ПРОБЛЕМИ ДОЛАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ПРОБЛЕМИ ДОЛАРИЗАЦІЇ  ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Характерною особливістю  української економіки, як і багатьох інших перехідних економік, є її істотна доларизація.

Доларизація — економічне явище, суть якого полягає у витісненні національної грошової одиниці стабільнішою іноземною валютою. Термін „доларизація” походить від назви грошової одиниці Сполучених Штатів Америки — долара, проте на практиці слугує для визначення процесу заміщення внутрішньої валюти конвертованою валютою (не обов’язково доларом США) [5].

Проблему доларизації  в українській економічній науці  порушували В. Козюк ( під час дослідження валютно-курсових проблем монетарної політики в сучасних умовах), А. Скрипник, Г. Варваренко (в аспекті впливу інфляційних процесів на поведінку домогосподарств). Окремих аспектів впливу доларизації у своїх роботах торкалися А.Гальчинський, А.Шаповалов, С.Шумська[3].

Є різні підходи щодо класифікації доларизації. Українські дослідники В. Міщенко та А. Сомик виділяють три види доларизації:

1) офіційна (повна) – іноземна  валюта слугує офіційною внутрішньою  грошовою одиницею;

2) напівофіційна – іноземна  валюта використовується нарівні  з національною як законний  платіжний засіб; 

3) неофіційна – іноземна  валюта в країні не є законним  платіжним засобом, але становить питому вагу в грошовій масі [5].

В Україні поширена неофіційна доларизація, яка проявляється у таких формах як [7]:

1) фінансова доларизація  – наявність іноземної валюти  у депозитній та у кредитній  діяльності банків;

2) позабанківська доларизація – поширення іноземної валюти у населення;

3) неофіційна фінансова  доларизація – наявність розрахункових  рахунків за кордоном та придбання  іноземних фінансових активів.

            Доларизація української економіки розпочалася ще з часів проголошення України незалежною державою. Вона стала закономірним наслідком економічної нестабільності й високої інфляції у 1992-1994 рр., а також намаганням резидентів захистити свої активи від знецінення. На початковому етапі ринкових перетворень(1992-1995 рр.) долар США виконував фактично функції засобу платежу, обігу та заощадження. Макроекономічна стабілізація1996-1999 рр. і грошова реформа 1996 р. суттєво не вплинули на зниження рівня доларизації української економіки й підвищення довіри до національних грошей. Світовий досвід свідчить, що незважаючи на успішне проведення макроекономічної стабілізації, у більшості країн із незрілою ринковою економікою рівень доларизації може навіть підвищуватись. Фінансова криза в Україні в 1998-1999 рр., яка супроводжувалася значною девальвацією гривні, призвела до поновлення тенденції зростання рівня доларизації [2].У країнах із незрілими ринковими відносинами, до яких належить i Україна,перерозподіл фінансових ресурсів відбувається головним чином через банківську систему. Із цієї причини рівень фінансової доларизації в таких країнах вивчають через призму активів і пасивів банківського сектору.

           Починаючи з 2003 р. в Україні відбувається заміщення пасивів, при цьому особливо виразно ці тенденції простежуються в банківській системі. Якщо переведення активів на більш стійку валюту відображає наслідки високої інфляції й ризик її переходу у стадію гіперінфляції, то валюта як заміщення пасивів, у свою чергу, свідчить про інерційне існування недовіри до монетарної політики [3]. До того ж у невеликій відкритій економіці доларизація пасивів демонструє якісні зміни в середовищі функціонування фінансових ринків:формувати пасиви у твердій валюті вигідно задля уникнення валютних ризиків;існує можливість отримати вигоду від здійснення дешевших (порівняно із внутрішніми джерелами) іноземних запозичень [2].

