Світові золотовалютні резерви

      Структура офіційних золотовалютних резервів – це сукупність підібраних у певній пропорції валютних активів, використання яких дає змогу центральному банку забезпечувати регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні.

     Резервна валюта (reserve currency) – це валюта країни, в якій центральні банки інших країн формують і зберігають свої офіційні золотовалютні резерви.

      Сьогодні основними валютами, що виконують роль резервних, виступають:

•  долар США;

•  євро;

•  японська єна;

•  англійський фунт стерлінгів;

•  швейцарський франк.

      Долар США є головною резервною валютою впродовж усього післявоєнного періоду (протягом 1945-1980-х рр.). Лише після створення у 1979 р. країнами ЄЕС Європейської валютної системи  із механізмом спільного плавання європейських валют на міжнародному валютному ринку з’являється друга ключова валюта – німецька марка.  Однак її частка у міжнародних операціях не перевищувала 30% . Запровадження євро суттєво не змінило розстановку сил між ключовими валютами.  Згідно з дослідженнями Банку міжнародних розрахунків, що проводиться раз на три роки і присвячені використанню валют в операціях на світових валютних ринках, частка долара США у валютообмінних операціях за останні десятиліття практично не змінилась і становила близько 85-90%.

     Важливим фактором, що визначає роль долара США як провідної резервної валюти, є й те, що саме у доларах здійснюється основна частка розрахунків за енергоносії і передусім за нафтопродукти. Зростання попиту на них, зумовлене тенденціями зростання світової економіки, автоматично означає збільшення попиту на долари, а відтак і зміцнення курсу цієї валюти.

     Крім того, долар США обслуговує не лише ринок нафти, а й біля двох третин світового ринку високих технологій, що власне і є основою економічного розвитку. Сполучені Штати, залучаючи капітали з усього світу (в тому числі інтелектуальні) та інвестуючи їх у створення нових  технологій та розробку новітніх технологічних принципів, забезпечили собі  по суті недосяжне лідерство у цій галузі.

     Незважаючи на поступове зниження за останні десятиліття позицій долара США, він усе ще залишається основною резервною валютою світу. Однак тенденції останніх років свідчать про  девальвацію американського долара. Цьому сприяє ціла низка різних факторів, в першу чергу, економічних.

     Зокрема, станом на грудень 2007 року зовнішній борг Сполучених Штатів сягав 9 трлн. доларів (станом на липень 2011- 15,04 трлн.доларів) (Конгрес у черговий раз був змушений підвищувати його верхню межу). Вражає навіть не сама цифра боргу (стосовно ВВП вона хоч і висока, але все)таки в прийнятних рамках), а скоріше, перманентна динаміка його зростання – на 60% протягом останніх 7 років.

      Якщо подивитися на поточний платіжний баланс США, то єдиним «сильним» експортним рядком у ньому є літакобудування. ВВП країни росте винятково за рахунок досить волатильних і хитких доходів фінансового сектора економіки. 

      У сформованій ситуації головним експортним товаром Америки став долар. 

     Постійний експорт доларів змусив США вдатися до їх  прискореної емісії. Причому якщо зростання звичайної грошової емісії (що виражається агрегатом М1) ще перебуває в рамках пристойності, то вибухове збільшення кредитної емісії (що виражається агрегатом М3) викликає серйозні занепокоєння економістів (табл. 1). Як результат –  зростання інфляції не тільки у США, але й у всій світовій фінансовій системі, що абсорбує долари. 

Співвідношення грошової маси та золотовалютних резервів

у деяких країнах станом на 1 січня 2007 р.

Країна	Показник
	Грошова маса  (МІ), млрд.  дол. США	Обсяг  золотовалютних  резервів, млрд.  дол. США	Співвідношення  між грошовою  масою та  валютними  резервами
1. США	1385	54	25,7
2. Німеччина	1205	46	26,2
3. Японія	3603	834	4,3
4. Канада	177	33	5,4
5.Австралія	218	47	4,6
6. Бразилія	70	76	0,9
7. Південна Корея	92	235	0,4
8. Україна	24	22	1,1

 

     Дотепер основні торговельні партнери Сполучених Штатів та інші країни обмінювали частину одержаних експортних доларів на казначейські зобов’язання (облігації) уряду США, так звані Treasury bonds. Ці країни накопичили  значні золотовалютні резерви, переважно також у доларах і доларових цінних паперах. Станом на 1 січня 2008 р. у трійка «лідерів» мала

наступний вигляд:

•  Китай – 1,434 трлн. дол. США;

•  Японія – 945,6 млрд. американських  доларів;

•  Росія – 455,8 млрд. доларів.

Далі йдуть Тайвань, Південна Корея, Індія та Гонконг.

       Всі ці країни, що фінансували дефіцит платіжного балансу США, фактично були основними спонсорами американського буму на ринку нерухомості останніх років, що закінчився масштабною іпотечною кризою. 

      Отже, центральні банки заявили про початок диверсифікації своїх золотовалютних резервів, зменшуючи в них частку американської валюти на користь, в першу чергу, євро і англійського фунта стерлінгів. Сумніви у фінансовій стабільності американської економіки змусили низку країн, що володіють значними золотовалютними резервами, розпочати їхню поступову диверсифікацію. Так, третя за обсягом золотовалютних резервів Росія станом на початок 2008 р. тримає лише 45% своїх активів в американських доларах, решту – переважно в євро (45 %) та в фунтах стерлінгів (10%). Подібний перегляд валютної структури своїх міжнародних активів зробила й Індія (5)е місце). 

