Історія становлення системи органів ДПС України 1990 - 2010

       затверджує статути (положення) підприємств, установ і орга­нізацій, що перебувають в управлінні ДПА України, контролює дотримання їх;

       укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, а також вирішує питання щодо їх відповідальності в разі здійснення підприємством, установою, організацією діяльності, що суперечить вимогам статуту (положення) та чинного законодавства;

       здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами, організаціями державного майна;

       здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань[13, 58]

Висновок до розділу 3. „Здоров’я” держави залежить від стану її органів, а стан органів залежить від „здоров’я” держави. Законодавчо, статус, права, обовязки та повноваження податкових органів врегульовані належним чином. Безперечно, є і недоліки, є і „прогалини”, але наявні закони дають повну можливість для нормального функціонування податкових органів. Але фактично, критична ситуація у суспільстві безпосередньо впливає на виникнення проблем у їх діяльності. Розглянемо ці проблеми, та спробуємо вказати на можливі шляхи їх вирішення:

Порушення законодавства. У цієї проблеми є дві сторони: по-перше, „прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування” є правом ДПАУ. Ці нормативні акти не можуть змінювати закони, тобто не можуть встановлювати самостійних правовідносин, вони можуть тільки пояснювати норму закону, тлумачити (хоча іноді ці тлумачення теж стають прикладом так званої „нормотворчості”). На практиці, податкові органи вимагають виконання цих нормативних актів, і навіть звертаються до суду, посилаючись на норми саме цих актів; по-друге, дуже часто працівники податкових органів порушують законодавство, виходячи за межі своїх повноважень, користуючись незнанням громадянами та підприємствами своїх прав для „наїздів”.

Одним з аспектів цієї проблеми є видання підзаконних нормативних актів, що суперечать закону. Одним з яскравих прикладів може бути видання Постанови Кабінету міністрів № 1270 від 2001 року, яка, всупереч Закону України „Про ПДВ”, відмінила зарахування експортного ПДВ на рахунок юридичної особи, та змусила використовувати схему повернення ПДВ шляхом зарахування боргів кредиторів підприємства перед державою. При зверненні до суду, він виносив рішення на користь підприємства, але вони не виконувались (ця ситуація демонструє не тільки проблему, повязану з податками, але й загальний стан України, як „правової” держави).

Дуже складно пропонувати шляхи вирішення цієї проблеми, бо це вада всього суспільства, яка вирішується не за рік, і навіть не за 10 років.

Висновок

Для виконання завдань, що стоять перед податковою службою, актуальним є вдосконалення організаційної структури органів ДПС України. З цією метою опрацьовується програма модернізації державної податкової служби, пріоритетними напрямами якої є вдосконалення операційної діяльності з адміністрування податків і зборів, організаційно-управлінської діяльності, управління фінансовими та матеріальними ресурсами, інформаційних технологій, методології оподаткування та податкової системи.

У якості першочергових кроків модернізації передбачається розробка та впровадження більш досконалої функціональної організації для трьох рівнів податкової служби (ДПА України, регіональні органи податкової служби, районні та міські інспекції), упровадження системи управління, яка б відповідала новій функціональній організації, та вдосконалення діяльності за рахунок розвитку програмних продуктів, нового комп’ютерного обладнання та законодавчої бази.

Список використаної літератури.

1.                  Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996.

2.             Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990 р. (із останніми змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.)

3.                  Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.

4.                  Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с.

5.                  Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 216 с.

6.                  Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. – К.: Основи, 2008.

7.                  Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2003. – 260 с.

8.                  Казначейська система виконання бюджету: Підручник / Булгакова С.О., Базанова Н.В., Єрмошенко Л.В., Сушко Н.І., Чечуліна О.О., Шаповал Т.А., Шульга Н.П. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. - 250с.

9.                  Криницкий И.Е., Кучерявенко Н.П. Налоговое право. – Харьков: Клисон, 2005.

10.             Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. – Харьков: Эспада, 1996.

11.             Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 224 с.

12.             Максюта А.А., Чугунов І.Я. Показники виконання бюджету у 2000 році // Фінанси України. – 2001. – № 6. – С. 44-71.

13.             Налоговая система и налоговая политика. – Донецк: Гос. ун-т, 2002.

14.             Основи податкового права: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. – 302 с.

15.             Указ Президента “Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” від 13.07.2000 р.