Аналіз і менеджмент кредитних операцій банку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

Дніпропетровська  державна фінансова академія

КАФЕДРА фінансів  та банківської  СПРАВИ

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни: Фінансовий менеджмент у банку

на тему: «Аналіз  і менеджмент кредитних операцій банку»

 

 

 

 

 

Виконала:

  студентка групи БСм-08

   Рябошапка Вікторія

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2012

План

ВСТУП

1. Кредитні операції - головне джерело доходів комерційного банку

2. Загальна характеристика і аналіз кредитних операцій банку АКБ «Кредит Дніпро»

3. Вдосконалення ефективності кредитної  політики банку

Висновок

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

Для успішного кредитування, підвищення дохідності кредитних операцій банки мають впровадити зрозумілу та гнучку систему управління власним кредитним портфелем. За реалій сьогодення із нестабільним та недосконалим законодавством, успішне вирішення цього питання прямо пов’язане з бухгалтерським обліком, що є інформаційною підсистемою управління.

Економічний зміст кредитування досліджується як складний і багатогранний процес з його принципами, умовами та методами На сучасному етапі в теорії та практиці кредитних відносин в Україні науковий підхід до кредиту як до економічної категорії ще належно не застосовується. Кредит є дуже важливою складовою розвитку сучасної ринкової економіки.

В сучасних умовах провідним видом кредиту є банківський, тобто кредит, котрий надають і одержують банки. Саме вони акумулюють переважну частину кредитних ресурсів і надають їх у позички. Банки є одним з найголовніших джерел кредитування, тобто провідна роль у кредитуванні різних галузей економіки, виробництва та суб’єктів господарювання належить їм. Зважаючи на те, що позички є найприбутковішими активами банку і становлять основну частину їх активів, кредитна діяльність банку потребує ретельної організації.

Організацію кредитної діяльності банку визначає чітко розроблена

кредитна політика. Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності і ринкової стійкості комерційних банків. Визначено, що кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування [2].

 

 

1. Кредитні операції – головне джерело доходів комерційного банку

Кредитні операції сама прибуткова стаття банківського бізнесу. В середньому доход від кредитних операцій становить від 60% до 80% доходів комерційних  банків. За рахунок цього джерела  формується основна частка чистого  прибутку, що відраховується в резервні фонди і що йде на виплату дивідендів акціонерам банку.

Банки надають кредити  різним юридичним і фізичним особам з власних і позикових ресурсів. Кошти банку формуються за рахунок  клієнтських грошей на розрахункових, поточних і інших рахунках; міжбанківського  кредиту; коштів, мобілізованих банком у тимчасове користування шляхом випуску боргових цінних паперів  і т.д.

Найбільш важливими напрямами  розміщення коштів банку є позики і інвестиції. Видача позик - один з  основних і традиційних видів  банківських операцій. Комерційні кредити (або кредити підприємствам будь-якої форми власності) надаються позичальникам  при дотриманні принципів цільового  використання: забезпеченості, терміновості, платності, поворотності. Основні напрями  кредитної політики банку визначаються Правлінням банку відповідно до законодавства  України, нормативними документами  НБУ.

Надання банком кредитів засновується на обліку необхідних потреб позичальників  в позикових коштах, наявності  достатніх гарантій для своєчасного  їх повернення. Банк надає кредити  в межах власного капіталу і залучених  коштів, забезпечуючи збалансованість  ресурсів, що залучаються і що розміщуються по термінах і об'ємах.

Чинне законодавство передбачає, що однією з способів забезпечення банківських позик є застава. Право на застави кредитор (банк) має у разі невиконання боржником  забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартості закладеного майна переважно  перед іншими кредиторами. Задоволення  вимог комерційного банку з вартості закладеного майна проводиться  по виконавчому напису, рішенню суду або арбітражу (господарського суду).

У забезпечення позики банки  можуть приймати від позичальників  в заставу будь-яке майно позичальника, в тому числі будівлі, споруди, товарно-матеріальні  цінності, дорогоцінні і банківські метали, товаророзпорядчі документи, векселі  і інші боргові зобов'язання, цінні  папери (акції, облігації, казначейські зобов'язання та інше), іноземну валюту.

