Звіт про виробничу практику в Ощадбанку

Необхідно відмітити, що як і на протязі  досліджуваного періоду (2009–2011 рр.), так і протягом 20 років свого існування Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України», незважаючи на негативні явища в українській економіці: поглиблення економічної кризи, прискорення темпів інфляції, посилення податкового пресу та інші несприятливі фактори банк отримував за консолідованими показниками позитивний фінансовий результат і виконував всі свої зобов’язання перед клієнтами та партнерами. Це дозволяє Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»зберегти свій високий діловий авторитет і ще раз підтвердити репутацію стабільного та надійного банку.

Прибуткова діяльність Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»на протязі усього періоду його існування дає можливість постійно проводити заходи по розвитку та зміцненню матеріально-технічної бази, підвищенню рівня комп’ютеризації та інформаційного забезпечення банківських операцій, підготовці та підвищенню кваліфікації персоналу, розширенню мережі філій. Все це дає змогу поліпшувати якість банківських технологій, збільшувати кількість та якість запроваджених послуг, найбільш повно задовольняти інтереси і потреби клієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОМАШПІЛЬСЬКЕ ТВБВ № 10001/025 ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»

 

Функціонуючи як суб’єкт  підприємницької діяльності кожне  підприємство має забезпечувати  такий стан своїх фінансових ресурсів за якого воно стабільно зберігало  б здатність безпосередньо виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, найманими працівниками. Тому банки також мають дотримуватись стабільності, надійності та стійкості у своїй діяльності.

З огляду на важливість ліквідності  для фінансової стійкості банку, проказники ліквідності віднесено до обов’язкових нормативів регулювання діяльності комерційних банків. Банківська ліквідність відіграє життєво важливу роль як у діяльності окремого банку, так і у фінансовій системі держави. Неліквідний банк не може виконувати свої функції і проводити операції з обслуговування клієнтів, його рейтинг знижується, що значно ускладнює запозичення коштів із зовнішніх джерел, банк втрачає потенційний прибуток. Тому вирішення проблем ліквідності повинно мати найвищий пріоритет у роботі банку, а моніторинг ліквідності та вживання відповідних заходів щодо підтримання достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання кожного банку.

Практика управління ліквідністю свідчить, що недостатній  її рівень часто стає першою ознакою наявності в банку серйозних фінансових труднощів. За таких умов, як правило, починається відплив клієнтів і закриття рахунків, що, у свою чергу, веде до підвищення потреби в ліквідних засобах і поглиблення кризи ліквідності. Банки змушені шукати джерела поповнення грошових коштів через продаж найбільш ліквідних активів та запозичення на ринку. За таких обставин проведення подібних операцій ускладнюється, адже кредитори неохоче надають позики банку, котрий перебуває на межі банкрутства, вимагаючи додаткового забезпечення і підвищення процентних ставок, а продаж активів може здійснюватися за несприятливих ринкових умов. Такі дії банку зводять нанівець доходи, потребують додаткових витрат та зумовлюють швидке наростання фінансових проблем. Фінансові проблеми такого роду мають характер висхідної спіралі в частині їх виникнення та низхідної спіралі в розрізі доступу до джерел фінансування з метою підвищення ліквідності. Отже, підтримання достатнього рівня ліквідності слід визнати пріоритетним завданням банку, тому проаналізуємо ліквідність у табл. 3.1

Таблиця 3.1

Коефіцієнти банківської  ліквідності

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. до 2009 р.		Нормативне значення
				пп.	%
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,67	0,53	0,50	-0,17	74,63	Не менше 20%
Коефіцієнт загальної  ліквідності зобов’язань банку	1,37	1,38	1,39	0,02	101,46	Не менше 100%
Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів	0,31	0,20	0,23	-0,08	74,19	Не менше 20%
Коефіцієнт ресурсної  ліквідності зобов’язань	1,09	1,09	1,11	0,02	101,83	Близько 70-80%
Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і  залучених депозитів	0,80	0,95	0,92	0,12	115,00	х
Коефіцієнт генеральної  ліквідності зобов’язань	0,47	0,33	0,38	-0,09	80,85	х

 

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 3.1, банк забезпечував за аналізований період високий фактичний понаднормативний рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно 67% на 1 січня 2010р. і 50% на 1 січня 2012р. за норми НБУ не менше 20%) і загальної ліквідності (відповідно 137% і 139% за норми не менше 100%), і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами.

Дещо знизилася забезпеченість робочих активів високоліквідними: з 31% на 1 січня 2010 р. до 23% на 1 січня 2012 р., однак дані значення цілком відповідають нормативу НБУ, який складає не менше 20%. Дане зменшення виникло через зростання робочих активів і скорочення високоліквідних. Отже, це зниження— сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань. За нормативу в межах 70—80% вона зросла з 109% на 1січня 2010 р. до 111% на 1 січня 2012 р.

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих  кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл.2.6, цей показник зріс з 80% на 1 січня 2010р. до 92% на 1 січня 2012 р. Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує  залишатися середньою спроможність банку погашати зовнішні зобов’язання за залученими і позиченими коштами  високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо скоротився з 47% до 38%, але цей рівень досить добрий.

