Видатки державного бюджету

Принцип безповоротності та безвідплатності фінансування державних видатків означає виділення коштів без прямого їх повернення державі та без внесення до державних фондів коштів будь-якої платні за отримання цих коштів. Можна сказати, що непряме повернення отриманих від держави коштів полягає в матеріальному прирості основних фондів в державній та комунальній виробничій і невиробничій сферах, збільшення прибутків державних та комунальних підприємств, підготовці кваліфікованих кадрів для суспільства.

Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у тому, що кошти плануються, відпускаються та використовуються на чітко визначені нормативними та індивідуально-плановими фінансовими актами цілі та заходи: виплата заробітної плати, поточні видатки, видатки розвитку тощо.
Принцип фінансування в міру виконання планів означає, що кошти виділяються не автоматично, а у відповідності з фактичним виконанням робіт, кількісними та якісними показниками, що зумовлюють обсяги витрат на конкретні цілі в момент виникнення реальної потреби у наданні коштів. Завдяки цьому принципу грошові ресурси можуть перебувати у постійному обігу. Виконання цього принципу чітко прослідковується при фінансуванні капіталовкладень та капітальних ремонтів, де, в разі невиконання планів використання коштів, невикористані грошові ресурси враховуються при наданні бюджетних коштів на наступний період.
Принцип оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних коштів полягає в тому, що під час визначення обсягу фінансування спочатку враховується наявність та можливість використання суб'єктом фінансування власних коштів або скорочення власних видатків, потім — можливість отримання ним банківських кредитів і лише при об'єктивній неможливості покриття видатків з вищезазначених джерел вирішується питання про виділення бюджетного або відомчого фінансування. Цей принцип застосовується на стадії планування, розподілу та використання державних ресурсів при покритті поточних видатків та капіталовкладень.
Принцип додержання режиму економії застосовується на стадії фактичного використання коштів і проявляється у раціональному використанні трудових та матеріальних ресурсів, використанні новітніх ресурсозберігаючих технологій, підвищенні норм виробітку сировини та природних ресурсів тощо.
           При дефіциті бюджету та інфляції додержання перелічених принципів фінансування є особливо необхідним, а відступ від них веде до таких тяжких наслідків, як виникнення проблеми неплатежів та зростання заборгованості держави по фінансуванню тих чи інших витрат (зарплат, пенсій, капіталовкладень тощо). Тому особливої ваги набирає принцип здійснення постійного контролю за використанням всіх видів державних ресурсів. Контроль дає можливість з'ясувати помилки та недоліки у фінансовій діяльності держави та вжити заходів для їх усунення. Він також дає інформацію для перспективного та поточного планування державних видатків під час визначення оптимальних обсягів коштів і їх цільового спрямування.
          Суть держави і державного бюджету полягає в тому, щоб задовольняти загальносуспільні інтереси і потреби. Тому ст.95 Конституції України встановлює, що «виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків». Сам характер загальносуспільних потреб теж визначається в ряді статей Конституції. Такий гуманістичний зміст конституційних положень визначає і склад видатків державного і місцевих бюджетів. Структура їх відображається в бюджетній класифікації України (розділ II) і в щорічному Законі про Державний бюджет України. При всій різноманітності в розмірах щорічних асигнувань слід все ж відзначити, що значну їх частину складають видатки на соціальний захист, соціально-культурні заходи та ін.
Загальні начала правового регулювання видатків бюджетів встановлені в розділі 3 Закону «Про бюджетну систему України». Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України. Відповідно кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України. Зміст цієї статті вказує на юридичне значення законів і рішень про бюджет, а також про значення принципу законності в сфері видатків бюджетів. Розподіл видатків між бюджетами здійснюється відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України». Закон категорично забороняє використання бюджетних коштів для фінансування позабюджетних фондів, які можуть бути утворені за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших небюджетних джерел.
             Видатки бюджетів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджетної класифікації України. Але визначається функціональний поділ видатків всіх бюджетів на поточні видатки і видатки розвитку.
             Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі вказаних вище об'єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.
              До складу видатків розвитку належать витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови господарства України, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Склад і структура видатків державного і місцевих бюджетів визначаються багатьма факторами, зокрема їх предметною спрямованістю (в загальному вигляді вона відображена в бюджетній класифікації), економічним змістом та ін. Але в будь-якому випадку державі при розподілі видатків доводиться вирішувати питання про пріоритетність об'єктів фінансування. Оскільки Україні, як і будь-якій іншій державі світу, недостатньо грошових коштів для фінансування всіх потреб, то процес планування видатків зводиться до проблеми вибору між конкуруючими потребами. В цьому, крім суто юридичних факторів, велике значення мають економічні, які випливають з конкретних умов певного періоду.
               При розподілі видатків між окремими ланками бюджетної системи України загальними, принциповими положеннями є значимість, підвідомчість, підпорядкованість тих чи інших об'єктів фінансування, їх територіальне розміщення та інші. Закон України «Про бюджетну систему України» встановлен перелік видатків основних ланок бюджетної системи України. Цей перелік разом з бюджетною класифікацією є основою структури видатків щорічного Державного бюджету України.
У складі Державного бюджету України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків Державного бюджету. Він може використовуватись для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету.
              У Державному бюджеті України понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка в розмірі до двох відсотків загального обсягу видатків бюджету. Вона може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена в тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження державного бюджету України.
       Перелік конкретних видатків кожного з місцевих бюджетів встановлюється відповідною Радою. Сільські, селищні, міські, районні в містах (якщо вони будуть створені) Ради і їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