У заставу приймається  тільки майно, вільне від застави, яке  знаходиться у власності позичальника або належить йому на праві повного  господарського ведення. Товари, що приймаються банком в заставу повинні бути застраховані за рахунок позичальника[1].

Платність банківських позик означає внесення одержувачами кредиту певної плати за тимчасове користування для своїх потреб грошовими коштами. Реалізація цього принципу на практиці здійснюється через механізм банківського процента. Ставка банківського процента це свого роду «ціна» кредиту.

Банку платність кредиту  забезпечує покриття його витрат, пов'язаних з сплатою процентів за залучені в депозити чужих коштів, витрат за змістом свого апарату, а також  забезпечує отримання прибутку для  збільшення ресурсних фондів кредитування (резервного, статутного) і використання їх на власні потреби.

При розгляді питання розміру  плати за кредит, банки повинні  враховувати наступні чинники:

• ставка рефінансування НБУ;
• середня процентна ставка залучення (ставка залучення міжбанківських кредитів або ставки, що сплачується банком по депозитах різного вигляду);
• структура кредитних ресурсів (чим вище частка залучених коштів, тим дорожче повинен бути кредит);
• попит на кредит з боку потенційних позичальників (чим менше попит, тим дешевше кредит);
• термін, на який запозичується кредит, вигляд кредиту, а точніше міра його ризику для банку в залежності від забезпечення;
• стабільність грошового обігу в країні (чим вище темп інфляції, тим дорожче повинна бути плата за кредит, так як у банку підвищується ризик втратити свої ресурси через знецінення грошей).

Процентні ставки за кредит можуть бути фіксованими і плаваючими, що передбачається в кредитному договорі. Фіксовані процентні ставки залишаються  незмінними протягом всього терміну  позики.

Плаваючі ставки коливаються в  залежності від умов грошового ринку, зміни розміру процентів по депозитах, попиту, що складається і пропозиції на кредитні ресурси, а також стану  економіки і фінансів позичальника і можуть переглядатися банком протягом терміну кредитування з обов'язковим  повідомленням позичальника.

Сукупне застосування на практиці всіх принципів банківського кредитування дозволяє додержати як макроекономічні  інтереси, так і інтереси на мікро- рівні обох суб'єктів кредитної операції - банку і позичальника[3].

Отже можемо підвести підсумок - кредитні операції – найбільш прибуткові але  й найбільш ризиковані операції банку. Тому кредитна політика орієнтується на надійність заздалегідь перевірених  позичальників, з якими банк протягом тривалого часу працює і знає їх фінансове становище.

Також потрібно зауважити, що кредитні ризики компенсуються спеціальним  резервом для відшкодування можливих втрати по позиках - це резерв, необхідність якого зумовлена кредитними ризиками в діяльності банків. Вказаний резерв забезпечує створення банкам більш  стабільних умов фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків в зв'язку зі списанням  втрат по позиках.

 

 

2.Загальна характеристика і аналіз основних показників діяльності

Результати діяльності Банку в  2011 році були слідством якісного і фінансового зростання банку:

• зростання валюти балансу в 1,7 рази, яка склала на початок 2010 року більше за 650 мільйонів гривень
• збільшення кредитно-інвестиційного портфеля в 2,4 рази
• зростання залишків на поточних рахунках клієнтів в 1,5 рази
• зростання залишків по кореспондентських рахунках в 2 рази

Стратегія зростання банку  визначила вибір напрямів розвитку, основними задачами яких були:

• Збільшення кількості банківських продуктів, підвищення якості і прибутковості банківських операцій
• Суворе дотримання обов'язкових нормативів НБУ
• Розвиток інфраструктури і посилення ролі банку в регіонах діяльності
• Нарощування клієнтської бази
• Інтенсифікація внутрішньобанківських управлінських і бізнесу-процесів
• Інтеграція в європейську і світову фінансову спільноту

Протягом року Управлінням міжбанківського  розрахунку було проведено операцій по взаємному кредитуванню у національній валюті, загальний об'єм по яких перевищив  7,8 млрд. грн. Показники об'ємів міжбанківського кредитування у іноземній валюті склали: в доларах США понад 511,63 млн. доларів США; в рублях РФ понад 676,89 млн. рублів РФ, в Євро більше за 54 млн. грн.