Таким чином, розрахована  і розглянута в табл.3.1 система показників Ощадбанку показала, що він дотримувався в 2009 — 2011рр. нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

Наступною групою показників, які дають можливість оцінити фінансивий стан банку є показники фінансової стійкості, розрахунок яких наведений у таблиці 3.2

 

 

Таблиця 3.2

Оцінка фінансової стійкості Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. до 2009 р.		Нормативне значення
				пп.	%
Коефіцієнт надійності	0,37	0,38	0,39	0,02	105,41	Не менше 5%
Коефіцієнт "фінансового важеля"	1:170	1:165	1:154	-16	90,58	У межах 1:20
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів	0,27	0,27	0,28	0,01	103,70	Не менше 10%
Коефіцієнт захищеності  власного капіталу	0,13	0,13	0,15	0,02	115,38	х
Коефіцієнт захищеності  дохідних активів власним капіталом	0,08	0,09	0,10	0,02	125,00	х
Коефіцієнт мультиплікатора  капіталу	4,09	4,22	4,15	0,06	101,47	12,0-15,0

 

З наведених у табл. 3.2 даних видно, що коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів за мінімально допустимого значення не менше 5,0%) дещо підвищився, і станом на 01.01.2010р. становив 37,0%, а станом на 01.01.2012р. зріс до 39,0%, що є позитивною тенденцією. Таким чином, банк має високу забезпеченість власним капіталом і, отже, високу надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших, які можна розміщати в кредити господарюючим суб’єктам та в інвестиції.

Дані тієї ж табл.3.2 показують, що коефіцієнт фінансового важеля при максимально допустимому співвідношенні 1:20 становив на 01.01.2010р. 1:170, а на 01.01.2012р. — 1:154. Це свідчить також і про те, що банк підвищив активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку, навіть за високого забезпечення власними.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів дещо підвищився за аналізований період з 0,27 до 0,28 (або відповідно на 3,7 %) за оптимального значення не менше 10% і підтверджує вище встановлену тенденцію його високої ролі.

Дані табл. 3.2 свідчать і про зростання захищеності власного капіталу зростаючим вкладенням його також у свої власні капіталізовані активи — основні засоби і нематеріальні активи. Це підтверджується зростанням відповідного коефіцієнта з 0,13 до 0,15 (на 15,38 %).

Також банк значно посилив  захист дохідних активів власним  капіталом. Так, якщо у 2009р. цей коефіцієнт мав значення 0,08, то вже у 2011 році він зріс до значення 0,10. Це свідчить про те, що розмір власного капіталу за мінусом недохідних активів в базисному році менше покривав дохідних активів, а наприкінці 2011 року покривав більше, на що вплинуло два фактори: позитивно - зростання капіталу на 5,96% і негативно - скорочення недохідних активів на 2,1%.

Отже, банк за рік поліпшив менеджмент пасивів, підвищивши забезпеченість власними коштами.

Що стосується коефіцієнта  мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношення 12,0—15,0 разів він у 2009 р. становив 4,09, а в 2011р. збільшився до 4,15 раза. Це свідчить, насамперед про те, що на протязі досліджуваного періоду зростає сума активів банку на 93,7 тис. грн., а статутний фонд залишається без змін і становить 1421,2 тис. грн.

Отже, всі без винятку  основні показники взяті нами для аналізу фінансової стійкості банку, мають тенденцію до поліпшення (коефіцієнт надійності, участі власного капіталу у формуванні активів, захищеності власного капіталу, захищеності ним дохідних активів, коефіцієнт мультиплікатора капіталу) або стабілізації чи незначної зміни (коефіцієнт "фінансового важеля"). Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому. Для більш детального аналізу фінансового стану розрахуємо показники ділової активності пасивів та активів Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України». Дані розрахунки наведені в наступній таблиці.

Таблиця 3.3

Оцінка ділової активності пасивів Томашпільське ТВБВ № 10001/025 ПАТ «Державний ощадний банк України»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Темп змін
Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів	0,73	0,73	0,71	97,26
Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів	0,40	0,28	0,26	65,00
Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів	0,28	0,40	0,41	146,43
Коефіцієнт активності використання залучених коштів у  дохідні активи	0,92	0,91	0,90	97,83
Коефіцієнт активності використання залучених коштів у  кредитний портфель	0,45	0,61	0,63	140,00
Коефіцієнт активності використання строкових депозитів  у кредитний портфель	0,85	0,92	0,92	108,24

 

Доцільно насамперед розглянути групу показників, які  характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

У цілому рівень ділової  активності щодо залучення ресурсів зі сторони характеризує коефіцієнт активності залучення позичених  і залучених коштів, який, як свідчать дані табл.3.3 має майже стале значення: у 2009 р. він становив 0,73, а в 2011р.— 0,71. Рівень даних показників не загрозливий, так як оптимальне значення істотно не відрізняється і складає 0,70. Існуючий рівень даного показника говорить про присутність ефективної стратегії та бажання аналізованого банку розробляти технології та вживати заходи щодо залучення ресурсів клієнтів, бо є масовий позичальник кредитів з ліквідною заставою.

Установлена тенденція  підтверджується і високим рівнем показників (коефіцієнтів) активності залучення: міжбанківських кредитів на вказані дати відповідно 0,40 і 0,26 та строкових депозитів — відповідно 0,28 і 0,41. З іншого боку, банк, з огляду на сьогоднішні можливості кредитопозичальників, не може мати вдосталь кредитних ресурсів, сформованих за рахунок власних коштів.

Водночас коефіцієнти, а отже, і рівні активності розміщення і використання залучених коштів в активи банку, були також достатньо високими або зростали. Так, коефіцієнти використання залучених коштів у доходні активи становили 0,92 і 0,90, а в кредитний портфель — 0,45 і 0,63. Водночас коефіцієнт активності строкових депозитів у кредитний портфель відповідно зростає з 0,85 і 0,92. Рівень коефіцієнтів залучення строкових депозитів характеризує також діяльність банку щодо розвитку депозитної клієнтської бази. Отже даний банк залучає міжбанківські кредити, має позитивну тенденцію по залученню клієнтських вкладів, що свідчить про ефективну розробку технологій щодо залучення цих ризикованих ресурсів порівняно з дешевими власними, якими банк менш забезпечений в аналізований період.