Бюджетна система України

 

Ширкевич: це частина основного річного фінансового плану країни – державного бюджету. Крім того, місцеві бюджети утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих рад, котрим вони розпоряджаються з метою здійснення заходів, які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку.

 

 Місцеві бюджети  -  бюджет  Автономної  Республіки  Крим,

обласні,  районні бюджети,  бюджети районів у містах та бюджети

місцевого самоврядування [2; с. 7]. Разом з іншими ланками бюджетної системи місцеві бюджети є важливим інструментом забезпечення життєво необхідних потреб населення, соціально – економічного розвитку територіальних громад, регіонів, так і держави в цілому.

 

     Склад   доходів  місцевих  бюджетів  визначається Бюджетним кодексом  України  та  законом про  Державний бюджет України.

     Ст.. 63 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21. 05. 1997 року передбачає ,що доходи  місцевих  бюджетів  формуються за рахунок власних, визначених законом,  джерел та закріплених у встановленому законом

порядку  загальнодержавних  податків,  зборів та інших обов'язкових 

платежів.

     Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі  їх створення)   формуються   відповідно  до  обсягу  повноважень,  що визначаються відповідними міськими радами.

 

     Доходи  місцевого  бюджету зараховуються до загального або спеціального  фонду  місцевого   бюджету   відповідно   до   вимог Бюджетного  кодексу  України  та закону про Державний бюджет України.

     У складі надходжень спеціального фонду  місцевого  бюджету виділяються   надходження   бюджету   розвитку,   які   формуються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

 

     Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються у законі про Державний бюджет України для кожного відповідного  місцевого  бюджету  згідно  з  Бюджетним кодексом України.

     Кошти,  передані  державою у вигляді дотацій та субвенцій, можуть розподілятися Верховною Радою Автономної  Республіки  Крим, обласними,  міськими (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районними радами між відповідними місцевими бюджетами та використовуватися для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад.

 

     Видатки,    які    здійснюються     органами     місцевого самоврядування  на  потреби  територіальних  громад,  їх  розмір і цільове   спрямування   визначаються  відповідними  рішеннями  про місцевий  бюджет;  видатки,  пов'язані  із  здійсненням районними, обласними  радами  заходів  щодо  забезпечення  спільних інтересів територіальних  громад,  -  відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

 

    Сільські,  селищні,  міські,  районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно  розпоряджаються коштами відповідних місцевих  бюджетів,  визначають  напрями їх використання.

     Районні,  обласні  бюджети виконують   місцеві   державні адміністрації в цілях і обсягах,  що затверджуються відповідними радами.

     Видатки   місцевого  бюджету  формуються  відповідно  до розмежування   видатків   між   бюджетами,  визначеного  Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

     У  складі  витрат  спеціального  фонду  місцевого  бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.

     Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території,  пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних   з розширеним  відтворенням,  а також на  погашення місцевого боргу.

 

    Місцеві бюджети відіграють велику роль у забезпеченні в державі фінансової стабільності, яка значною мірою залежить від організації міжбюджетних відносин. Відносини між бюджетами різних рівнів та видів повинні бути орієнтовані загалом на економічну ефективність, соціальну справедливість, політичну стабільність. Досягти цього можна шляхом: чіткого розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням, на даній основі - стабільного розподілу доходів і видатків кожного виду бюджетів таким чином, щоб забезпечити функціонування як центральних органів влади і управління, так і органів місцевого самоврядування; ув'язки міжбюджетних відносин з пріоритетами державної регіональної політики; створення прозорого і об'єктивного механізму бюджетних трансфертів; розробки і застосування мінімальних соціальних стандартів [28; с. 44].

 

 

1.4 Призначення зведених бюджетів

 

    Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя, всього - 28 суб'єктів.

 

     Зведений бюджет не затверджує Верховна Рада України, оскільки кожний з видів бюджетів, що існують в Україні, затверджує відповідний орган місцевого самоврядування або місцевої влади.

 

     Призначення зведеного бюджету, відповідно до ч.1 ст.6 Бюджетного

кодексу України полягає в тому, щоб на підставі зведених показників доходів та видатків, які отримує вся бюджетна система країни, здійснити аналіз та визначити засади державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

     У свою чергу, бюджети нижчого рівня також є зведеними. Зокрема, до них належать зведені бюджети Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст із районним

поділом. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

 

     Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів що входять до його складу.

 

 Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл. Як і зведений бюджет України, названі

зведені бюджети не затверджуються, а використовуються для аналізу і визначення засад регулювання соціально-економічного розвитку окремих утворень.

 

В цілому, зведені бюджети існують з метою:

 

- розрахунків соціальних та фінансових нормативів, норм для складання проектів бюджетів:

- аналізу ефективності бюджетних витрат;

- з'ясування підстав надання трансфертів.

 

Зведені бюджети не затверджуються, а мають розрахунково-інформаційний характер [23; с.158-159].

 

 

1.5 Принципи побудови бюджетної системи

 

     Принципи побудови бюджетної системи ( від лат. principium -  початок, основа) – це основоположні засади побудови бюджетної системи, відображені в законодавстві. Вони є визначальною основою бюджетного устрою і визначають характерні ознаки і риси бюджетної системи кожної країни.

