Доопрацьовує  проект Закону про Державний бюджет України після першого та другого  читання у Верховній Раді.

     Приймає рішення про виділення коштів із резервного фонду Державного бюджету.

     Забезпечує  виконання Державного бюджету України.

     Подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді.

     Доводить  до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад положення  та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів, текстові статті) [6].

     Міністерство  фінансів:

     Погоджує  єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань.

     Розробляє і доводить до головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

     Проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів на будь-якій стадії бюджетного процесу.

     Визначає  основні організаційно-методичні  засади бюджетного планування, які  використовуються для підготовки бюджетних  запитів, і розробляє пропозиції щодо проекту Державного бюджету. 

     У період підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів.

     Подає проект Закону про Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів  України.

     Допрацьовує проект Державного бюджету після першого та другого читання у Верховній Раді України.

     Здійснює  загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників  бюджетного процесу.

     Міністерство  в особі Міністра фінансів затверджує та контролює розпис, за яким виконується Державний бюджет України.

     Здійснює  прогнозування та аналіз доходів  бюджету протягом поточного бюджетного року.

     Установлює  факт перевиконання дохідної частини  бюджету.

     При суттєвому невиконанні (більш ніж 15 %) доходів бюджету готує пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет.

     Здійснює  контроль (разом з Рахунковою палатою) за проведенням таємних видатків [7].

     Доводить  до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

     Забезпечує  опублікування проекту Закону про  Державний бюджет, даних про виконання  Закону по кварталах і за підсумками року, показників зведеного бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету.

     Державне  казначейство:

Визначає (за погодженням із Міністерством фінансів) єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів фінансових зобов'язань держави.

     Здійснює  операції з коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів.

     Здійснює  розрахунково-касове обслуговування розпоряджень бюджетних коштів.

     Контролює бюджетні повноваження при зарахуванні, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

     Веде  бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів.

     Здійснює  безспірне списання коштів з рахунків згідно з порядком, установленим Бюджетним  кодексом та іншими юридичними актами.

     Розпорядники  бюджетних коштів:

     На  підставі плану своєї діяльності розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органові.

     Отримують бюджетні призначення і доводять у встановленому порядку до розпорядників  нижчого рівня.

     Головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня.

     Головні розпорядники контролюють хід виконання  кошторисів та аналізують ефективність використання бюджетних коштів у  розпорядників нижчого рівня [8].

     Національний  банк України:

     Подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів:

• проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;
• проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік.

     Державні  органи місцевого  рівня:

     Місцеві фінансові органи розробляють і  доводять до відома головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів. 

     Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад, районні  державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають  відповідно районним чи міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, визначених з урахуванням вимог Бюджетного кодексу[9].

     Рада  міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад готують проекти рішень про  відповідні місцеві бюджети.

     Верховна  Рада АРК та відповідні ради затверджують бюджети та звіти про їх виконання.

     Рада  міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних  рад забезпечують виконання відповідних  місцевих бюджетів.

     Перелік стадій бюджетного процесу, конкретні учасники, механізм виконання робіт, контрольні терміни визначені Бюджетним кодексом України[5].

     Стадії  бюджетного процесу подані у вигляді  таблиці 1 [10]

 

Висновки

     На  сьогоднішній день безперечним фактом є те, що однією з головних складових  здійснення комплексу економічних  реформ в Україні є проведення реформи у сфері державних  фінансів. Першим кроком до цього є визначення основних шляхів здійснення такого реформування шляхом розробки і прийняття відповідної концепції.

     Концепція реформування державних фінансів повинна  включати в себе реформи у податковій та бюджетній системі країни, грошово-кредитній системі, визначення статусу державної та комунальної власності.

     Розбудова державних фінансів за єдиними, чітко  визначеними критеріями, з обов’язковим врахуванням взаємозв’язку окремих  ланок державних фінансів між  собою створить підґрунтя для побудови сучасної системи управління фінансовими потоками як на державному, так і на місцевому рівнях.

