Прямі податки з підприємств у системі фінансового регулювання ринкових відносин

Тимчасова податкова різниця виникає у звітному періоді та анулюється у наступних звітних податкових періодах.

Постійною податковою різницею визнається податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється у наступних звітних податкових періодах.

Стаття 8. Порядок нарахування амортизації

Амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів для використання у господарській діяльності, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів для використання у господарській діяльності, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

витрати на проведення реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

витрати на капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі;

сума індексації основних засобів, проведена відповідно до цієї статті.

8.3. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання (експлуатації):

Згідно з Розділом XVII «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» проекту Податкового Кодексу [95] законодавчо легалізується спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому підрозділі – спрощена система оподаткування);

Стаття 2. Платники податку

2.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 2.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:

2.1.1) фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому підрозділі – фізичні особи):

кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);

обсяг доходу, отриманого протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), сукупно не перевищує 500 000 гривень;

2.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому підрозділі – юридичні особи):

Середньооблікова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу, отриманого протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), сукупно не перевищує 1 000 000 гривень.

Стаття 3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 3.2 – 3.4 і 3.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на обумовлені Кодексом суми, що надійшли у звітному періоді (підпункти 3.1.а) – м)).

Стаття 4. База оподаткування

4.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 3.1 – 3.4 статті 3 цього підрозділу.

Стаття 5. Ставки податку для фізичних осіб

5.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.

5.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.

5.8. У разі коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, збільшується на 20 відсотків за кожну таку особу.

5.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 300 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.

5.10. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.1 статті 2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.

Стаття 6. Ставки податку для юридичних осіб

6.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:

6.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);

6.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.

6.2. Ставки податку, зазначені у пункті 6.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим підрозділом.

6.3. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.

Проведений аналіз відмінностей Розділу 11 – «Податок на прибуток підприємств» альтернативного проекту Податкового Кодексу України (проект Катеринчука 2007) [73] з нормами діючого Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [6] дозволяє ідентифікувати наступне:

1. Особливості формування валових витрат викладені в статтях:

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з-поміж резидентів за результатами звітного (податкового) року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволено в наступному звітному (податковому) році збільшити суму валових витрат на суму 60 процентів такого від'ємного значення (стаття 163).

Для новостворених підприємств дозволено враховувати від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у складі валових витрат у повному обсязі протягом другого, третього звітного року з часу утворення такого підприємства.

2. Дохід від страхової діяльності юридичних осіб – резидентів та їхніх структурних підрозділів не підлягає оподаткуванню за ставкою, яку встановлено у статті 184 цього Кодексу. Його оподатковувати (стаття 164):

– за ставкою 0 процентів – у разі отримання доходу внаслідок виконання договорів із довготривалого страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення;

– за ставкою 4 відсотки – в разі отримання доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

3. Емітент корпоративних прав, що ухвалює рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету податок на прибуток розміром 25 процентів, що його нараховано попередньо на суму дивідендів, які призначено для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений податок вносити до бюджету до/або водночас із виплатою дивідендів (стаття 168).

Під час виплати дивідендів на користь фізичних осіб – резидентів емітент корпоративних прав нараховує, утримує та вносить до відповідного бюджету прибутковий податок із громадян (податок із доходів фізичних осіб) розміром 15 процентів від суми виплати та її коштом.

Стаття 184. Розмір ставки податку

Прибуток платника податку оподатковувати за ставкою 20 процентів до об'єкта оподаткування.

Проведений в дипломному дослідженні спільний аналіз новаторських змін в прямому оподаткуванні підприємств в 2х варіантах проектів Податкового Кодексу України показав, що:

а) урядовий проект Податкового Кодексу (проект Азарова 2007):

-         зберігає існуючий рівень ставки оподаткування прибутку підприємств 25%;

-         вводить новий рівень ставки 20% для частки оподатковуємого прибутку, направленого на інвестиційні цілі розвитку підприємства;

-         вводить оподаткування прибутку комерційного страхового бізнесу за рівнем 25% замість 3% оподаткування доходу;

-         суттєво підвищує податковий тиск на доходи нерезидентів, отримані від діяльності в Україні;

-         вводить 16 рівней амортизації замість існуючих 4х;

-         суттєво змінює ставки та умови в спрощеній системі оподаткування (єдиний податок).

б) альтернативний проект Податкового Кодексу групи народних депутатів України (проект Катеринчука –2007):

-         знижує загальну ставку оподаткування прибутку підприємств з існуючих 25% до 20%;

-         для компенсації зниження ставки оподаткування прибутку підприємств вводить новий податок на основні засоби підприємств розміром 1%, від якого практично неможливо ухилитись;

-         підвищує ставку оподаткування доходів комерційного страхування з існуючого рівня 3% до нового рівня 4%;

-         вводить нові норми амортизації для існуючих 4х класів основних засобів;

-         суттєво змінює ставки та умови в спрощеній системі оподаткування (єдиний податок);

-         для компенсації зниження рівня непрямих податків вводить новий прямий податок на нерухомість (власність) в розмірі 1%;

На основі проведеного аналізу існуючої системи прямого оподаткування в дипломному проекті обґрунтована доцільність більш революційних змін, які потрібно внести до проектів Податкового Кодексу України.

Нова податкова модель повинна відповідати трьом визначальним критеріям: по-перше, реалізовувати пріоритети соціального розвитку суспільства; по-друге, забезпечувати інвестиційні можливості економічного розвитку; по-третє, створювати сприятливі умови для становлення громадянського суспільства і правової держави в Україні.

Ознакою нової податкової моделі буде відновлення дії елементів соціальної справедливості у розподілі податкового навантаження. По-перше, ставки податків з індивідуальних доходів громадян необхідно диференціювати, знижуючи їх значення для малозаможних громадян. По-друге, треба оподатковувати усі види індивідуальних доходів (окрім пенсій, соціальних допомог і т.ін.), в той час як зараз багато їх видів не враховується в оподаткуванні. По-третє, підвищене податкове навантаження поширюватиметься на доходи від виграшів, спадщини, подарунків і т.ін.

Важливими ознаками нової моделі буде введення оподаткування основних суспільних ресурсів: енергії, природних об’єктів і корисних копалин, забруднення довкілля, землі та інших об’єктів нерухомості.

Нову модель податкових відносин має відзначати також уніфікованість, спрощеність й однозначність норм, зобов’язань, звітності, рівноправність відносин та взаємоповага між платниками податків і податківцями, здійснення презумпції невинуватості платників, скасування надзірних і каральних функцій податкових органів, судовий захист майнових прав платників податків, якісне обслуговування податківцями своїх контрагентів.