Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 21:06, реферат
Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані "Експедицію з заготовлення державних паперів", належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.
Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців ("канарейки", ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
"Більшовицькі тисячки"
Акт проголошення незалежності України
відкрив дорогу для запровадження
в нашій молодій державі
Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в
засобах масової інформації
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.
З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.
Грошова реформа в
Україні стала надзвичайною подією
для нашої держави, в результаті
якої було створено один з невід'ємних
атрибутів державності —
Грошова реформа та її передумови
Детальніше: Історія української гривні
Посилення у 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»[1].
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.
З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.
Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.
Гривня на початку 21 ст.
Обсяги готівкової гривні за роками (грошовий агрегат M0).
Гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі. Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення про прив'язку до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн до 1 долара США. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс ~ 5 гривень за долар встановився незмінним багато років. Як наслідок розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяють зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводиться нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.
Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змушувало одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5.19 до 5.05 грн./дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу й сильно бентежили майже весь рік громадськість, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.
За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн за 1 дол. був би реальністю.
НБУ готується зробити гривню вільноконвертованою валютою. Національний банк України думає відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні, але відбутися це може не раніше 2009 року.
Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.
Випуск 1994—2001 років [15] | |||||||||
Зображення |
Номінал |
Розміри |
Основний колір[16] |
Опис |
Дата | ||||
Аверс |
Реверс |
Аверс |
Реверс |
першого друку |
випуску |
вилучення з обігу | |||
1 |
133 × 66 мм |
Зелено-коричневий |
Володимир Великий |
Руїни Херсонеса |
1994 |
2 вересня 1996 |
1 грудня 2004 | ||
2 |
Помаранчево-коричневий |
Князь Ярослав Мудрий |
Київський Софійський собор |
1995 |
1 вересня 1997 |
28 вересня 2004 | |||
5 |
Синій |
Гетьман Богдан Хмельницький |
Іллінська церква у селі Суботів |
1994 |
14 червня 2004 | ||||
10 |
Темно-синьо-червоний |
Іван Мазепа |
Києво-Печерська лавра |
1 січня 2010 | |||||
20 |
Коричнево-зелений |
Іван Франко |
Львівський оперний театр |
1995 | |||||
50 |
Фіолетово-жовтий |
Михайло Грушевський |
Будинок Верховної Ради України |
Не вказана на банкнотах |
2 вересня 1996 | ||||
100 |
Коричнево-зелений |
Тарас Шевченко |
Дзвіниця Софійського собору у Києві | ||||||
200 |
Рожево-синій |
Леся Українка |
Замок Любарта в Луцьку |
22 серпня 2001 |
Випуск 2003—2007 років [15] | ||||||||
Зображення |
Номінал |
Розміри |
Основний |
Опис |
Дата | |||
Аверс |
Реверс |
Аверс |
Реверс |
першого друку |
випуску | |||
1 |
118 × 63 |
Сіро-зелений |
Володимир Великий |
Місто Володимира (Київ) |
2004 |
1 грудня 2004 | ||
Жовто-синій |
2006 |
22 травня 2006 | ||||||
2 |
Жовто-коричневий |
Ярослав Мудрий |
Київський Софійський собор |
2004 |
28 вересня 2004 | |||
5 |
Синій |
Богдан Хмельницький |
Іллінська церква у селі Суботів |
14 червня 2004 | ||||
10 |
124 × 66 |
Червоний |
Іван Мазепа |
Панорама Києво-Печерської Лаври |
2004 |
1 листопада 2004 | ||
2006[17] |
серпень 2006 | |||||||
20 |
130 × 69 |
Зелений |
Іван Франко |
Львівський оперний театр |
2003 |
1 грудня 2003 | ||
50 |
136 × 72 |
Фіолетовий |
Михайло Грушевський |
Будинок Центральної Ради у Києві |
2004 |
29 березня 2004 | ||
100 |
142 × 75 |
Жовто-зелений |
Тарас Шевченко |
Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем |
2005 |
20 лютого 2006 | ||
200 |
148 × 75 |
Рожевий |
Леся Українка |
Замок Любарта в Луцьку |
2007 |
28 травня 2007 | ||
500 |
154 × 75 |
Персиковий |
Григорій Сковорода |
Києво-Могилянська академія |
2006 |
15 вересня 2006 |