Ринки золота та срібла

Економічне значення золота полягає в його використанні протягом значного історичного періоду як грошового товару поряд з іншими благородними металами, а з кінця XIX ст. — монопольне. Золото служило основою грошової і валютної систем. Однак з часом, у результаті офіційної демонетизації, золото вийшло з грошового і валютного обігу й осіло в скарбах, а операції з цим благородним металом відбуваються на особливих ринках. У світі існують спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна його купівля-продаж. Це ринки золота.

Золото на ринки поставляється  у вигляді стандартних зливків:

• зливки міжнародного зразка в 400 тройських унцій (12,5 кг) з пробою, не менше 995;

• великі зливки з пробами від 900 до 916,6 і вагою в декілька кілограмів;

• малі зливки від 1005 до 990 г.

Об'єктами операцій на ринках золота виступають також золоті монети як старого карбування, так і сучасні  ювілейні та сувенірні монети.

Сьогодні функціонує понад 50 ринків золота:

• 11 — у Західній Європі (Цюріх, Париж, Лондон, Женева та ін.);

• 14 — в Америці, 5 — у США; 

• 19 — в Азії;

• 8 — в Африці.

Провідне місце належить ринкам золота в Лондоні та Цюріху.

Залежно від режиму, який надає  держава, ринки золота поділяються  на:

• світові ринки (Лондон, Цюріх, Нью-Йорк, Гонконг, Дубай та ін.);

• внутрішні вільні (Париж, Мілан, Стамбул, Ріо-де-Жанейро);

• місцеві контрольовані (Афіни, Каїр);

• чорні (Бомбей та ін.).

Досліджуючи розвиток ринку дорогоцінних металів в Україні слід відмітити, що він знаходиться на стадії свого  розвитку, оскільки в нашій державі  тільки починає вибудовуватися системи  торгівлі різноманітними металами на банківському та позабанківському ринку. Досліджуючи ринок золота в нашій державі слід відзначити, що зараз існує два сектори ринку золота. За даними УМВБ - єдиному місці, де українські банки торгували золотом до вересня 2008 р., щорічний обсяг торгів золотом склав в 2005 р. - 700 кг, в 2006 р. - 800 кг. Грошовий річний обсяг біржового ринку золота в Україні експерти УМВБ оцінюють в 30-40 млн. грн. 
Відповідно до оптимістичних прогнозів деяких українських експертів по ринку золота, із виходом на ринок банківських металів крупних банків, таких як Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, та по мірі збільшення обсягу торгів банківським золотом, ціни на нього повинні приблизитися до світових. При цьому річний обсяг торгів банківським золотом в Україні повинен вийти на рівень у 100 тон (більше 1 млрд. дол. США - при ціні більше 310 дол. США за унцію).

Сьогодні в Україні розвивати  ринок золота необхідно для того, щоб забезпечити потреби інвесторів, тезаврацій запаси яких відігріватимуть  роль реальних заощаджень і, таким чином, сприятимуть стабілізації грошової системи. Об’єктом тезаврації можуть стати насамперед міні-зливки (від 1 до 100 грамів) та монети з монетарних металів (у тому числі українські). На сьогодні виявлено і класифіковано 236 родовищ в деяких регіонах країни, в тому числі такі перспективні, як Мужіївське (Закарпаття), Травневе (Одеська область) та ін. Але сама наявність (а тим більше кількість) природних запасів металу не є обов’язковою умовою розвитку: наприклад, ні Великобританія, ні Швейцарія, де розташовані головні ринки золота, не є золотодобувними країнами. Те ж стосується і найбільших регіональних ринків. 
Враховуючи географічне розташування, Київ може розраховувати на те, щоб стати регіональним центром торгівлі золотом для країн Південно-Східної Європи (Україна, Молдова, Болгарія, Румунія, Греція, країни колишньої Югославії, Албанія, Словаччина, Чехія, Угорщина) та Близького Сходу. Цьому може сприяти проміжне розташування Києва між Гонконгом та Цюріхом і Лондоном, а також відсутність достатньо розвинутого ринку дорогоцінних металів у країнах Чорноморської економічної інтеграції. 
За умови досить швидкого розвитку ринку та встановлення ліберальних правил торгівлі можна розраховувати на те, що головними постачальниками металу стануть Росія, Вірменія та Узбекистан. В Україні поставки можуть забезпечувати підприємства, які займаються видобутком золота та афінажем: АТ “Українські поліметали”, “Південмаш” (м. Дніпропетровськ), “Свема” (м. Шостка) та Придніпровський хімічний завод (м. Дніпродзержинськ). 
Крім того, певну частину металу можуть постачати уповноважені українські та деякі іноземні банки, які мають комерційний інтерес на території колишнього СРСР. Завдяки останнім значно полегшилося б вирішення проблеми інвестицій у золотодобувну галузь України. 
 
