Шляхи удосконалення процесу кредитування в банку «Райффайзен Банк Аваль»

1.2 Поняття кредитного ризику та кредитного процесу

Кредитний ризик - невпевненість банку в тому, що позичальник буде спроможним і збереже намір виконати свої зобов'язання згідно з умовами угоди, інакше кажучи - про ймовірність збитків в результаті кредитної операції

Сутність стратегії кредитного ризику полягає, зокрема, в тому, що кожного разу, коли банк прагне придбати прибутковий актив (у вигляді позички), він бере на себе ризик того, що позичальник може виявитися неплатоспроможним, тобто не зможе (чи не схоче) своєчасно погасити основну суму боргу й відсотки, та при цьому банку не вдасться скористатися забезпеченням позики.

Оперуючи поняттям кредитного ризику, слід розрізняти такі терміни: кредитний ризик щодо позичальника, кредитний ризик щодо способу забезпечення позики, кредитний ризик щодо кредитної угоди, як показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Суперпозиція кредитних ризиків

Кредитний ризик щодо позичальника - це об'єктивно-суб'єктивна економічна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації вибору й відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобов'язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних зв'язків.

Кредитний ризик щодо кредитної угоди - об'єктивно-суб'єктивна економічна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобов'язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору, і при цьому банку не вдається своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї.

До основних найбільш поширених методів мінімізації кредитного ризику віднесемо: диверсифікацію капіталу; оцінку юридичної і фінансової кредитоспроможності позичальника; регулювання обсягів кредитних вкладів;

використання ефективних форм забезпечення повноти і своєчасності повернення позички; створення комерційними банками резервів для відшкодування втрат від кредитної діяльності тощо .

Банк, як самостійна кредитна установа, здійснює свою кредитну політику з врахуванням певних факторів. Фактори, що впливають на кредитну політику, умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться: політичні та економічні умови; рівень розвитку банківського законодавства; стан міжбанківської конкуренції; ступінь розвитку банківської інфраструктури та інше.

До внутрішніх факторів, що мають вплив на кредитну політику, відно­сяться: ресурсна база банку та її структура; ліквідність кредитної установи; спеціалізація банку; наявність спеціально навченого персоналу.

Особливості кредитного процесу в кожному банку значною мірою залежать від таких чинників, як його масштаби., організаційна структура, кваліфікація персоналу, величина кредитного портфеля, вид позички, склад клієнтури тощо.

Порядок кредитування, закріплений у банківських кредитних інструкціях, визначає конкретні етапи процесу банківського кредитування і забезпечує його здійснення відповідно до вимог кредитної політики банку.

Погляди різних авторів щодо тлумачення та кількості стадій .кредитного процесу, управління якими банк повинен ретельно організовувати, відрізняються. Пропоную виділити сім взаємопов'язаних етапів кредитування, що подані на рис.1.3.

Рис. 1.3. Процедура отримання позики

На першому етапі позичальник і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. Якщо позичальник бажає встановити успішні контакти з банком, які задовольнять усі його прохання щодо надання
позички, то він повинен проникнутися довірою до банку, а банк має довіряти
йому. Чим більше позичальник обізнаний у кредитуванні, компетентний у сьогоднішній ринковій економіці, підготовлений до переговорів, знає що підприємство рентабельне і прибуткове, та може документально підтвердити це, тим більше поступок зробить йому банк.

Зі своєї сторони банк поставить ряд питань до позичальника. За позитивних наслідків банк готовий прийняти документи позичальника до розгляду і надати заключення  за певну плату.

На цьому етапі позичальник для одержання позики звертається в банк з клопотанням (заявою) на ім'я керівника установи банку. У заяві зазначається: цільове призначення позики, її сума, строк користування, включаючи конкретні строки погашення позики, запропоноване забезпечення, а  також характеристики проекту (заходу), що кредитується та його економічної ефективності. Для вирішення питання про надання позички позичальником надаються необхідні документи, склад яких залежить від характеру кредитної операції. Для різних груп клієнтів можуть розроблятися різні пакети документів. Термін розгляду заяви позичальника визначається керівником установи банку і обчислюється з часу подання позичальником повного ( пакета документів.

До укладення кредитного договору, на другому етапі банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника і лише після позитивної оцінки показників діяльності підприємства-позичальника йде мова про подальше кредитування. Кредитоспроможність являє собою оцінку банком позичальника з погляду можливості   і   доцільності   надання   йому   позики   і   визначає   ймовірність своєчасного повернення позичок і виплати відсотків по ним у майбутньому.

