Видатки бюджету на охорону навколишнього природного середовища

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

     СУМСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

     КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Доповідь

     на  тему:

     Видатки бюджету на охорону  навколишнього

       природного середовища 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                          Виконала:         студентка ФЕМ

                                                                                                          групи М-91

                                                                                                         Фащук Юлія

                                                                              Перевірила:     Касьяненко  Т. В. 
 
 
 
 
 

Суми-2010

      Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної  безпеки життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

     З цією метою Україна здійснює на своїй  території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування  живої і неживої природи навколишнього  середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

     Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку, відтворення природно-ресурсного комплексу України та недостатнє фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

     Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.

     Ці  та інші чинники, зокрема, низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих  і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва.

     Такі  процеси тривали десятиріччями  і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення  народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

     Винятковою  особливістю екологічного стану  України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська  катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

     До 2001 р. в Україні був створений  і діяв ряд екологічних позабюджетних  фондів. Починаючи з 1994 р. позабюджетні фонди були ліквідовані, а в межах державного бюджету, крім спеціального фонду, за рахунок якого фінансуються екологічні заходи, виділено окремий розділ 20 — «Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека». До цього розділу ввійшли видатки на охорону і раціональне використання водних, мінеральних, земельних ресурсів, утилізацію відходів, створення лісових насаджень, полезахисних лісових смуг, збереження природно-заповідного фонду, утримання місцевих органів екологічної та ядерної безпеки. Як основні джерела покриття вказаних витрат визначено платежі за використання відповідних природних ресурсів державного значення.

     Цей розділ було виділено з метою централізації планових видатків на фінансування природоохоронних заходів, пов'язаних з відтворенням і підтриманням природних ресурсів у належному стані та передбачених загальнодержавними програмами охорони довкілля.

     Порядок формування цього розділу та фінансування з нього видатків здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9.07.1997 № 732 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2001 № 44).

     До  найважливіших джерел фінансування природоохоронної діяльності по праву  можна віднести Державний фонд охорони  навколишнього природного середовища (Держфонд), який виділяється в системі фондів навколишнього середовища обсягами фінансових ресурсів та загальнодержавною спрямованістю заходів, що фінансуються з нього. Відповідно до Положення про Державний фонд він є складовою Державного бюджету України. Зазначений фонд створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, в тому числі фінансування наукових досліджень з цих питань.

     Головним  розпорядником коштів Державного фонду  є Міністерство з охорони навколишнього  природного середовища, яке у 2010 було реорганізоване у Міністерство екології та природних ресурсів України. Проте пунктом 32 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” призупинено на 2006 рік дію частини четвертої статті 46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. В результаті цього встановлено додаткові головні розпорядники Фонду .

     Державний фонд охорони навколишнього природного середовища – це установа, яка створена для акумулювання коштів на охорону  навколишнього природного середовища. Як правило, ці кошти надходять від  екологічних платежів, податків і  зборів.

    Починаючи з 2002 року фіксується тенденція до зростання обсягів фактичних видатків Державного бюджету по розділу «Охорона навколишнього середовища». За період – 2002-2007 рр. середньорічні темпи зростання обсягів цих фактичних видатків становили 28,44%. При цьому аналіз динаміки видатків Державного бюджету України на охорону навколишнього природного середовища виявляє не лише нерівномірність бюджетного фінансування, а й із 2004 року – усталену тенденцію систематичного (щорічного) недовиконання його планових показників.

    На  охорону навколишнього природного середовища використано 1824,3 млн. грн., у тому числі за загальним фондом –1118,0 млн. грн., або 93,4 відсотка річного плану.

     Порівняно із 2008 роком обсяг видатків на охорону  навколишнього природного середовища зменшився на 18,2 відсотка, або на 405,9 млн. гривень. У структурі видатків державного бюджету їх частка становила 0,75 відсотка у 2009 році порівняно з 0,92 відсотка у 2008 році. Зменшилася також і питома вага вищевказаних видатків у структурі ВВП на 0,04 відсотка до 0,2 відсотка.

