Шпаргалка по "Финансам"

1. Охарактеризувати  поняття, предмет, сутність та  функції фінансів

Фінанси - це економічні відносини, що існують  у сфері грошового обігу і  обслуговують рух грошових потоків. У дослідженні суті фінансів панують дві концепції:розподільча і

відтворювальна. Розподільна концепція обмежує сферу дії фінансів розподільчою фазою відтворення, в той час як фінанси опосередковують рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях відтворювального циклу. Крім того; в розподільчих відносинах беруть участь різні економічні категорії.  Відтворювальна концепція ототожнює розподільчі та виробничі відносини, досліджує фінанси у тісному зв'язку з кругообігом виробничих фондів, процесами створення і розподілу новоствореної вартості. Із визначення економічної суті фінансів, можна виділити наступні «характерні ознаки»:  -фінанси обслуговують сферу грошового обігу, мають грошову форму вираження;  -фінанси завжди носять розподільчий характер;  -фінанси мають матеріального носія - фінансові ресурси, створюють і використовують доходи і фонди грошових засобів різноманітного призначення у процесі руху вартості валового внутрішнього продукту (є частиною вартості валового внутрішнього продукту). Предметом науки про фінанси є сукупність фінансових відносин на всіх рівнях господарювання. 

2.Дати характеристику фінансової політики держави

Фінансова політика є складовою частиною економічної  політики держави. Її реалізація відбувається у процесі фінансового прогнозування  й планування, фінансового управління і фінансового контролю. Суб'єктом  реалізації фінансової політики є фінансові органи і установи. Об'єктом фінансової політики є процес формування фінансових ресурсів, їх розміщення і використання. Засобом реалізації фінансової політики служить фінансовий механізм. Фінансова політика спрямовує організацію фінансових відносин на поєднання різноманітних власних і загальносуспільних інтересів, які відбивають інтереси окремих партій і владних структур суспільства, інтереси центральних та місцевих органів влади й управління, інтересів різних верств населення держави. Реалізація основної мети фінансової політики - забезпечення необхідними фінансовими ресурсами соціально-економічного розвитку суспільства - досягається її кількісними і якісними характеристиками. Ефективність фінансової політики значною мірою залежить від обсягу мобілізації фінансових ресурсів та тієї їх частки, яка необхідна для забезпечення визначеного рівня задоволення потреб суспільства. 

3. Розкрити поняття фінансової  системи

Створення досконалої фінансової системи держави - одна з основних умов ефективного функціонування її економіки. І побудова такої раціональної та ефективної фінансової системи справа досить складна. Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці і відповідною до задіяної моделі економіки та значною мірою визначається нею. Фінансова система — це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (господарських суб'єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб. Національні фінансові системи характеризують фінансові відносини кожної країни. Вони поділяються на відповідні сфери і ланки. Теоретично фінансову систему країни можна сформулювати як сукупність фінансових ресурсів, згрупованих за різними ознаками: ·за територіальною ознакою (на основі адміністративного поділу країни); ·за галузевою ознакою (на основі поділу економіки на сфери і галузі); ·за ознакою форм власності (в Україні - державна, колективна, приватна), тощо. 

4. Охарактеризувати  фінанси суб’єктів господарювання

Фінансова діяльність субєктів господарювання пов’язана  із змінами власного та запозиченого капіталу підприємства. Вона є головною формою забезпечення розвитку операційної й інвестиційної діяльності підприємства. Фінансова діяльність підприємства здійснюється постійно. Це пов'язано з тим, що кожне підприємство в процесі свого розвитку має потребу в фінансуванні, а відповідно і забезпечує його обслуговування. Форми й обсяги фінансової діяльності значною мірою залежать від

галузевих особливостей і організаційно-правових форм діяльності підприємства. Фінансова  діяльність визначає специфічний характер формованих нею грошових потоків підприємства. Ця специфіка полягає в тім, що в процесі фінансової діяльності позитивний грошовий потік (надходження фінансовихресурсів із зовнішніх джерел) завжди в підсумку цієї діяльності нижче заобсягом, ніж негативний грошовий потік (обслуговування і поверненнязовнішнього боргу). Організаційно-правові форми діяльності впливають на склад джерел формування власного капіталу та залучення запозиченого капіталу. Фінансова діяльність підприємства генерує свої специфічні види ризиків. 
 