АКБ «Кредит-Дніпро» виконує  всі види документарних операцій по розрахунковому обслуговуванню експортно-імпортних  контрактів клієнтів банку з іноземними контрагентами, в суворій відповідності  зі стандартами, прийнятими в міжнародній  банківській практиці. Забезпечення зладженої роботи банку багато в  чому визначається обширно мережею  контактів з банками більш ніж 50 держав світу.

Стратегія АКБ «Кредит-Дніпро» на фондовому ринку була направлена на максимальне урахування інтересів не тільки великих емітентів і держателів ЦП, а і середніх і малих клієнтів.

Ведення 19 реєстрів акціонерних товариств  регламентоване Дозволом ДКЦП і ФР на право здійснення реєстраторської  діяльності. По вказаних реєстрах банк обслуговує 29527 рахунків акціонерів, що зобов'язує фахівців систематично проводити  масштабні спеціалізовані консультації з питань оформлення і випуску  сертифікатів акцій, розрахунку і виплати дивідендів, проведення корпоративних операцій, по підготовці і проведенню зборів акціонерів.

Одним з основних напрямів, якому  Правління банку приділяє особливу увагу, є надання послуг фізичним особам. З 2000 року АКБ «Кредит-Дніпро»  є членом Фонду гарантування внесків  фізичних осіб.

АКБ «Кредит-Дніпро» є першим банком в Дніпропетровську, що отримав ліцензію на право роботи з банківськими металами на внутрішньому МВР України. Основними послугами, на рівні з діяльністю пункту скупки дорогоцінних металів у населення, є послуги що завоювали популярність у фізичних і юридичних осіб:

• прийом депозитних внесків в банківському золоті;
• продаж ощадних сертифікатів, забезпечених банківським золотом.

У структурі активів  АКБ “Кредит-Днiпро” розміри кредитного портфеля в порівнянні з 2010 роком збільшилися на 10% по відношенню до валюти балансу.

Зростанню сприяло збільшення кредитів, наданих господарюючим  суб'єктам. Об'єм кредитів зріс в 2,43 рази. Якісний рівень кредитного портфеля виріс за рахунок диверсифікації і розширення спектра секторів економіки, що кредитуються.

Важливим напрямом в роботі з  корпоративними клієнтами стало  широке впровадження сучасних форм кредитування і кредитних послуг.

Об'єм виданих кредитів складає  більше за 2,530 млрд. грн., видано платіжних гарантій на суму 760 тис грн.

Рівень сумнівних заборгованостей  характеризує якість кредитного портфеля, саме цих: довгострокових, короткострокових та міжбанківських кредитів з точки  зору проблематичності їх повернення. Значення цього показника не повинне  переважати 0,05%, тобто своєчасно непогашенні кредити можуть ставити не більше 5% від всього кредитного портфеля.

 

2. Вдосконалення ефективності кредитної політики банку

Кредитна  політика банку націлена на розробку та реалізацію такої оптимальної  політики, яка б поєднувала економічні інтереси банку та клієнта і прийняття  рішень щодо забезпечення найбільш ефективного  руху фінансових коштів клієнта. У взаємовідносинах кредитора і позичальника предметом спільного інтересу, звичайно, є кредит. Із ним пов’язані протилежні правило економічні ситуації: кредитор має право вимагати повернути йому борг, а боржник зобов’язаний віддати позику, як це записано кредитній угоді. Не дотримання цих домовленостей загрожує кредитору фінансовими збитками, які власне є об’єктом страхування з метою захисту його майнових інтересів. Таким чином, матеріальний прояв ризику кредитної операції полягає в тому, що борг не повертають, а юридично зводиться до невиконання зобов’язань. Тому можна запропонувати страхування від збитків на випадок невиконання вимог як один із принципів вдосконалення управління кредитним портфелем. Страхування кредитів – це зменшення або усунення кредитного ризику, який виражається у можливій несплаті позичальником основного боргу і відсотків за ними і є однією з форм забезпечення кредиту [5].