Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

Внутрішнє валютне  регулювання здійснюється за допомогою  системи державних органів, до яких належать Верховна Рада України, Кабінет  Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в  межах власної компетенції приймають нормативно-правові акти у сфері валютного регулювання.

Найширшим обсягом  повноважень в сфері валютного  регулювання наділений Національний банк України, тому зупинимося на розгляді його компетенції більш детально.

Пункт 1 ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначає наступні повноваження НБУ у сфері валютного регулювання:

1) здійснює валютну  політику, виходячи з принципів  загальної економічної політики  України;

2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

3) контролює  дотримання затвердженого Верховною  Радою України ліміту зовнішнього  державного боргу України;

4) визначає у  разі необхідності ліміти заборгованості  в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

5) видає обов'язкові  для виконання нормативні акти  щодо здійснення операцій на  валютному ринку України;

6) нагромаджує,  зберігає і використовує резерви  валютних цінностей для здійснення  державної валютної політики;

7) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

8) встановлює  способи визначення і використання  валютних (обмінних) курсів іноземних  валют, виражених у валюті України,  курсів валютних цінностей, виражених  у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

9) встановлює  за погодженням з Міністерством  статистики України єдині форми  обліку, звітності та документації  про валютні операції, порядок  контролю за їх достовірністю  та своєчасним поданням;

10) забезпечує  публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

На підставі ст.7 Закону України „Про Національний банк України" він має право  визначати порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує  і проводить валютний контроль за уповноваженими комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями.

Крім того, НБУ  визначає структуру валютного ринку  та організує торгівлю валютними  цінностями, проводить дисконтну  та девізну валютну політику, вводить валютні обмеження, здійснює поповнення та використання золотовалютного резерву та зберігання золотого запасу. Він також встановлює та регулює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його, затверджує умови та порядок конвертації гривні на іноземну валюту. До повноважень Національного банку України належить також і моніторинг та контроль за декларуванням валютних цінностей резидентів, які перебувають за межами України та деякі інші.

Механізмами валютного  регулювання, що застосовуються Національним банком України, виступають:

1) визначення  порядку проведення валютних  операцій;

2) валютні обмеження;

3) валютні інтервенції;

4) девальвація  та ревальвація валют;

5) дисконтна  та девізна валютна політика;

6) управління  валютними резервами (диверсифікація).

Бюджетна  система 

Бюджетне право  – це сукупність правових інститутів, які містять фінансово-правові  норми, що регулюють відносини, які  виникають, змінюються і припиняються у зв’язку з бюджетною діяльністю.

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.   

Бюджетна система  України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. 

 
Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

 
Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів  у містах та бюджети місцевого самоврядування.   

Бюджетна система  України ґрунтується на таких  принципах:  

• принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

 

 

• принцип збалансованості- повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

 

 

• принцип самостійності- Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
• принцип повноти- до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

 

 

• принцип обґрунтованості- бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

 

 

• принцип ефективності- при складанні та виконанні бюджеті усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

 

 

• принцип субсидіарності- розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевим бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

 

 

• принцип цільового використання бюджетних коштів– бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

 

 

• принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; 

 

 

• принцип публічності та прозорості- Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

 

 

• принцип відповідальності учасників бюджетного процесу- кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.