В Україні на ринку срібла починаючи з 2006 року сумарний попит збільшувався, в 2007 році перевищивши 23 тонн. Підвищення попиту спровокувало чергове зростання цін з $ 11,47 до $ 21,35 (86%), вперше з 1979 року піднявши вартість вище рівня в $ 20,00 за унцію. 
З березня 2008 року ціна на срібло стрімко знижується - падіння вже перевищило 55%. Ціна повернулася до рівня весни 2006 року. З огляду на інфляцію, даний рівень набагато нижче справедливої ціни активу. Цілком імовірно, що найближчим часом ми побачимо повернення до максимального значення, що наближається до $ 50,00 за унцію. 
Таким чином, сучасний ринок дорогоцінних металів в Україні знаходиться на стадії розвитку. Активно взаємодіючи із світовими ринками на вітчизняному ринку формуються ціни на дорогоцінні метали. Оцінюючи сучасну ситуацію на ринках срібла та золота слід відмітити зниження ціни та значення даних дорогоцінних металів, як в банківському так і поза банківському обороті.

Прагнучи створити ринок дорогоцінних металів, Україна повинна врахувати  існуючий досвід і традиції. Запроваджуючи  відповідний режим функціонування ринку дорогоцінних металів державні органи (міністерства фінансів, центральні банки, а в окремих випадках - спеціальні державні органи) потім уже не втручаються  в їх діяльність, хоча і здійснюють нагляд відповідно до цих правил. Ідеться  про те, що офіційні органи не втручаються  у процес ціноутворення поставок металу чи розрахунків. 
Як свідчить світовий досвід організації операцій із дорогоцінними металами, є різноманітні приклади і жорсткої державної регламентації, і повної лібералізації та дерегуляції таких операцій. Вибір принципів їх організації залежить від багатьох чинників політичного та економічного характеру. Але саме вони визначають передусім механізм проведення операцій та організаційну структуру ринків дорогоцінних металів. 
Організація ринкового механізму первісного розподілу видобутих дорогоцінних металів та здійснення операцій купівлі продажу їх на вторинному ринку повинні базуватися на таких основних принципах: 
1. Наявність державного регулювання та контролю за дотриманням встановлених правил  
2. Першочергове право уряду на придбання нововидобутого або просто металу, що пропонується на ринку, за рахунок коштів державного бюджету, але за єдиною для всіх ринковою ціною. 
3. Обіг на ринку дорогоцінного металу лише у стандартизованій формі, тобто у зливках стандартної форми та якості.  
4. Ринковий механізм визначення цін на дорогоцінні метали. Вони визначаються на основі співвідношення попиту та пропозиції без прямого адміністративного втручання органів державної влади тощо. 
Створення в Україні національного та міжнародного регіонального ринку золота на вищезазначених принципах вимагає нового ліберального законодавства щодо операцій із золотом.  
У ньому повинно бути передбачено право на здійснення операцій і резидентами, і нерезидентами за вільними ринковими цінами, які не обкладаються податком на додану вартість або іншим спеціальним податком.  
Експорт та імпорт дорогоцінних металів (принаймні придбаних на ринку або таких, що ввозяться для продажу на цьому ринку) не повинні обмежуватися.