3.  Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за 2009 рік у розрізі економічної класифікації видатків"

        Відповідно до статті 28 (пункт 4) Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів України представляє звіт про виконання Державного бюджету України за 2009 рік у розрізі економічної класифікації видатків.         Прогноз макроекономічних показників на 2009 рік був відірваний від економічних реалій. Зростання реального ВВП планувалось на рівні 0,4%, фактично відбулося скорочення на 15%. Номінальний ВВП очікувався в обсязі 1046,5 млрд. грн., а фактично був на 133,9 млрд. грн. менше.

   Незважаючи на реалізацію протягом 2009 року антиінфляційних заходів, за підсумками року інфляція перевищила на 2,8 в.п. плановий показник.

   Однією з причин падіння економіки в 2009 році стала непрацююча банківська система та скорочення обсягів кредитування економіки - на 10,7 млрд. грн. порівняно з 2008 роком, тоді як у попередні три роки приріст кредитів в економіку у середньому становив 197 млрд. гривень.Скорочення обсягів виробництва відбувалось значно більшими темпами, ніж очікувалось. Проти прогнозованого зменшення експорту на 3,2 млрд. дол. США. у 2009 році він фактично скоротився на 31,4 млрд. дол.США. У 2009 році прогнозувалося зниження обсягів імпорту товарів та послуг на 10,5 млрд. дол. США до 89,5 млрд. дол. США, фактично було імпортовано товарів та послуг на суму 56,9 млрд. дол. США.

   Замість прогнозованого на 2009 рік обсягу прибутку промислових підприємств у сумі 247,6 млрд. грн., фактично було отримано лише 99 млрд. грн., що менше ніж у 2008 році на 94,7 млрд. гривень.

   Загострення кризових явищ та падіння економіки в 2009 році позначилось і на добробуті населення. Так, середньомісячна номінальна заробітна плата зросла за рік лише на 5,5% до 1906 грн., проти очікуваного зростання на 15,9% до 2093 гривень.  Реальна заробітна плата скоротилась на 8,9% проти очікуваного зростання на 0,9 відсотка. Збільшення фонду оплати праці лише на 1,2 млрд. грн. проти очікуваного зростання на 27,3 млрд. грн. призвело до недоотримання обсягів надходжень місцевими бюджетами та Пенсійним фондом.   Із запланованих 255,3 млрд. грн. надходжень до державного бюджету фактично у 2009 році надійшло 225,4 млрд. грн., що на 2,7 відсотка, або на 6,3 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання річного плану Верховної Ради України зі змінами дорівнював 91,9 відсотка. Із запланованих 184,6 млрд. грн. надходжень до загального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 172,2 млрд. грн., що на 7,3 відсотка, або на 13,7 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету в цілому за 2009 рік становив 93,3 відсотка. Недовиконання становить 12,4 млрд. гривень. Із запланованих 70,7 млрд. грн. надходжень до спеціального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 53,1 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком надходження акцизного збору до Державного бюджету України зросли на  67,8%, або на 8,6 млрд. гривень. Недовиконання плану на 2009 рік становить 10,0%, або 2,4 млрд. гривень.

