Фінанси підприємства

   Якщо  <1, то поточні зобов’язання перевищують поточні активи, що означає наявність високого рівня фінансового ризику, бо в підприємництві наявність готівкових коштів більш важлива, ніж прибуток. Збільшити поточні активи можна завдяки продажу незавершеного капітального будівництва, розширенню довгострокових пасивів, одержавши, наприклад, позику шляхом оформлення застави на будівлі або створюючи нові фонди за рахунок залучення додаткового акціонерного капіталу.

   Низький рівень ліквідності свідчить про  складність із збутом продукції або  погану організацію матеріально-технічного постачання.

   Значення  3 означає високий ступінь ліквідності. Але ця ситуація потребує детального аналізу. Значення 2 теоретично вважається нормальним.

   Так, час необхідний для конверсії  в гроші різних складових обігових коштів, суттєво відрізняється при ліквідації дебіторської заборгованості й матеріальних оборотних засобів. Крім того, матеріальні оборотні засоби за своїм складом неоднорідні з точки зору ліквідності. Існує значна розбіжність значень ліквідності для готової продукції на складі, товарно-матеріальних запасів, незавершеного будівництва, напівфабрикатів тощо.

   Тому  необхідно мати показник, а саме показник швидкої ліквідностіщо  враховував би структуру активів  та виключив з поточних активів найменш ліквідний компонент.

    Коефіцієнт швидкої  ліквідності (К ) не враховує товарно-матеріальні запаси і відображає тільки легко конвертовані в гроші активи, тобто швидко ліквідні активи:

                                                             Поточні активи – Товарно-матеріальні запаси              

                                                               Поточні зобов’язання

   Отже, цей коефіцієнт визначає, чи спроможне  підприємство в разі падіння обсягів  реалізації покрити свої зобов’язання перед кредиторами. Теоретично оптимальним вважається значення К =1, але на практиці виправдані значення цього показника знаходяться в діапазоні 0,7 0,8. Високе співвідношення (К >1) характеризує низький рівень фінансового ризику.

   Коефіцієнт  абсолютної ліквідності(К ) обчислюється за формулою:

                                                                Гроші + Цінні папери               

                                                               Поточні зобов’язання 

Значення  цього коефіцієнта визнається теоретично достатнім,якщо він перевищує   0,2 0,25.

   Але коефіцієнти ліквідності не можуть виступати точними індикаторами фінансового добробуту підприємства, оскільки вони відображають ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують сплати боргів.

   Тому, в міжнародній практиці застосовується такий показник, як інтервал захищеності. 

   Інтервал  захищеності – це період часу, протягом якого фірма може здійснювати поточну виробничо-господарську діяльність на базі тих ліквідних активів, що вона має, не звертаючись до додаткових джерел:

                                                    Ліквідні активи 

                                                    Середньоденні витрати 

   Середньоденні витрати включають усі передбачені  витрати на виготовлення та реалізацію продукції за мінусом тих, що мають  безготівкову форму (амортизаційні  відрахування). 

   Показники фінансової стійкості  підприємства. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану є фінансова стабільність (стійкість) підприємства. Вона пов’язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності.

   Фінансово стійким є такий  суб’єкт господарювання, який за рахунок власних  коштів покриває витрати, вкладені в активи (основні  засоби, нематеріальні  активи, оборотні активи), не допускає невиправданої  дебіторської і кредиторської заборгованості й вчасно розраховується за своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості є раціональна організація і використання оборотних коштів. 

Таблиця 2.3. Система  показників для оцінки фінансової стійкості 

   

   Аналіз  платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел діяльності.

   Аналіз  платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта платоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреності власного капіталу.

   Основні показники фінансової стійкості:

    Одна із важливих характеристик  фінансового стану підприємства – його фінансова незалежність від  зовнішніх джерел. З цією метою  розраховується коефіцієнт фінансової незалежності „автономії” (К ) за формулою:

                                                                                Власний капітал               

                                                             Валюта балансу

    Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел. Критичне значення К =0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

    Для визначення фінансової стійкості вираховують  коефіцієнт фінансової стабільності (К ) , який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

                                                           Власні кошти К

                                         Позикові кошти

    Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення повинно бути більшим 1. Якщо К <1, то потрібно з’ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутку, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).

    Важливе значення у процесі аналізу фінансової стійкості має показник фінансового ліверіджу (Ф ) ,який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до джерел власних коштів.

                                          Довгострокові зобов’язання               

                        Джерела власних коштів

    Зростання значення Ф свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість втрати платоспроможності.

     Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (К ), який розраховується як відношення власних коштів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

                                                                            Власні обігові кошти               

                                                         Оборотні кошти

    Значення  К повинно бути більше 0,1. Коефіцієнт вказує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

    Власні  оборотні засоби – це робочий капітал (Р ). Робочий капітал (Р ) – є різниця між оборотними активами та його короткостроковими зобов’язаннями. Тобто, робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні активи, а й має фінансові ресурси ля розширення та інвестування.

    Р =ф.1,(р.260+р.270-р.620).

    Фактичне  значення Р необхідно порівняти з його нормативною величиною (див.ф.3)

    Платоспроможність підприємства визначається передусім  величиною і маневреністю його робочого капіталу.

    Як  нестача робочого капіталу так і  його надлишок може бути негативною ознакою.

    Оптимальний розмір Р залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юктури ринку тощо.

    Якщо  сума довгострокових кредитів перевищує  робочий капітал (Р >р.480), то це свідчить , що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання.

     Маневреність робочого капіталу (М )  характеризує частку запасів у його загальній сумі і розраховується за формулою:

                                                                               Запаси              

                                                          Робочий капітал

    Зростання товарних запасів призводить до залучення довгострокових кредитів, що ,в свою чергу, може вплинути, враховуючи на високі ставки, на платоспроможність підприємства.

    М характеризує частку запасів, тобто матеріальних виробничих активів у власних обігових коштах і обмежує свободу маневру власними коштами.

    Важливим  показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (К ). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.

                                                                      Поточні активи             

                                                   Поточні зобов’язання

    К показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань.

    Критичне  значення К =1. При К >1 підприємство має ліквідний баланс . Значення К у межах 1 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.  

         Показники ділової  активності підприємства. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність використання активів , що характеризуються швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Швидкість обороту фінансових ресурсів є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.

    Коротка характеристика основних показників ділової активності і алгоритм їх розрахунку  наведені в таблиці 2.4. 

Таблиця 2.4. Система  показників для оцінки ділової активності