Фінансове право як галузь права

 

Облігація - цінний папір, що засвідчує  внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного  паперу в передбачений в ньому  строк з виплатою фіксованого  процента (якщо інше не передбачено 
умовами випуску) - ст.10 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991р.

 

Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. 
 
Випускаються облігації таких видів:

а) облігації внутрішніх і місцевих позик;

б) облігації підприємств.

 

Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик приймається  відповідно Кабінетом Міністрів  України і місцевими радами.

У рішенні повинні визначатися  емітент, умови випуску і порядок  розміщення облігацій.

 

 

Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

 

Рішення про випуск облігацій зовнішніх  державних позик України в  межах передбачених законом про  Державний бюджет України на відповідний  рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України  приймається Кабінетом Міністрів  України щодо кожного випуску.

  
Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх державних позик України визначаються загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо.

 

Рішення про випуск облігацій зовнішніх  державних позик України поза межами передбачених законом про  Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження (ст.14-1 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991р.).

 

Предмет та метод фінансового  права України

 

Фінансове право –  це публічна галузь права, яка містить сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі створення, розподілу і використання фондів коштів держави та органів місцевого самоврядування, необхідних для реалізації їх завдань і функцій.

 

Предмет фінансового права –  це суспільні відносини, що виникають  змінюються і припиняються у сфері  фінансової діяльності держави.

 

До предмету фінансового права  входять:

 

1. відносини щодо фінансової діяльності держави, в тому числі щодо здійснення фінансового контролю.
2. бюджетні відносини:

• бюджетний устрій;

• бюджетний процес.

3. податкові відносини – це однорідні суспільні відносини, що визначають порядок надходження коштів від платників до бюджетів (державного і місцевого) у формі податків і зборів.

4. грошово-кредитні відносини:

• банківські відносини – це відносини щодо здійснення банківських операцій та надання банківських послуг;

• грошовий обіг та розрахунки (готівкові та безготівкові);
• відносини валютного регулювання та валютного контролю.

 

Ознаки відносин, що становлять предмет  фінансового права:

• фінансові відносини;
• виникають в результаті здійснення фінансової діяльності;
• один із суб’єктів цих відносин наділений владними повноваженнями;
• владні відносини;
• забезпечуються силою державного припису;
• об’єктом є грошові фонди;
• майновий характер.

 

Метод фінансового права – імперативний, метод владних приписів.