Теоретичні аспекти визначення ділової активності підприємства

УДК 658.012.23

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛОВОЇ

АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Крижанівська Ю. М., студентка  групи ФУДвнм – 51

Вінницький інститут економіки

Ключові слова: ділова активність, ринкова активність, ефективність роботи.

Анотація. В статті проаналізовані теоретичні підходи до визначення сутності економічної категорії «ділова активність» та значення аналізу ділової активності в контексті оцінювання фінансового стану суб’єктів господарювання.

Актуальність. Важливість даної теми полягає в аналізі теоретичних підходів до визначення сутності ділової активності суб’єкта господарювання та формуванні показників ділової активності в процесі оцінювання фінансового стану підприємства.

Постановка проблеми. Термін "ділова активність" почав використовуватися у вітчизняній аналітичній літературі порівняно недавно - у зв'язку з впровадженням широко відомих у різних країнах світу методик аналізу фінансової звітності на основі системи аналітичних коефіцієнтів. Безумовно, трактування даного терміна може бути різним. У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово-господарської діяльності цей термін розуміють вужче - як поточна виробнича й комерційна діяльність підприємства; у цьому випадку словосполучення "ділова активність" являє собою, можливо, не цілком вдалий переклад англомовного терміна "business activity", який якраз і характеризує відповідну групу коефіцієнтів з системи показників оцінки фінансового стану суб’єктів підприємницької діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми визначення сутності та оцінювання ділової активності розглядаються в працях зарубіжних вчених-економістів, зокрема таких як Д.А.Аакер, Е.Дж.Долан, К.Д.Кемпбел, Р.Дж.Кемпбел, Л.А.Беренстайн, А.Д.Шеремет, В.В.Ковальов, Г.В.Савицька, Р.С.Сайфулін та ін. Розробці окремих аспектів даної проблеми присвячені роботи таких вітчизняних економістів як Т.А.Лахтіонова, Р.О.Костирко, М.Д.Білик, О.В.Павловська, Н.Ю.Невмержицька, Є.В.Мних, Н.М.Притуляк, В.О.Подольська, О.В.Яріш та ін.

Виклад основного матеріалу. Економічна наука до кінця XX століття не приділяла достатньо уваги розгляду ділової активності підприємств і підприємців як особливої категорії соціально-економічних відносин.

Недостатньою була глибина  пророблення багатьох аспектів ділової активності, незважаючи на її об'єктивне існування. Тим часом ділова активність у ході еволюції людства й світового господарства зазнавала суттєвих якісних змін й відігравала вирішальну роль у його прогресі.

Термін «ділова активність»  з'явився в Україні в 90-і роки з  розвитком підприємництва й виникненням таких понять, як діловий ризик і діловий крах, запобігання якого вимагає активних дій від підприємців. Термін «ділова активність» прийшов у вітчизняний економічний лексикон зі світової практики у зв'язку з реформуванням економіки й формуванням ринкових відносин. У розвинених країнах, зокрема США, ділова активність визначається на макро- і мікрорівнях.

На сьогоднішній день ділова активність розглядається з трьох позицій: індивідуума; підприємства (мікрорівень); країни (макрорівень).

На рівні підприємства ділова активність найчастіше розглядається як результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їхнього споживання в процесі виробництва [1, с.38; 5, с.255]. Таке визначення практично ототожнює поняття ділової активності й ефективності роботи.

В зв’язку з тим, що ділова активність виникла в ринкову епоху, то вона передбачає оцінку ринкової ситуації, яка характеризується обсягом виробництва, інвестицій, кількістю і розміром угод, станом портфелю замовлень, динамікою зайнятості, цін, завантаження виробничих потужностей, що в кінцевому підсумку у фінансовому аспекті проявляється, передусім ,у швидкості обороту його засобів [6, с.321].

Теоретична позиція більшості  фінансових аналітиків полягає в  тому, щоб дати характеристику категорії «ділова активність» стосовно господарюючого суб'єкта.

У табл. 1 нами подані окремі трактування ділової активності підприємства.

Таблиця 1

Визначення, що характеризують сутність ділової активності підприємства*

*Складено автором  на основі джерела[2].

Таким чином, ділову активність підприємства можна визначити як мотивований на макро- і мікрорівні процес управління ефективністю господарської діяльності суб'єктів економічних відносин, спрямований на забезпечення його розвитку, збільшення трудової зайнятості й ефективне використання всіх видів ресурсів з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності й формування сучасного інноваційно-інвестиційного потенціалу суб'єктів ринкових відносин і національної економіки в цілому.

Аналіз поданих у  таблиці визначень свідчить про  те, що різні автори трактують достатньо  неоднозначно термін «ділова активність підприємства» і в окремих  випадках характеризують її значною мірою як «ринкову активність підприємства», оскільки використовують для характеристики такі ознаки і показники, що відображають безпосередньо позицію підприємства на ринку, тощо. У той час як ділова активність підприємства, на наш погляд, більш пов’язана з внутрішніми аспектами економічної діяльності підприємства.

Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства.

В останні роки сформулювався  єдиний методологічний підхід до оцінки ділової активності як якісної характеристики ділового циклу, що проявляється в різному ступені залучення й ефективності використання ресурсів, у динаміці обсягів діяльності. Кон'юктура ринку як барометр стану підприємства визначається розширенням або звуженням сфери ділової активності. Розширення ділової активності проявляється через зростання виробництва й укладання нових контрактів, підвищення споживчого попиту. У результаті цього відбувається збільшення місткості ринку, обсягу товарів і послуг.

Література

1. Галицкая С.В. Финансовый менеджмент; Финансовый анализ; Финансы предприятий: учеб. пособие. –М. : Эксмо, 2008. –650 с.
2. Гарасюк О.А. Проблеми щодо сутності поняття «ділова активність підприємства» / Гарасюк О.А., Ігнатенко М.Ю. // Вісник КТУ. – 2010. – № 22. – С. 63.
3. Заікіна О.О. Роль показників ділової активності в оцінці управління підприємством // Харчова промисловість. – 2008. – №7. – С.144-148
4. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – 2-ге вид. – Київ : Знання, 2005. – 456 с.
5. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник. –Х.: Фактор, 2007. –784 с.
6. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. –К.: КНЕУ, 2001. –387 с.
7. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч. посібник. – К. : КНЕУ, 1999. – 132 с.
8. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: навч.посіб. – К. : Кондор, 2005. – 196 с.