Третім етапом кредитного процесу є банк прийняття банком рішення про можливість, умови та форми надання позики. Оцінка майбутньої кредитної операції здійснюється на підставі проведення техніко-економічного обґрунтування повернення позики.

Важливою     умовою     кредитування   та   стадією   процедури    отримання позички є четвертий етап, що пов'язаний з визначенням умов забезпечення повернення позички. У центрі розв'язання даної проблеми знаходиться обґрунтований вибір предмета застави для цього має бути забезпечене правильне оформлення заставних документів, чітке визначення прав і зобов'язань банку і позичальника згідно з нормами чинного заставного права.

Під формою забезпечення повернення позички слід розуміти конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання.

На п'ятому етапі кредитного процесу банк на основі кредитного договору здійснює  процедуру  надання  позики. Конкретний  спосіб  надання позики, а  також  вид  позичкового рахунку визначається  особливостями  цієї  кредитної операції.

Шостою стадією кредитного процесу є систематичний моніторинг стану кредитного процесу, що поєднується з постійним аналізом якості кредитного портфеля банку посідає одне з центральних місць у системі фінансового менеджменту . Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням позички, своєчасним і повним погашенням та сплатою відсотків за нею. Протягом усього строку дії кредитного договору банк підтримує ділові контакти з позичальником, здійснює перевірки стану збереження заставленого майна.

Розділ 2

Дослідження процесу кредитування Публічного АТ »Райффайзен Банк Аваль»

2.1. Аналіз кредитної діяльності «Райффазен Банк Аваль»

Акціонерний комерційний банк «Аваль» було створено юридичними особами резидентами України в формі відкритого акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол №1 від 03.03.1992 року).

Протоколом Загальних Зборів АКБ «Аваль» № 3б-45 від 14 жовтня 2009 р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов’язками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У своїй діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропонує цілий ряд різноманітних банківських послуг для різних категорій клієнтів. Так підрозділи Райффайзен Банк Аваль, що надають послуги юридичним особам у 2009 році були провідними, що забезпечило подальше зростання фінансової установи:розмір портфеля кредитів юридичним особам у гривневому еквіваленті склав приблизно 44% сукупних активів, а частка зобов’язань залишалася стабільною на рівні 22%.

Усі зусилля сектору корпоративних продажів було зосереджено на зобов’язаннях, документарних послугах, якості портфеля та конвертації інвестиційних кредитів у короткострокове фінансування внутрішнього ринку. Приблизно 10 % кредитного портфеля було переведено із запозичень в іноземних валютах на гривневі з метою мінімізувати ризики, що виникають внаслідок нестабільності валютних курсів.

Слід також відмітити, що серед різноманітних послуг, які надаються юридичним особам, значна увага приділяється фінансуванню бізнесу, а саме наступні послуги такі як:

–        інвестиційне кредитування;

–        фінансування проектів;

–        фінансування оборотного капіталу;

–        кредити на придбання автомобілів;

–        кредити сільськогосподарським підприємствам;

–        факторинг;

–        позики юридичним особам під заставу нерухомого майна;

–        корпоративні овердрафти;

–        овердрафти з диференційованими процентними ставками;

–        торгове фінансування та документарні операції;

–        лізинг;

–        організація та участь в проектах надання синдикованих кредитів;

–        довгострокове фінансування, гарантоване іноземними експортними кредитними агентствами.

Розвиток карткових кредитів також один із головних пріоритетів банку, оскільки даний продукт є джерелом збільшення комісійних та процентних доходів банку.

На основі даних показників проаналізуємо динаміку співвідношення кредитів між юридичними та фізичними особами в кредитному портфелі банку (табл.2.1)

Таблиця 2.1.

З вище зазначеного чітко прослідковується зростання обсягів кредитування як у фізичних, так і в юридичних осіб. Так за період 2007-2008 років обсяги кредитування фізичних осіб зросли в 1,42 рази, юридичних осіб – в 1,5 рази і 1,46 рази по кредитному портфелю в цілому. Це є свідченням підвищення популярності банку як серед населення, так і серед субєктів підприємницької діяльності.

В період 2008-2009 рр. спостерігаємо зменшення обсягів кредитування, так темп росту наданих кредитів юридичним особам становив лише 0,85 рази, фізичним особам - 1,19 рази, і в 1,01 рази по кредитному портфелю в цілому. Вдалися взнаки наслідки світової економічної кризи. Проте такого зниження обсягів кредитування зазнала вся банківська система України.

Аналіз структури кредитів за видами економічної діяльності дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування .

Проведемо кількісну оцінку структури кредитного портфеля на  основі річних звітів за 2007-2009 роки . Дані аналізу зведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3