Найбільший рівень доларизації спостерігався у 1996 р. – 52,6%. Це свідчить про те, що незважаючи на поліпшення економічної ситуації у країні і зниження темпів інфляції (з 81,7% у 1995 р.,до 39,7% у 1996 р.), ще не було довіри до монетарної політики держави та державної грошової одиниці. Подальше зниження темпів у 1997-1998 рр., а також курсова стабільність гривні стимулювали зниження рівня депозитної доларизації. Але фінансова криза 1998-1999 рр., яка супроводжувалася значною девальвацією гривні, призвела до поновлення тенденції зростання рівня депозитної доларизації. Позитивна динаміка зростання ВВП у 2000-2003 рр., стабільність курсу гривні, порівняно низькі темпи інфляції та більш високі ставки за депозитами в національній валюті сприяли зниженню рівня депозитної доларизації з 38,5% у 2000 р. до 31,9% у 2003р.Попри стабільне знецінення долара, з урахуванням фактора інфляції, населення продовжувало купувати американську валюту. З одного боку, висока довіра до долара впродовж багатьох попередніх років не могла викорінитися за 3 роки економічного зростання і курсової стабільності гривні. Це є відбитком феномена гістерезису, або «ефекту храповика», який характеризує інерційність поведінки населення і пояснюється стійким збереженням побоювань щодо фінансової кризи у майбутньому [4]. За даними НБУ, сукупність депозитів в іноземній валюті за 2006 р. зросла на 54% (до 70,1 млрд. грн.), а гривні – на 31% (до 114,1млрд. грн.). У 2007 р. рівень доларизації,навпаки, зменшився до 22,7%. Таке зниження ролі іноземної валюти НБУ пояснював активним зростанням у 2007 р. внесків населення у гривні (на 66,5% – до190,3 млрд. грн.) порівняно з депозитами в іноземній валюті (на 28,1% – до 89,9 млрд. грн.).

Рівень доларизації економіки  України у 2008 р. зріс із 22,8% до 30,6%. Причина цього в тому, що темп приросту коштів в іноземній валюті значно перевищив відповідний показник щодо національної валюти. Таке явище відбулося в результаті курсової переоцінки, коливання курсу національної валюти щодо іноземного. За даними НБУ, у 2008 р. перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією становило 6,1 млрд. дол. У 2009 р. доларизація української фінансової системи становила 31,7 %, а у 2010 р. – 29,1 %[6].

На нинішньому етапі в  економіці України триває процес зростання доларизації, що ускладнює проведення ефективної грошово-кредитної політики, збільшує ризики для курсу гривні і сприяє погіршенню якості активів банків. За даними НБУ, рівень доларизації економіки України на 1 лютого 2011 р. становив 29,13%,а у  квітні 2011 року підвищився до 29,36%. Нацбанк відзначає, що це не свідчить про зростання схильності до використання іноземної валюти в економічному обороті, а є наслідком сезонного зменшення готівкової складової у структурі грошової маси[1].

       Основною причиною доларизації є криза довіри до національної валюти країни. Тому саме збільшення довіри до національної валюти є головним напрямом роботи щодо боротьби з надмірною доларизацією економіки. Головним чинником відновлення довіри є достатньо довга успішна робота центрального банку. Доларизація призводить до зменшення ефективності інструментарію грошово-кредитного регулювання, але незважаючи на це, правильна стратегія такого регулювання може вирішити цю проблему.

Примітки:

1. Арбузов констатує ріст доларизації економіки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2011/05/10/285279/.

2. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання / О.Береславська // Вісник НБУ. – 2007. – № 10.– С. 13-15.

3. Береславська О.І. Доларизація кредитного ринку в Україні: причини інаслідки / О.І. Береславська, В.В. Зимовець, Н.М. Шелудько // Економіка іпрогнозування. – 2006. –№ 3. – С. 117-130.

4. Дзюблик О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу / О.Дзюблик // Вісник НБУ. – 2007. – № 6. –С. 14-22.

5. Міщенко В.Доларизація: причини та наслідки для економіки України / В. Міщенко, А. Сомик // Вісник НБУ. — 2007. — №5. — С. 28 — 31.

6. НБУ прогнозує зниження рівня  доларизації економіки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/02/24/229039.

7. Поплюйко Я.В. Доларизація економіки України: статистичні оцінки // Статистика України. – 2008. - №2. – С.44-50.