Валютний контроль в Україні

Годованець                                                   

ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ

 

Важливою складовою валютної політики країни виступає валютний контроль, який покликаний підтримувати правопорядок під час здійснення валютних операцій економічними суб’єктами. Під валютним контролем слід розуміти систему  заходів, які реалізуються для забезпечення дотримання валютного законодавства  під час здійснення розрахунків  між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також проведення інвестиційних  та фінансових операцій в іноземній валюті. Головним законодавчим підґрунтям валютного контролю виступають Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і «Положення про валютний контроль», затверджене постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49 [1].

Під валютний контроль підпадає вся сукупність правовідносин у валютній сфері , що й визначає їх як об’єкт валютного контролю. При цьому предметом виступає валюта та валютні цінності, які переміщуються через державний кордон економічними суб’єктами, учасниками валютних операцій.

В процесі реалізації системи  заходів валютного контролю виділяють органи, що їх забезпечують (рис 1). До них належать Національний банк України, Державна податкова служба України, Державна митна служба України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.Суб’єкти валютного контролю в Україні [2]

Метою контрольних заходів  є не вплив на поведінку економічних суб’єктів, а забезпечення їх належної поведінки відповідно до встановлених правил. Відтак основними завданнями валютного контролю є:

1)визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству і наявності необхідних для них ліцензій і дозволів;

2)перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою;

3)перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті;

4)перевірка переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України;

5)перевірка повноти та об’єктивності обліку і документації стосовно валютних операцій.

Через інструменти валютного  контролю агенти забезпечують нагляд за легалізацією доходів, набутих злочинним шляхом, оскільки вони найчастіше легалізуються шляхом зворотного ввезення на територію України з країн, внесених до чорного списку FATF.

Основними напрямками валютного  контролю є:

а) контроль за відповідністю  проведених валютних операцій чинному  законодавству й наявності необхідних для них ліцензій і дозволів;

б) перевірка виконання  резидентами зобов’язань в іноземній  валюті перед державою, а також  зобов’язань із продажу іноземної  валюти на внутрішньому ринку;

в) перевірка обґрунтованості  платежів в іноземній валюті;

г) перевірка повноти і  об’єктивності обліку й звітності  по валютних операціях, а також по операціях нерезидентів у валюті [3].

Основними методами валютного контролю є перевірка, обстеження, аналіз і ревізія.

Поняття «перевірка» як метод фінансового контролю стосується основних чи окремих питань фінансової діяльності і проводиться із використанням балансових, звітних і розхідних документів з метою виявлення порушень фінансової дисципліни, усунення їх негативних наслідків. Перевірка є основним методом валютного контролю у тих випадках, коли виникає необхідність встановити факт порушення валютного законодавства. Вона обов’язково проводитися тоді, коли органам валютного контролю стає відома інформація про порушення валютного законодавства. Отже, метод перевірки має застосовуватися, насамперед, у зв’язку із інформацією про неправомірну поведінку особи, яка порушила порядок проведення валютної операції.

Необхідно наголосити, що валютне  законодавство не містить чітко  визначених норм щодо підстав для проведення перевірки, тому вони можуть проводитися як при наявності інформації про порушення валютного законодавства під час здійснення валютних операцій, так і на підставі планів перевірки органів валютного контролю [4].

До компетенції Національного банку у сфері валютного контролю також належить здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, у частині дотриманняними валютного законодавства [4].

Перевірками у сфері валютного  контролю в України займається також  Державна податкова служба, а саме: підрозділ контролю за фінансовими  установами та операціями у сфері  зовнішньоекономічної діяльності.

Оцінити ефективність роботи відповідних структурних підрозділів можна на підставі показників динаміки результативності проведення контрольних заходів у 2007-2011 рр. (рис 2). Найбільша кількість суб’єктів ЗЕД спостерігалась у 2008 р – 57,4 тис. У 2009-2011 рр. їх чисельність зменшилась до 53,3 тис. Щодо кількості проведених перевірок, то їх було також найбільше в 2008 р. – 15,16 тис. У 2011 р. загальна кількість перевірених суб’єктів ЗЕД скоротилась майже удвічі – до 8,4 тис. Кількість встановлених правопорушень у 2008 р. становила 8,18 тис., що є на 2 тис. більше, ніж у 2007 р. Проте, таке збільшення зумовлено зростанням кількості перевірок, а результативність залишилась на рівні попереднього року. У 2009 – 2011 рр. спостерігають зменшення кількості встановлених правопорушень у сфері ЗЕД, але при цьому зросла результативність перевірок. Якщо у 2007-2008 рр. ефективність становила 54 %, то в 2009 – 62%, в 2010 – 87%, в 2011 – 81 %.

 

Рис 2. Динаміка результативності контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності у 2007-2011 рр [5]

Завдяки зростанню результативності перевірок збільшуються надходження до Державного бюджету України. Як видно з рисунка 3, у 2008 році зросли надходження до бюджету на 30 млн. грн., але основним чинником цього було збільшення кількості перевірених суб’єктів ЗЕД. Впродовж 2009-2011 рр. спостерігається зменшення кількості суб’єктів ЗЕД, відносно яких було проведено контрольні заходи, проте надходження від застосування фінансових санкцій за порушення норм валютного законодавства збільшилась. Їх надходження було забезпечено ДПС України у 2011 році на рівні 124,1 млн. грн. [5]

 

Рис 3. Надходження до Державного бюджету України від валютного контролю у 2007-2011 рр., млн. грн. [5]

Доходи Бюджету України  від валютного контролю, тобто  штрафних санкцій, значно перевищують  доходи від оподаткування суб’єктів  ЗЕД. У 2010 р суб’єкти ЗЕД сплатили 110,37 млн. грн., а від оподаткування доходів у сфері ЗЕД забезпечено лише 28,8 млн. грн. [5].

Отже, валютний контроль –  це обов’язкова складова валютної політики держави, важливий засіб забезпечення дотримання валютного законодавства під час здійснення валютних операцій суб’єктами зовнішньоекономічних діяльності. Метою даних контрольних заходів є забезпечення належної поведінки суб’єктів ЗЕД, запобігання відтоку іноземної валюти та валютних цінностей з країни. Крім того, валютний контроль є джерелом поповнення Державного бюджету України.