     Як уже зазначалося, рекордний показник золотовалютних резервів на початок 2008 р. належить Китаю (1,434 трлн. доларів США), причому вони збільшуються зі швидкістю приблизно 18 млрд. доларів на місяць, і станом на квітень 2011 року досягли 3,044 трлн. дол. США.

      Однак китайські чиновники досить обережно заявляють про можливості диверсифікації своїх резервів. Якщо Китай почне інтенсивно розпродавати американські долари, то тим самим він девальвує власні міжнародні активи. З іншого боку, неясні довгострокові перспективи американської валюти все-таки змушують центробанки удаватися до дуже поступової та обережної диверсифікації. За даними Міжнародного валютного фонду та Європейського центрального банку з 2000 по 2011 рр. частка євро у світових резервах зросла з 18,0 до 26,6%, при цьому частка долара скоротилася з 71,0 до 60,7%. 

     Головним серйозним конкурентом долара США як резервної валюти нині може бути лише євро. Це пов’язано з тим, що частка японської єни у міжнародній торгівлі не перевищує кількох процентів, а частка інших резервних валют (англійський фунт стерлінгів - 4,1%, швейцарський франк – 0,1% валютних резервів ) є ще меншою. В останні роки немає ніяких передумов для розширення використання єни як засобу платежу в міжнародній торгівлі, а відтак і як засобу формування міжнародних резервів. Навіть самі японські компанії в експортно-імпортних операціях використовують в основному долар США.

    При цьому частка експорту, номінованого в доларах США, у загальному обсязі експорту Японії значно вища, ніж у експорті інших розвинутих країн. Труднощі японської економіки кінця 1990-х – початку 2000-х рр. зумовили відносно незначну частку єни у структурі офіційних  валютних резервів інших країн – в період з 1995 по 2011рр. вона скоротилася з 6,8% до 3,8%. Частка англійського фунта стерлінгів навіть попри незначну тенденцію підвищення останніх років, що визначається зміцненням міжнародних позицій британської економіки, все одно залишається незначною – 4,1%. Тому з доларом США нині конкурує, головним чином, не єна або фунт стерлінгів, а євро. Однак його різка та істотна ревальвація щодо долара надзвичайно невигідна європейським експортерам, що певною мірою є стримуючим чинником для використання євро у якості головної світової резервної валюти. 

Держава з найбільшими міжнародними резервами.

№	Країна	млрд. USD (на кінець місяця)
1	КНР	3044 (квітень 2011)
2	Японія	1091 (лютий 2011)
—	Єврозона	531 (лютий 2009)
3	Росія	545,012 (вересень 2011)
4	Китайська Республіка	392,6 (квітень 2011)
5	Індія	305,486 (березень 2011)
6	Бразилія	300 (лютий 2011)
7	Республіка Корея	298,62 (квітень 2011)
8	Гонконг	259,2 (травень 2010)
9	Сингапур	196,4 (травень 2010)
10	Німеччина	144 (лютий 2009)

 

 

	Currency composition of official foreign exchange reserves
	'95	'96	'97	'98	•99	•00	•01	•02	•03	•04	•05	•06	•07	•08	•09	•10	Latest Data  '11 Quarter II
US dollar	59.0%	62.1%	65.2%	69.3%	70.9%	70.5%	70.7%	66.5%	65.8%	65.9%	66.4%	65.7%	64.1%	64.1%	62.1%	61.8%	60.2%
Euro					17.9%	18.8%	19.8%	24.2%	25.3%	24.9%	24.3%	25.2%	26.3%	26.4%	27.6%	25.9%	26.7%
German mark	15.8%	14.7%	14.5%	13.8%
French franc	2.4%	1.8%	1.4%	1.6%
Pound sterling	2.1%	2.7%	2.6%	2.7%	2.9%	2.8%	2.7%	2.9%	2.6%	3.3%	3.6%	4.2%	4.7%	4.0%	4.3%	4.0%	4.2%
Japanese yen	6.8%	6.7%	5.8%	6.2%	6.4%	6.3%	5.2%	4.5%	4.1%	3.9%	3.7%	3.2%	2.9%	3.1%	2.9%	3.8%	3.9%
Swiss franc	0.3%	0.2%	0.4%	0.3%	0.2%	0.3%	0.3%	0.4%	0.2%	0.2%	0.1%	0.2%	0.2%	0.1%	0.1%	0.1%	0.1%
Other	13.6%	11.7%	10.2%	6.1%	1.6%	1.4%	1.2%	1.4%	1.9%	1.8%	1.9%	1.5%	1.8%	2.2%	3.1%	4.5%	4.9%
	Sources: 1995-1999, 2006-2010 IMF: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves $ 1999-2005 ECB: The Accumulation of Foreign Reserves

Табл. Міжнародні накопичення в іноземних валютних резервах

 

 

Список використаної літератури:

1. Дзюблюк О.В. Валютна політика: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 422 с. 
2. Pringle R., Carver N. RBS Reserve Management Trends, 2007 // Central banking publications. – 2007. – 169 p.
3. Sound Practices in the Management of Foreign Exchange Reserves: Approved by International Monetary Fund. – Washington D.C., 2007.  
4. IMF: Currency of Official Foreign Exchange Reserves 1995-1999, 2006-2010.
5. ECB: The Accumulation of Foreign Reserves 1999-2005.