Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 23:18, реферат
Протягом усього часу свого існування акцизний збір відігравав значне фіскальне та регулююче значення. Акциз викликав полярність думок у наукових колах – від беззастережного засудження його з боку представників марксистської економічної теорії до безумовного схвалення неокласиками.
У період трансформації економіки України в напрямку формування господарства ринкового типу за умови нестабільного макроекономічного середовища особливої гостроти набула проблема поповнення доходів державної скарбниці.
Вступ
Загальна характеристика акцизного оподаткування та етапи його формування в Україні
Нормативна база акцизного збору, платники збору і об’єкти оподаткування
Недоліки акцизного оподаткування в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Донедавна значні кошти держава втрачала від проблеми у законодавстві, відповідно до якої практично було виведено з-під оподаткування нафтопереробну галузь. Протягом перших років незалежності України, з метою залучення у вітчизняну економіку капіталів з-за кордону, до підприємств з іноземними інвестиціями застосовувалося спеціальне законодавство та гарантії захисту іноземних інвестицій, що передбачало надання їм значних пільг з оподаткування, у тому числі звільнення від сплати акцизного збору. Ситуацію ускладнювала й відсутність у нормативних актах, що регулюють питання акцизного оподаткування, чіткого формулювання термінів „давальницькі умови” та „давальницька сировина”, що давало змогу вітчизняним підприємствам уникати оподаткування. Спроби органів Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) внести на розгляд парламенту відповідні законодавчі зміни, які усували б дискримінацію в оподаткуванні вітчизняних підприємств, наштовхувалися на шалену протидію – давалася взнаки дія потужного прихованого лобі (система агентів монополій, що справляють вплив на членів парламенту під час прийняття чи відхилення законів), що фінансувалася саме з тих, прихованих від державної скарбниці грошей.
Після
прийняття відповідних поправок
у законодавство, що скасовували
пільги для даних платників, господарські
суди, нехтуючи державними інтересами,
продовжували приймати рішення на користь
дочірніх підприємств спільних підприємств
з іноземними інвестиціями, якими вони
звільнялися від сплати акцизного збору.
Обґрунтуванням для таких рішень було
те, що на час реєстрації інвестицій відповідне
пільгове законодавство було чинним. Більше
того, деякі судові рішення зобов’язували
податкові та митні органи повертати підприємствам
уже сплачені ними до бюджету податки.
У протистояння між ДПАУ та підприємствами-пільго
виками було втягнуто і Конституційний
суд України, який, підтвердивши законність
дій податкових органів, зобов'язав нафтопереробні
підприємства сплачувати податки і податкові
платежі до бюджету. Це позитивно позначилося
на обсягах надходжень
акцизного збору, які лише з часу запровадження
поправок зросли більш ніж на 1 млрд грн.
Висновок
З’ясувавши певні факти з даної теми, можна зробити висновок, що відсутність досвіду, а часто і бажання вникнути в суть проблеми при розробці законодавчих і нормативних актів сприяли тому, що сучасна акцизна система внаслідок багатьох так званих лазівок дає широкі можливості для розвитку тіньового ринку та уникнення від оподаткування.
До
того ж, збільшення нелегального виробництва
веде до зростання кількості
Тому
подальше реформування акцизного збору
повинне зосереджуватися на ліквідації
згаданих упущень, внаслідок яких мільйони
гривень оминають державну „кишеню”,
а також на побудові цивілізованих стосунків
між усіма суб'єктами ринку, адаптації
законодавства до вимог Європейського
Союзу та міжнародних організацій,
вступ до яких названо серед пріоритетів
економічної політики держави.
Список
використаної літератури
Информация о работе Проблеми акцизного оподаткування підприємств