6. Дайте  визначення поняттям управління фінансами і фінансовий контроль

Фінансовий  контроль визначається фінансовою діяльністю держави і є однією із стадій управління фінансами. Реалізація контрольних  функцій у галузі фінансів здійснюється за двома напрямками: з одного боку, це контроль по завершенні стадій формування, розподілу та використання державних грошових коштів, свого роду підсумковий контроль; з другого — це контроль, що здійснюється на кожній з цих стадій, — оперативний контроль. Фінансовий контроль виступає як діяльність державних органів і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі, використанні грошових коштів і пов'язаних з цим матеріальних цінностей. Основними методами фінансового контрою є перевірки, ревізії, обстеження та аналіз. Види фінансового контролю, механізм його здійснення регулюються фінансовим законодавством.Органи, що здійснюють фінансовий контроль, утворюють систему із трьох груп: органи, що здійснюють загальнодержавний контроль (Верховна Рада, Кабінет Міністрів України); органи відомчого фінан сового контролю (Мінфін України, Нацбанк України та ін.); органи, що здійснюють незалежний фінансовий контроль (аудиторські організації). 

7.Розкрити  поняття державні фінанси

В умовах ринкової економіки держава виконує  функції, які не можуть здійснюватися  приватним сектором взагалі або  проводяться ним неефективно. До таких функцій, зокрема, належать: забезпечення загальних умов розвитку держави; регулювання  економічного і соціального розвитку; підтримування підприємницької діяльності; обмеження монополізму та забезпечення конкурентних принципів розвитку економіки; стимулювання інвестиційної діяльності; забезпечення зовнішньоекономічних відносин та ін. Для виконання таких функцій формується система державних фінансів. До державного сектору належить сектор державного управління, а також нефінансові державні підприємства. Згідно з методологією МВФ розрізняють декілька рівнів органів державного управління: – центральний уряд; – органи управління на регіональному рівні;

– місцеві  органи; – наднаціональні органи. Державні фінанси відображають фінансові  операції, які здійснюють державні органи і установи з метою забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Центральним елементом системи державних фінансів є державний бюджет, який формується на загальнодержавному, республіканському та місцевому рівнях. 

8. Охарактеризувати  доходи державного бюджету

Доходи Державного бюджету — це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів. Джерела доходів Державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Визначені такі джерела доходів: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; офіційні трансферти; цільові фонди. Податкові надходження — це передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі. Неподаткові надходження включають усі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження від штрафів і санкцій, крім штрафів за порушення податкового законодавства, а також добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів, землі та нематеріальних активів. 

9. Охарактеризувати  видатки державного бюджету

Видатки з державного бюджету України  — це економічні відносини, які виникають  у зв'язку з розподілом централізова-пого фонду грошових коштів держави і  його використання за цільовим призначенням. Значна кількість певних видів бюджетних видатків обумовлена низкою факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних коштів тощо. Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якісно та кількісно. Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна — загальний обсяг.  За соціальним призначенням видатки державного бюджету України поділяються на: соціальний захист населення; фінансування соціально-культурних закладів, установ; фінансування науки, народного господарства і державних капітальних вкладень; фінансування національної оборони; правоохоронної діяльності та .забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; фінансування зовнішньополітичної діяльності; видатки з обслуговування державного зовнішнього та внутрішнього боргів та інші видатки. 
 
 
 

10. Розкрити  поняття податки

Під податком, слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або  державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначуваних законами України про  оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки. Податкам властиві такі риси як. обов'язковість платежу, переважно перехід права власності при сплаті податку, індивідуальна безоплатність, регулярність стягнення. Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх економічної природи і які у свою чергу є визначальними при формуванні податкової системи країни. Функції податків та податкової системи в цілому як фінансової категорії випливають із функцій фінансів - розподільчої і контрольної. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі й непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування, непрямі - в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки, на доходи, споживання і майно. Залежно від рівня державних структур податки поділяються на загальнодержавні та місцеві. 

11.Дати визначення поняттям державний кредит і державний борг

Державний кредит безпосередньо пов’язаний з  бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. В окремих випадках з його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Державний кредит може мати дві форми: ощадна справа і державні позики.  Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Державні позики є основною формою державного кредиту. За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів. Державний борг — це сума заборгованості держави своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борг. Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг — це загальна сума заборгованості й процентів, що мають бути сплачені за позиками. Внутрішній борг — це заборгованість кредиторам держави в даній країні.

Зовнішній борг — це заборгованість кредиторам за межами даної країни.