Аналіз співвідношення фінансового контролю державного та недержавного

Державний фінансовий контроль

Недержавний фінансовий контроль

Державний фінансовий контроль — комплекс цілеспрямованих заходів органів, їх підрозділів чи службових осіб, які здійснюють державний фінансовий контроль у межах повноважень, встановлених законодавством України, з метою упередження, виявлення та припинення фінансових правопорушень на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності, а також забезпечення законності, фінансової дисципліни та ефективності формування і витрачання коштів, у тому числі бюджетних, та інших активів у процесі володіння, розпорядження, використання і відчуження державного майна, відшкодування збитків та встановлення міри відповідальності у разі порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства.

Головна мета – максимізація надходжень ресурсів у скарбницю і мінімізація державних витрат управління.

Недержавний фінансовий контроль поділяється на внутрішній (внутрішньо фірмовий, корпоративний) і зовнішній (аудиторський).

Аудиторський контроль - незалежний невідомчий фінансовий контроль. Його можуть проводити як окремі фізичні особи, що пройшли державну атестацію та зареєстровані як підприємці-аудитори, так і аудиторські фірми, в тому числі іноземні, які можуть мати будь-яку організаційно-правову форму, що передбачена законодавством.

Головна мета – мінімізація відрахувань на користь держави та інших витрат з метою підвищення норм прибутку на вкладений капітал.

Об'єктом фінансового контролю виступають всі господарські операції, які пов'язані з використанням коштів на цілі економічного та соціального розвитку.

Суб'єктами фінансового контролю є органи державної влади в особі постійних комісій Верховної Ради України, НБУ, органів державного управління в особі Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату, органів внутрішньовідомчого контролю міністерств, відомств, корпорацій, об'єднань, а також державні і приватні аудиторські організації.

Суб’єктами недержавного фінансового контролю є аудиторські фірми (аудитори), контрольні та аудиторські підрозділи органів корпоративного управління суб’єктів підприємницької діяльності, громадських організацій тощо.

Суб’єкти державного фінансового контролю здійснюють фінансовий контроль у формі аудиту, ревізії і перевірки.

Суб’єкти недержавного фінансового контролю здійснюють фінансовий контроль тільки у формі аудиту.

Основні завдання державного фінансового контролю:

• контроль за законністю, доцільністю, повнотою, своєчасністю та цільовим призначенням і використанням державних фінансових ресурсів (у тому числі бюджетних дотацій, субвенцій, кредитів, тощо);
• виявлення резервів у формуванні державних фінансових ресурсів, розроблення пропозицій щодо скорочення нераціональних видатків, бюджетного дефіциту та дефіциту платіжного балансу;
• оцінка ефективності організації і проведення перетворення форм власності (приватизації);
• контроль за станом та використанням державних запасів і резервів;
• оцінка фінансового стану та ефективності систем управління і контролю в бюджетних установах, державних і казенних підприємствах, а також підприємств, де є частка державного майна;

Основні завдання недержавного фінансового контролю:

· встановлення достовірності бухгалтерської і фінансової звітності й відповідності  зроблених фінансових та господарських  операцій нормативним актам;

· перевірка платіжно-розрахункової  документації, податкових декларацій та інших фінансових зобов'язань  і вимог економічних суб'єктів, що перевіряються;

· постановка та ведення бухгалтерського обліку;

· складання бухгалтерської звітності і декларацій про доходи;

· аналіз та прогнозування фінансово-господарської діяльності;

· навчання працівників бухгалтерських служб та консультування з питаньфінансово-господарської діяльності;

· опрацювання рекомендацій, отриманих в результаті аудиторських перевірок.