     Порівняно із 2008 роком надходження від ввізного мита до Державного бюджету України знизились майже вдвоє (або на 5,6 млрд. грн.). Недовиконання плану на 2009 рік становить 39,0%, або 4,1 млрд. гривень.

   Зниження майже на третину прибутку прибуткових підприємств у 2009 році відобразилось і на обсягах надходжень податку на прибуток підприємств. Всього у 2009 році до загального фонду Державного бюджету надійшло 30,4 млрд. грн. податку, що становить 76,6% від плану (недонадходження становить 9,3 млрд. гривень). Порівняно із 2008 роком надходження зменшились на 33,8%, або на 15,5 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком надходження з податку на додану вартість знизились на 7,5 млрд. грн., або на 8,1%. Недовиконання плану на 2009 рік становить 13,4%, або 13,0 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком надходження з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів до загального фонду державного бюджету зросли на 0,9 млрд. грн., або на 2,0%. Недовиконання плану на 2009 рік становить 7,4%, або 3,7 млрд. гривень.

   У 2009 році обсяг бюджетного відшкодування ПДВ за загальним фондом державного бюджету грошовими коштами залишився на рівні 2008 року та становив 34,5 млрд. гривень.

   На 1 січня 2010 року обсяг невідшкодованих сум ПДВ на рахунок платника у банку становив 24,2 млрд. грн. і зріс за 2009 рік на 10,1 млрд. гривень.

   Відповідно до оперативного звіту Державного казначейства України видаткова частина Державного бюджету України за 2009 рік виконана в обсязі 242,4 млрд. грн., що на 0,9 млрд. грн. (на 0,4%) більше аналогічного показника попереднього року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік, становить 88,4%.      Загальний фонд державного бюджету у 2009 році було виконано в обсязі 187,7 млрд. грн., або 96,6% від річного плану зі змінами. В умовах нестачі бюджетних ресурсів найбільш постраждали капітальні видатки. У 2009 році капітальні видатки державного бюджету були профінансовані в обсязі 10,4 млрд. грн., що майже в 2,5 рази менше ніж у 2008 році.

     Касові видатки соціального спрямування (оплата праці з нарахуваннями та поточні трансферти населенню) за державним бюджетом у 2009 році проведено у сумі 97,7 млрд. грн., що становить 98,2% річних планових показників і перевищує на 3,3 млрд. грн., або на 3,5% річний показник 2008 року. У тому числі видатки на оплату праці працівників бюджетних установ зросли на 4,2% порівняно з 2008 роком до 34,3 млрд. гривень. Ресурси державного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на фінансування основних захищених статей бюджету (стаття 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»), зокрема заробітної плати з нарахуваннями, грошового забезпечення військовослужбовців, пенсій, стипендій, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів тощо. Згідно з законом про бюджет на 2009 рік розміри мінімальної заробітної плати протягом року зросли на 139 гривень (з 605 до 744 гривень), а розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб – на 75 гривень (з 669 до 744 гривень). З 1 листопада 2009 року розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб було встановлено на рівні 744 гривень. Видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу у 2009 році зросли, порівняно з 2008 роком, у середньому на 13,7 відсотка.

З державного бюджету Пенсійному фонду у 2009 році було надано трансфертів у сумі 48,5 млрд. грн., що на 7,1 млн. грн. (на 17,2 відсотка) більше ніж у 2008 році. Зростання мінімальної пенсії у 2009 році становило 15,1%, інфляція за вказаний період зросла на 12,3 відсотка. Видатки на охорону здоров'я в цілому за 2009 рік зросли на 2,3% порівняно з 2008 роком. Видатки на духовний та фізичний розвиток за 2009 рік зросли на 10,3% порівняно з 2008 роком. Видатки на освіту за 2009 рік зросли на 2,3 млрд. грн., або на 11,0% порівняно з 2008 роком. Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2009 рік порівняно з 2008 роком зросли на 1,4% до 51,5 млрд. гривень. У 2009 році видатки державного бюджету на економічну діяльність становили 33,2 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком вони знизились на 14,1%. Разом з цим, відбулося зростання видатків на дорожнє господарство (на 29%, або на 2,5 млрд. грн.); на електроенергетичну галузь (у 2,1 рази, або на 455,2 млн. грн.); на обробну галузь (майже вдвічі, або на 97,3 млн. гривень). При цьому скоротились видатки на вугільну галузь (на 13,3%, або на 1 млрд. грн.), на нафтогазову галузь (на 44,1%, або на 3,3 млрд. грн.) та на повітряний транспорт (на 80%, або на 1,3 млрд. гривень). 

