Роль та види місцевих податків

 Міністерство  транспорту та зв”язку України

Українська  державна академія залізничного транспорту 
 
 
 
 
 

  РЕФЕРАТ

  на  тему:

  “Роль та види місцевих податків.” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Роботу  виконала:

  Студентка групи 9-2-ЕП

  Терьохіна Ірина Володимирівна 
 
 
 
 

  Харків 2010

  1. Види і особливості місцевих податків і зборів

     Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.

     Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських  Рад фінансовими ресурсами, що, у  свою чергу, справляє позитивний вплив  на діяльність підприємств.

     В Законі України “Про систему оподаткування” [2, ст.. 15], а також у Декреті  Кабінету Мiнiстрiв “Про мiсцевi податки i збори” [5, ст. 1] дається повний перелік  місцевих податків і зборів, які  можуть справлятися в Україні:

     1. До місцевих податків належать:

     1) податок з реклами;

     2) комунальний податок.

     2. До місцевих зборів належать:

     1) збір за припаркування автотранспорту;

     2) ринковий збір;

     3) збір за видачу ордера на  квартиру;

     4) курортний збір;

     5) збір за участь у бігах на  іподромі;

     6) збір за виграш на бігах на іподромі;

     7) збір з осіб, які беруть участь  у грі на тоталізаторі на  іподромі;

     8) збір за право використання  місцевої символіки;

     9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

     10) збір за проведення місцевого  аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

     11) збір за видачу дозволу на  розміщення об'єктів торгівлі  та сфери послуг;

     12) збір з власників собак;

     Крім  того Декретом Кабінету Мiнiстрiв “Про мiсцевi податки i збори” до цього переліку додано ще один податок: податок з  продажу імпортних товарів. З 2004 року виключені з переліку: готельний збір та збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

     Можна виділити наступні особливості справляння місцевих податків і зборів:

• Повний перелік місцевих податків та зборів встановлює тільки Верховна Рада України і цей перелік є вичерпним, тобто місцеві органи влади не мають права самостійно додатково встановлювати інші податки та збори.
• Граничні ставки по місцевим податкам та зборам встановлюються у відповідності з декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».
• Місцеві органи влади у відповідності з переліком місцевих податків і зборів самостійно приймають рішення щодо доцільності впровадження окремих податків і зборів.
• Місцеві органи влади мають право надавати пільги, преференції, податкові канікули тощо по місцевим податкам і зборам, але тільки за рахунок відповідного місцевого бюджету.

     Отже, підбиваючи підсумки, необхідно сказати, що існує потреба у вдосконаленні  законодавчої бази, зміні об’єктів оподаткування (спираючись на закордонний досвід), надання більших повноважень органам місцевої влади стосовно місцевого оподаткування тощо. Цього від України чекають, як Європейська спільнота, так і пересічні мешканці України. А від збільшення надходжень до місцевих бюджетів покращаться і умови життя мешканців певних адміністративно-територіальних одиниць. [6, с. 184]

     2. Роль місцевих  податків у податковій  системі України:  їх фіскальна і  регулююча роль

   Потрібно відзначити, що на сьогодні мiсцевi податки i збори не є вагомою дохідною базою місцевих бюджетів. Так, з 2000 по 2007 роки надходження місцевих податків i зборів не перевищували 5 % від загального обсягу доходів. Це, в першу чергу, зумовлено незначним податковим потенціалом місцевих податків та зборів, адже в переважній бiльшостi сільських та селищних рад вiдсутнi об’єкти оподаткування.

     Дiяльнiсть  місцевих органів самоврядування значною  мірою характеризують надходження  таких місцевих зборів, як ринковий, за припаркування автотранспорту, розміщення об’єктів торгiвлi та сфери послуг, бо ці надходження безпосередньо  залежать від роботи місцевої влади, спрямованої на створення необхідних умов для торгівлі, обладнання стоянок автотранспорту.

     Інші  мiсцевi збори: за видачу ордера на квартиру; за виграш у перегонах на iподромi; з осіб, що беруть участь у грі  на тоталiзаторi на iподромi; за використання місцевої символіки; за проведення місцевих аукцiонiв, конкурсного розпродажу та лотерей; із власників собак — забезпечують незначні надходження, а в багатьох регіонах деякі з названих зборів не справляються взагалі [6, с. 205].

     Практика  вітчизняного місцевого оподаткування має низку суттєвих недолiкiв, серед яких відзначимо:

• наявність місцевих податків i зборів, витрати на адмiнiстрування яких перевищують надходження від них (iподромнi збори, збір із власників собак та iншi);
• вiдсутнiсть правових механiзмiв у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків i зборів;
• незацiкавленiсть місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків i зборів;
• другорядність місцевих податків і зборів у порiвняннi із загальнодержавними;
• вiдсутнiсть екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;
• нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів тощо [13, с. 17]

     На  сьогоднішній день фіскальна роль місцевих податків і зборів не значна, вони слабо виконують цю функцію і не являються важливим джерелом доходу місцевих органів влади. Щодо регулюючої функції, сутність якої полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності їх платників, то тут є як позитивні так негативні приклади. Позитивно вона головним чином проявляється через комунальний податок – не сплачують сільськогосподарські підприємства, бюджетні установи тощо. А негативність її проявляється у підвищення вартості певних благ чи послуг і як наслідок їх не конкурентоспроможність