Виникнення Украънської грошової одиниці

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши  до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову  одиницю Української Держави  карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані "Експедицію з заготовлення державних паперів", належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в  обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців ("канарейки", ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Після переходу влади в Україні  у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком  та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

"Більшовицькі тисячки" запроваджені  Раднаркомом на землях Радянської  України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських  карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Акт проголошення незалежності України  відкрив дорогу для запровадження  в нашій молодій державі повноцінної  національної валюти. Такою валютою  мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду  визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "сотий", "резана", але врешті було віддано перевагу звичній уже "копійці". 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і  першій половині 1996, року стабілізаційних  процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве  призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних  валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в  засобах масової інформації було  оголошено Указ Президента України  Леоніда Кучми "Про грошову  реформу в Україні".

Відповідно до Указу  Президента України грошова реформа  в нашій державі проводилася  від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи  всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у  новій національній валюті.

Грошова реформа в  Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних  атрибутів державності — національні  гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій  державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Грошова реформа  та її передумови

Детальніше: Історія української гривні

Посилення у 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»^[1].

Відповідно до Указу  Президента України грошова реформа  в нашій державі проводилася  від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи  всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у  новій національній валюті.

Грошова реформа в  Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Гривня на початку 21 ст.

Обсяги готівкової гривні за роками (грошовий агрегат M0).

Гривня є однією з  найбільш недооцінених валют у світі. Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення про прив'язку до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн до 1 долара США. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс ~ 5 гривень за долар встановився незмінним багато років. Як наслідок розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяють зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводиться нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змушувало одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5.19 до 5.05 грн./дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу й сильно бентежили майже весь рік громадськість, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен  перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн за 1 дол. був би реальністю.

НБУ готується зробити гривню вільноконвертованою валютою. Національний банк України думає відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні, але відбутися це може не раніше 2009 року.

Банкноти різних років випуску

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.