Вплив зміни валютного курсу на поточний рахунок сальдо платіжного балансу в період фінансово-економічної кризи

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ІМЕНІ  ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

Доповідь

на  тему:

«Вплив зміни валютного курсу на поточний рахунок сальдо платіжного балансу в період фінансово-економічної кризи»

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

Студентка ІV курсу

5 групи факультету  МЕіМ спеціальність 6503

Виконала:                                                                                 Ченська Тетяна Олексіївна

 

Перевірила:

Коваленко Марія  Андріївна 

 

                                                                        

 

Київ – 2013

 

 

1. Проаналізуємо зміну платіжного балансу та курсу гривні в період кризи:

• Розгортання світової фінансово-економічної кризи з вересня 2008 р. обумовило значне скорочення експорту, відтік короткострокових фінансових ресурсів та уповільнення притоку довгострокового капіталу.
• Поглиблення кризових явищ визначило збереження дефіциту платіжного балансу. Зведений баланс у першому кварталі 2009 р. (рис. 1) відбиває значне від’ємне сальдо рахунку фінансових операцій (4,5 млрд. дол США).

Під впливом зменшення внутрішнього попиту та девальвації гривні відбулося суттєве зменшення обсягів імпорту. Результатом стало зменшення дефіциту поточного рахунку до 819 млн. дол США. Дефіцит зведеного балансу становив 5,3 млрд. грн та був профінансований за рахунок резервних активів.

Рис.1 Поточний і фінансовий рахунки платіжного балансу, млрд. дол. США, 2006-2009

2. Становить неабиякий інтерес виявлена залежність між динамікою реального обмінного курсу гривні та обсягом товарного експорту в періоди кризи 2008–2009 рр.

Простежимо динаміку реального ефективного обмінного  курсу (РЕОК) гривні за період січень 2007 р. – березень 2009 р.:

• За даними НБУ та Мінекономіки, РЕОК гривні протягом 2007 р. ревальвував на 8,2 %. До травня 2008 р. РЕОК ревальвував з початку року ще на 13,7 %. Ревальвація РЕОК була спричинена впливом як курсової складової (укріплення гривні відносно валют, на базі яких розраховується РЕОК), так і інфляційної (рівень інфляції в Україні був вищим, ніж у США та Євро зоні).
• З вересня 2008 р. починається стрімка девальвація гривні. За жовтень-грудень 2008 р. РЕОК девальвував на 38,3 %. У січні-лютому 2009 р. відбулася ревальвація РЕОК відносно грудня 2008 р. на 10,7 %, в березні ще на 0,25 %. Загалом за І квартал 2009 р. ревальвація РЕОК становила 7,1 % .

 

 

Простежимо  обсяг  товарного експорту в періоди  кризи 2008–2009 рр:

• З початку 2007 р. до червня 2008 р. відбувається збільшення експорту.
• Тенденція до спаду намітилася в серпні, і зміцнилась у листопаді- грудні. У січні 2009 р. обсяг експорту становив 2,44 млрд. дол США або лише 32 % від показника липня 2008 р. 
• З лютого починається поступове відновлення експортних обсягів.

Спостерігаємо не відповідність динаміки РЕОК і експортних тенденцій в Україні у класичній залежності. На тлі ревальвації РЕОК відбувається зростання експорту і навпаки. Виявлену невідповідність ми пояснюємо тим, що на динаміку зовнішньої торгівлі, крім коливань реального обмінного курсу, впливає цілий ряд внутрішніх і зовнішніх чинників.

3. Прослідкуємо залежність між станом рахунку поточних операцій платіжного балансу та реальним ефективним обмінним курсом гривні в період 2006 р. – І квартал 2009 р.

В Україні динаміку поточного рахунку визначає насамперед баланс товарів. Очевидною є симетрія динаміки реального ефективного обмінного курсу та товарного балансу. Можна припустити, що подібна симетрія існує відносно поточного рахунку платіжного балансу.

Загальна тенденція не порушується в І кварталі 2009 р. На перший погляд, виникає суперечність з отриманим вище висновком про характер зв’язку між динамікою РЕОК та експорту. Проте згадаємо, що зменшення від’ємного сальдо товарного балансу і відповідно – дефіциту поточного рахунку до 819 млн. дол США в І кварталі 2009 р. було обумовлене значним скороченням імпорту одночасно зі зменшенням обсягів експорту.

Узагальнення  результатів аналізу свідчить про  те, що взаємний вплив показників реального  ефективного обмінного курсу, платіжного (товарного) балансу та зовнішньої торгівлі здійснюється відмінно на різних фазах  економічного циклу, принаймні для  країн з нестабільною транзитивною економікою. У фазі зростання залежність має характер, близький до класичного, в період кризи залежність набуває оберненого характеру.