Статутний капітал підприємства, його функції та складові частини

       ПВНЗ « Хмельницький Економічний Університет »

 

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

        КУРСОВА РОБОТА

 

    З дисципліни  «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»

На тему : «Статутний капітал підприємства, його функції  та складові              

частини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         Студента групи Ф - 4.

                                                                         Спеціальності «фінанси і кредит»

                                                                                                                                                  Науковий керівник :

                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Хмельницький , 2012

 

Зміст

 

Вступ.

 

Розділ 1. Теоретичні основи формування статутного капіталу підприємства.

   

1. Сутність та функції статутного капіталу підприємства………………5

 

2. Джерела формування статутного капіталу……………………………10

 

3. Порядок збільшення та зменшення статутного капіталу……………15

 

 

Розділ 2. Формування статутного капіталу  Відкритого акціонерного товариства «Дослідний електромонтажний завод».

   

    2.1.     Загальна фінансово-економічна характеристика  підприємства……19

 

2. Аналіз стану майна ВАТ «Дослідний електромонтажний завод»…22

 

3. Аналіз прибутковості та рентабельності діяльності підприємства..28

 

 

Розділ 3. Удосконалення використання статутного капіталу підприємства..31

 

Висновки

 

Список використаних джерел

 

Додатки

 

 

 

           

 

 

 

       

 

 

 

 

                                                   

                                                       Вступ

 

Статутний капітал підприємства – важливе джерело формування його активів. Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах приватної власності, поява нових власників - як окремих громадян, так й трудових колективів підприємств. З’явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємством самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток, знижати витрати.

  Під фінансуванням підприємства розуміють притягання необхідного для отримання основних та оборотних фондів підприємства капіталу, іншими словами, покриття  потреб  в капіталі. Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного капіталу.

Статутний фонд це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним ним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої  власні (основні та оборотні) кошти.

Порядок і джерела формування статутних  фондів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи формування статутного капіталу             підприємства.

 

          1.1. Сутність та функції статутного капіталу підприємства

 

Статутний капітал —  це сума грошових вкладів, що їх власник  надає в повне господарське відання підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Статутний капітал  —  це сума внесків учасників (власників) в майно підприємства. Статутний капітал відображає двоїстість відносин власності та

характеризує як фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, так і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства, тобто їх власність. Кожен учасник несе відповідальність за результати господарської та фінансової діяльності лише в межах свого внеску в колективну власність підприємства [2, 6].

  На сьогоднішній день існують розбіжності у визначенні поняття  «статутний капітал», що  призводить до виникнення багатьох проблем, а саме: розбіжностей у тлумаченні поняття, у законодавчих і нормативних актах, між бухгалтерським та податковим обліком. Без врегулювання цих питань не можливе безперебійне здійснення діяльності підприємства, отримання прибутку та його максимізація. Аналізуючи літературні джерела можна зустріти багато стандартних, одноманітних за змістом та значенням висловлювань, таких як:

- поняття капітал асоціюється  з поняттям власність [9,10,11];

- власний капітал є одним з найважливіших показників функціонування

підприємства, оскільки показує кредитоспроможність, платоспроможність  та

забезпеченість підприємства власними коштами [22,7];

- сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власника підприємства [9,10,11];

- створюється резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості[1,9,11];

- власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників.

   Також ототожнюють поняття статутний капітал з джерелом коштів для покриття, придбання активів. Основним реальним власним джерелом покриття усіх витрат є дохід, отриманий за певний період роботи підприємства [3].

   Розглядаючи структуру власного треба наводити аналіз активів, які є в наявності у підприємства, та їх стану, бо статутний капітал – це не що інше, як абстрактна вартість майна підприємства. Аналіз активів є дуже важливим для виявлення якості наповнення  статутного капіталу, якщо вартість основних засобів на кінець звітного періоду зростає, то це вказує на правильну технічну політику підприємства, яка призводить до зросту власного капіталу, що вважається позитивною тенденцією.

  Така думка без додаткової оцінки стану технічної бази промислового комплексу є помилковою, бо вартість основних засобів може зростати через використання неефективного способу відтворення техніки та екстенсивних

методів виробництва [3,7,16].

    В умовах платіжної кризи в Україні навіть нараховані резервні фонди використовуються не за призначенням. Вони перебувають у загальному обороті основних і обігових коштів підприємства. Вищезазначене можна тлумачити так: резервний фонд являє собою рахунок у банку, з якого підприємство, у будь-який час, може узяти гроші. Але на справді все не так. В бухгалтерському облік не передбачено розподілу між коштами, які відраховуються до резервного фонду та коштами на поточному рахунку, це стосується також і амортизаційного фонду. Просто у балансі зазначено на яку суму підприємство може розраховувати при оновленні основних фондів, отриманні збитків тощо. Але всі виплати усе одно будуть приводитися з поточного рахунку підприємства у банку, а не з неіснуючого резервного чи амортизаційного рахунку [5,21,45].

    Статутний капітал підприємства створюється за рахунок внесків засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність).Порядок створення, обліку і розмір статутного капіталу залежить від організаційно-правової форми власності підприємства.

   Статутний капітал має важливе значення для підприємства, що проявляється через його функції:

- заснування та введення в дію підприємства. Статутний капітал є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.

- відповідальність та  гарантія.  Статутний капітал  є свого роду кредитним забезпеченням  для кредиторів підприємства: чим  більший статутний капітал,тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність[12,27].

- захисна функція.  У той час, як попередня функція  характеризує значення статутного  капіталу для кредиторів, захисна функція показує, значення для власників. Чим більший  статутний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок статутного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.

- фінансування та забезпечення  ліквідності. Внесками у  статутний  капітал, разом зі спорудами,  обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності

підприємства, а також  для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою

чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого [16,45].

- база для нарахування  дивідендів і розподілу майна.  Одержаний протягом року прибуток  або розподіляється та виплачується  власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

- управління та контроль. Згідно із законодавством власники  підприємства можуть брати участь  в його управлінні. Найвищим органом  АТ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства [15,27,43].

- рекламна (репрезентативна)  функція. Солідний статутний капітал  підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал [3].

   Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо [1,17,22].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    

                    1.2 Джерела формування статутного капіталу

 

   Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного капіталу.

   Статутний капітал (інколи вживають ще термін – статутний фонд) це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

   Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.[3]  Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв’язку між розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.