 

     Бюджетна система України відповідно до вимог ст. 95 Конституції України  ґрунтується на таких принципах:

 

- принцип єдності (цілісності) бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, існуванням єдиного рахунку надходжень і платежів до бюджетів та єдиної бюджетної класифікації доходів та видатків, єдиною структурою бюджетної документації, звітності, інформації;

 

- принцип збалансованості передбачає здіснення бюджетних витрат   

відповідно до обсягу надходжень до бюджету на відповідний  рік (видатки

покриваються реальними  доходами, розрив – дефіцит або профіцит

бюджету);

 

- принцип самостійності передбачає, що Державний бюджет України та

місцеві бюджети –  окремі самостійні ланки бюджетної  системи, за якими 

закріплюються відповідні джерела доходів, право відповідних  органів

державної влади місцевого самоврядування визначати напрямки

використання коштів бюджету, формувати та затверджувати  відповідні

бюджети згідно з положенням Бюджетного кодексу України незалежно одне від одного. Держава не  несе  відповідальності  коштами державного бюджету

 за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та  органів  місцевого  самоврядування;

 

- принцип реальності (обгрунтованості) бюджетів.

     Бюджет ґрунтується на реальних економічно-соціальних показниках, враховуючи обсяг валового національного доходу, надходження від податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

 

- принцип повноти включення доходів і видатків до бюджету означає, що до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів,  що  здійснюються відповідно  до  нормативно-правових актів органів державної влади, органів  влади  Автономної  Республіки  Крим,  органів   місцевого самоврядування;

    

- принцип субсидіарності передбачає, що розподіл видатків між державним і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на максимально можливому спрямуванні коштів на загальносуспільні потреби населення. З метою децентралізації бюджетних коштів видатки мають бути закріплені за місцевими бюджетами і забезпечені дохідною базою;

 

- принцип цільового використання бюджетних коштів означає, що кошти з бюджету витрачаються розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів на чітко визначені цілі відповідно до бюджетних призначень. Такий підхід дає змогу встановити відповідальних за цільове використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу та сукупність відповідальності за нецільове, неефективне використання коштів;

 

- принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі   учасники   бюджетного   процесу  мають  прагнути  досягнення запланованих цілей при  залученні  мінімального  обсягу  бюджетних коштів  та  досягнення  максимального  результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

 

- принцип справедливості та неупередженості.

    Бюджетна система України повинна будуватися на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, гарантувати їх однаковий доступ до основних бюджетних послуг і соціальних гарантій;

 

- принцип публічності та прозорості

     Відповідно до ст. 95 Конституції України регулярні звіти про  доходи  і  видатки  Державного  бюджету України мають бути оприлюднені. Доступність інформації про бюджет повинна забезпечуватися на всіх стадіях бюджетного процесу;

 

- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

      Кожен рівень влади несе власну відповідальність за власну бюджетну політику. Політична відповідальність держави та місцевих органів влади залежить від впровадження та регулювання податкової політики за власними податками та зборами. Адміністративна відповідальність органів влади залежить від ефективності використання ними фінансових ресурсів.

     Принципи побудови бюджетної системи, що знайшли своє відображення в бюджетному кодексі, реалізуються в основному через казначейську систему обслуговування бюджетів.

 

1.6 Суб’єкти управління бюджетною системою

 

    Управління бюджетом є комплексним процесом. держава утворила органи, які забезпечують процес управління бюджетом, а саме: Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державну податкову адміністрацію, Державну контрольно-ревізійну службу та їхні органи на місцях, органи управління позабюджетними фондами тощо.

 

    За допомогою цих органів держава здійснює реалізацію бюджетної політики. Кожен з цих органів управління забезпечує керівництво окремим напрямком бюджетної діяльності.

 

    Залежно від ролі, місця, функцій та обсягів діяльності органи державного управління бюджетною системою поділяються на такі групи:

 

1) Загальнодержавні органи управління; здійснюється органами державної влади та управління, а саме: Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України.

 

2) Органи оперативного управління бюджетною та податковою діяльністю.

 

    На адміністративно-територіальних рівнях управління забезпечується Верховною Радою та Радою міністрів АРК, обласними, міськими, районними, сільськими і селищними радами, обласними, міськими (Києва та Севастополя), районним державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських, сільських та селищних рад народних депутатів.

 

 

 

     Відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України та Національному банку України.

 

     Президент  України підписує Закон про  Державний бюджет України на  відповідний рік, а також інші  закони, які стосуються бюджетного  законодавства. До бюджетних повноважень  Президента України належить  також застосувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України, інших законів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

 

     Президент  України у щорічних посиланнях  до Верховної Ради України  визначає основні напрямки соціально – економічного розвитку держави, зокрема, бюджетної політики на перспективу, в рамках яких повинен діяти уряд.

 

     Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади в Україні здійснює функцію ухвалення законів, які забезпечують функціонування бюджетної системи, затвердження основного фінансового плану держави – закону про Державний бюджет.

 

  Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансів:

• прийняття законів, у тому числі у сфері фінансів (п.3 ст.85 Конституції України) – зокрема виключно законами України встановлюються: державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи (п.1 ч.2 ст.92 Конституції України);