     Однією  з головних задач по реформуванню державних фінансів в Україні  є реформування бюджетних відносин між державою в особі Кабінету Міністрів України та органами місцевого самоврядування.

     Система забезпечення фінансовими ресурсами  місцевих бюджетів характеризується значною  залежністю місцевих бюджетів від встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік нормативів відрахувань  від загальнодержавних податків та обсягів запланованих трансферів. Сьогоднішня практика організації міжбюджетних відносин показує необґрунтовано низький рівень власних і закріплених законом джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів.

     Законом України “Про бюджетну систему України” закладенні основні принципи побудови бюджетної системи України. Одним із головних принципів побудови бюджетної системи є принцип достовірності, який полягає у необхідності формування бюджету кожної окремої ланки бюджетної системи на основі реальних показників, науково обґрунтованих нормативів з метою збалансування бюджетів за доходами та видатками. При цьому важливим фактором забезпечення виконання цього принципу є обов’язкове врахування інтересів держави через державний бюджет України та інтересів громад через місцеві бюджети.

     Збалансування державних та місцевих інтересів  повинно бути головною метою реформування всього комплексу міжбюджетних відносин та бюджетної системи України  взагалі.

     Зростання ролі місцевих органів влади в  управлінні фінансовими ресурсами держави є запорукою вирішення численних проблем сьогоднішнього життя в Україні, а підвищення ролі і значимості місцевих фінансів в забезпеченні соціального і економічного реформування є визначальним чинником подальшого розвитку України. Забезпечення місцевого самоврядування стабільними та достатніми фінансовими ресурсами є запорукою становлення дієздатної та ефективної місцевої влади.

     На  сьогоднішній день можливо чітко  визначити наступні законодавчі  дії щодо забезпечення реформування місцевих фінансів та міжбюджетних відносин:

     Встановлення  нового адміністративно-територіального  поділу шляхом прийняття проекту  Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”;

     Проведення  земельної реформи, розвиток земельних  відносин та створення сучасного ринку землі шляхом прийняття проекту Земельного кодексу України;

     Визначення  оптимальних шляхів розподілу загальнодержавних  податків між окремими рівнями бюджетної  системи, впровадження нової трансферної  політики та забезпечення місцевих бюджетів відповідними фінансовими ресурсами шляхом прийняття проекту Бюджетного кодексу України;

     Визначення  сталих та вагомих джерел формування місцевих бюджетів шляхом прийняття  проекту Податкового кодексу  України;

     Створення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування та розмежування державного та комунального майна шляхом прийняття проекту Закону України “Про право комунальної власності”. 

Перелік використаних джерел

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96 – ВР.//Відомості ВРУ. – 1996. - № 30.
2. Бюджетна політика та боргова стратегія України у 2011 році / [Буковинський С.А., Вахненко Т.П., Кораблін С.О. та ін.]; НАН України. Ін-т екон. прогнозування; За ред. І.О.Луніної. — К., 2011. — 95 с.: іл., табл.
3. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київ. нац. екон. ун-т. — К.: [КНЕУ], 2001. — 186 с.: табл.
4. Бюджетний кодекс України: [станом на 1 верес. 2011 року: Довідкове вид.]. — [Х.: т. о. в. «Дельта», 2001]. — 111 с.
5. Фінансово-бюджетні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки / Чугунов І.Я., Лондар С.Л.; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — К.; Львів: Компанія «Аліот», 2010. — 203 с.: іл., табл.
6. Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В., Огонь Ц.Г., Масленнікова Т.О. Бюджетна система України: Навч. посіб. / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2010. — 287с.
7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2011р. – 383 с.
8. В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик. Державні фінанси. Навч.посібник/ За заг.ред.Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2009 р. – 368 с.
9. http://zakon.rada.gov.ua/
10. http://www.minfin.gov.ua/
11. http://www.me.gov.ua/