпрі звільнені від валютного контролю на підставі їх статусу нерезидентів Кіпру. Острів має ідеальні умови для зберігання, переводу й конверсії грошових засобів. Цьому сприяє наявність прекрасної телекомунікаційної системи й ефективних міжнародних банківських послуг.

      Конфіденційність всіх ділових операцій – це принцип, якого підтримується влада Кіпру стосовно діяльності практично всіх комерційних секторів економіки. Законодавча база і процедури, які регулюють всі фінансові і ділові сторони діяльності, також слугують неухильному дотриманню й захисті цього принципу. По цій причині реєстрація інтернаціональних компаній на Кіпрі може здійснюватися через номінальних акціонерів, які володіють акціями на користь бенефіціаріїв, завдяки чому імена останніх залишаються в суворій таємниці. Данні про істинних власників акцій повідомляються лише Центральному Банку Кіпру, який гарантує нерозголошення отриманих відомостей. Нерозголошення відомостей про структуру і склад трастів, а також про їх операції і види діяльності досягається завдяки відсутності будь-яких спеціальних вимог до реєстрації чи звітності, і також ім`я засновника при необхідності може зберігатися в таємниці. Більш того, головним принципом банківської політики Кіпру є забезпечення конфіденційності інформації, що стосується клієнтів і операцій, що ними здійснюються.(23) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

1. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2004. — 300 с.

2. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2005. — 704 с.

3. Карлін MJ. Фінанси зарубіжних країн. — К., 2004. — 384 с.

4. Квасовський O.P. Зарубіжний досвід застосування спрощених систем оподаткування для малого бізнесу в країнах з перехідної економікою // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. — 2002. — № 2. — С. 253—258.

5. Киріенко Н. Податки в Чехії // Вісник податкової служби України. — 2003. — Квітень — травень. — С. 40—45.

6.. Ким А. Мальта: да здравствует фигор // Финансовая газета. — 2004. — № 17—18. — 10 мая.

7 Кисельов А. Кіпр: нові обрії оптимізації // Податкове планування. — 2002. — № 10. — С. 9—11.

8.Ключковський Я. Чи може польський досвід становлення місцевого самоврядування бути корисним Україні // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

9.Князев В.Г. Тенденции развития налоговых систем в зарубежных странах // Налоговый вестник. — М., 1998. — № 9. — С. 10—16.

10. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой//Вопросы экономики. — 2000. — № 10. — С. 3—12.

11. Комінюк H.В. Міжбюджетні відносини в Англії // Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 2002. — Т. 2. — С. 245—247.

12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. — М., 1993. — 620 с.

13.. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. — М., 2000. — 380 с.

14. Кучеров ИЛ. Налоговое право зарубежных стран: Курс лекций. — М.: ЮрИнфоР, 2003. — 260 с.

15. Кучеров И.И. Налогообложение зарубежных стран. — М.: ЮрЛекс, 2005. — 320 с.

16.Кынина H.A. Решение межбюджетных проблем в России, Италии и Китае: сравнительный анализ // Региональная экономика: теория и практика. — 2004. — № 1. — С. 72—74.

17. Лазутова МЛ., Слезнева H.A., Субетто АЛ. Сравнительный анализ законов об образовании государств — участников СНГ и государств Балтии. — М.; СПб., 2000. — Ч. 1.

18.Ламперт X. Социальная рыночная экономика. Германский путь. — М., 2006. — 178 с.

19. Лісниченко С. Нормативне регулювання непрямих податків у ЄС // Право України. — К., 2002. — Х° 2. — С. 147—150.

20.Литвиненко Я.В., Якушин ІД. Податкові системи зарубіжних країн. — К., 2004. — 208 с.

21.Мадневский С. Социальная помощь в Германии // МЭ и МО. — 2003. — № 10. — С. 42—44.

22. Макконнелл К., Брю С. Економикс: принципы, проблемы и политика. — М., 1992. — Т. 1. — 520 с.

23. Міжнародне оподаткування: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Сміла. — К., 2003. — 550 с.

24. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. — К., 2003. — 240 с.