    Однією  з причин низького фінансування видатків на природоохоронні цілі з державного бюджету є те, що вони не відносяться  до захищених статей, які визначаються Законом України про Державний  бюджет України. Інша причина такої  ситуації з фінансуванням природоохоронної діяльності полягає в тому, що донині чинним законодавством не встановлено механізм акумулювання та цільового використання коштів (зборів) за спеціальне використання природних ресурсів. Це призводить до того, що з року в рік надходження зборів за спеціальне використання природних ресурсів спрямовуються до бюджету не цільовим призначенням на природоохоронні заходи, як це визначено у статті 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а «розчиняються» у його доходній частині.

    На  запобігання та ліквідацію забруднення  навколишнього природного середовища використано 1393,9 млн. грн., у тому числі  за загальним фондом – 829,1 млн. грн., або 93,1 відсотка річного плану.

    На  збереження природно-заповідного фонду  використано 120,4 млн. грн., у тому числі за загальним фондом – 82,7 млн. грн., або 85,2 відсотка річного плану.

    На  дослідження і розробку у сфері охорони навколишнього природного середовища використано 53,5 млн. грн., у тому числі за загальним фондом – 48,2 млн. гривень, або 98,6 відсотка річного плану.

    На  іншу діяльність у сфері охорони  навколишнього природного середовища використано 256,5 млн. грн., у тому числі  за загальним фондом – 158,0 млн. грн., або 98,5 відсотка річного плану.

    Взагалі, аналіз динаміки видатків Державного бюджету України на охорону навколишнього природного середовища виявляє не лише нерівномірність бюджетного фінансування, а й з 2004 року – усталену тенденцію до систематичного (щорічного) недовиконання його планових показників.

    За  оцінкою вчених, сумарний економічний збиток від забруднення водних об’єктів й атмосфери становить 3-15% ВВП залежно від проведеної природоохоронної програми. Така залежність проявляється в наступному: чим глибше проведена очистка виробничих відходів, тим менший економічний збиток наносять атмосферні викиди і скиди забруднених стічних вод. За оцінками західних вчених, економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища в країнах з перехідною економікою оцінений у 8% ВВП, а у високорозвинених країнах – від 1 до 5% ВВП.

    В Україні такі результати досліджень ігноруються і залишаються поза увагою державних природоохоронних органів через зневіру у реальності економічного збитку. Тому в бюджеті  виділяється менше 1% ВВП на охорону  навколишнього середовища, тобто природоохоронна діяльність не розглядається як зворотне вкладення коштів. Пояснити ігнорування цих втрат суб’єктами господарювання можна лише тим, що реальні платежі за екологічні порушення набагато нижчі збитку і реальний збиток не ввійшов ще до групи показників, які формують показники доходів підприємств.

    Більшість відомств не вважають  пріоритетними  проблеми раціонального використання природних ресурсів й охорони  довкілля, це одна з причин не фінансування загальнодержавних екологічних  програм в повному обсязі. І хоча в умовах фінансово-економічної кризи впровадження природоохоронних проектів є не актуальним, проте більш вдалого часу для їх реалізації годі й шукати. Адже кожна гривня вкладена в охорону навколишнього природного середовища повернеться у вигляді соціально-економічних «інвестицій» в майбутньому. Серед них повинно стати впровадження наукоємного виробництва, зменшення енергоємності та матеріалоємності виробництва, використання відновлювальних джерел енергії тощо.

    Запровадження та державне стимулювання даних проектів в подальшому матиме значний соціально-економічний ефект внаслідок зменшення енерго- та матеріалоємності економіки України, зростання конкурентоспроможності країни, покращення стану навколишнього природного середовища тощо. Витрати на реалізацію природоохоронних програм і заходів потребують значних коштів.