За 2009 рік видатки розвитку були здійснені у розмірі 46,6 млрд. грн., що на 32,2% менше ніж у 2008 році.

   Видатки державного бюджету на розвиток житлово-комунального господарства у 2009 році порівняно з попереднім роком зменшилися на 39,0%, або на 173,3 млн. грн. до 270,6 млн. гривень.

   З метою подолання негативних наслідків світової економічної кризи у державному бюджеті 2009 року було передбачено створення Стабілізаційного фонду у сумі 20 млрд. грн., джерела надходження цих коштів і напрями їх використання. Однак, в результаті провалу плану надходжень від приватизації державного майна, як головного джерела надходжень (річний план було виконано лише на 9,5%), повністю “наповнити” Стібілізаційний фонд не вдалося.

Та попри це, у 2009 році Урядом були прийняті рішення щодо розподілу 12,0 млрд. грн., які були спрямовані на:

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримку окремих проектів в агропромисловому комплексі – 707,7 млн. грн.;

- фінансування інвестиційних проектів на підприємствах авіабудування, оборонно-промислового комплексу, машинобудування тощо – 408,3 млн. грн.;

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт – 3,6 млрд. грн.;

- реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві – 99,7 млн. грн.;

- виконання Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу – 2,1 млрд. грн.;

- реалізацію інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів – 901,8 млн. грн.;

- створення, закупівлю і модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки за державним оборонним замовленням у національних виробників – 959,9 млн. грн.;

 - придбання пожежної техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 100,0 млн. грн.;

-                              виконання функцій столиці відповідно до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» – 300,0 млн. гривень.

У 2008 році кошти держбюджету спрямовуватимуться на:

- збереження та відтворення національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, збереження і поповнення бібліотечних та архівних фондів - 441 млн. грн.;

- розвиток національного театрального, музичного та циркового мистецтва - 365,8 млн. грн.;

- розвиток національної кінематографії - 51,8 млн. грн.;

- розвиток та застосування української мови - 21 млн. грн.;

- здійснення заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді - 8,8 млн. грн.;

- закупівлю творів драматургії, музичного та образотворчого мистецтва – 12,8 млн. грн.;

- стимулювання молодих діячів у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії, зокрема, на виплату грантів Президента України для створення і реалізації їх творчих проектів - 1 млн. грн.;

- підтримку статутної діяльності національних творчих спілок – 9,3 млн. грн.;

- здійснення державної підтримки розвитку туризму – 25,1 млн. грн.

              У 2009 році порівняно з 2008 роком, обсяг перерахованих трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів збільшився на 3,1 млрд. грн. (на 5,2 відсотка). Субвенції соціального значення профінансовані стовідсотково до фактично зареєстрованих зобов’язань місцевих бюджетів у сумі 22,8 млрд. грн., що на 4,5 млрд. грн. (на 24,8 відсотка) більше ніж у 2008 році.

   Державний бюджет України у 2009 році виконано з дефіцитом у сумі 19,9 млрд. грн., або 2,2% ВВП при річному плані у сумі 33,0 млрд. грн. (3,6% ВВП). Загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у сумі 16,0 млрд. грн., або 1,8% ВВП.

   При плані 33 млрд. грн. на 2009 рік, фактично реальний дефіцит державного бюджету України становив 103,8 млрд. грн., до якого крім фактичного дефіциту бюджету у сумі 19,9 млрд. грн., відносяться також суми рекапіталізації банків (19,6 млрд.грн.), капіталізації НАК "Нафтогаз України“ (24,4 млрд. грн.), суми спеціальних прав запозичень (15,7 млрд. грн.) та обсяг невідшкодованих сум ПДВ (24,2 млрд. гривень).