Порядок складання консолідованої фінансової звітності

1.Суть консолідованої  фінансової звітності

2. Критерії необхідності  та умови подання консолідованих  фінансових звітів

3. Принципи консолідації  звітності

1. Суть консолідованої  фінансової звітності

Вперше консолідована  звітність з'явилась у США на початку XXстоліття, коли характерною  особливістю економічного розвитку того періоду стали злиття, придбання одних підприємств іншими та формування в результаті таких процесів економічних гігантів. В 1901 році американською компанією Дж. П. Моргана "United States Steel Company" було підготовлено і представлено консолідований бухгалтерський звіт.

Необхідність представлення  консолідованої звітності в Україні  викликана появою холдингових компаній, концернів, інших груп, а також акціонерних товариств зі значною кількістю дочірніх підприємств.

Проте, незважаючи на вище вказаний фактор, представлення консолідованої звітності стало реальним лише з прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема стандарту "Консолідована фінансова звітність". До цього моменту групи підприємств, пов'язаних між собою системою участі, складали зведену звітність за традиційною методикою з використанням елементів консолідації.

Відповідно до “Загальних вимог до фінансової звітності” консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вона містить консолідовані:

1)баланс;

2)звіт про фінансові  результати;

3)звіт про рух  грошових коштів;

4)звіт про власний  капітал;

5)примітки до консолідованої  звітності.

Для формування консолідованої звітності материнське та дочірні  підприємства подають свої фінансові  звіти, складені за однаковий період і на ту саму дату балансу.

Консолідовану фінансову  звітність необхідно відрізняти від зведеної.

Важливим моментом тут є те, що з утворенням вище згадуваних груп виникає економічна одиниця, в котрій дочірні та асоційовані  підприємства є економічно пов’язаними, але юридичне незалежними суб’єктами. Тому простого сумування статей балансу, звіту про фінансові результати та інших звітів недостатньо для отримання реальної картини функціонування групи підприємств. Для цього необхідна консолідована звітність, складена з використанням спеціальних методів, що усувають спільні статті і подвійний рахунок.  

Зведення

Виключення  

 
 

Рис.1 Способи  узагальнення звітних показників групи

2. Критерії необхідності  та умови подання  консолідованих фінансових  звітів

Складання консолідованих звітів в Україні є обов'язковим для господарських суб'єктів, що мають дочірні підприємства.

Критерії необхідності представлення консолідованої фінансової звітності материнським підприємством групи є:

1.наявність контролю над дочірнім підприємством.;

2.економічна сумісність передбачає, що діяльність дочірнього підприємства пов'язана або подібна з діяльністю головної компанії. Так, наприклад, підприємство-виробник і банк не задовольняють вимозі сумісності, а тому їх звіти не підлягають консолідації.

В іноземних країнах  дочірне підприємство – це те, акціями  якого володіє головне підприємсво (не обов’язково контрольний пакет).

Щоб якось згладити розбіжності до вимог щодо консолідації звітності країн-учасниць ЄС, 7-ю Директивою ЄС було прийнято ряд блоків умов, коли виникає необхідність представлення консолідованої звітності:

1.Право більшості  голосів;

2.Контроль над  Радою директорів;

3.Контроль на основі  контракту;

4.Контроль де-факто  за призначенням Ради директорів;

5.Процент участі  з домінуючим впливом або об'єднане  управління;

6.Горизонтальні групи.

Право більшості голосів.

Це основна умова. Материнське підприємство складає  консолідований звіт із дочірньою компанією, якщо воно володіє більшістю прав голосу її акціонерів або членів. Це положення базується на повноваженнях  одного акціонерного товариства контролювати право голосу іншого. Таким чином, цей порядок акцентує увагу на тих акціях, котрі можуть мати право голосу.

Контроль  над Радою директорів.

Материнська компанія складає консолідований звіт із дочірньою  компанією, якщо вона є її акціонером і має право призначати чи звільняти  більшість членів її адміністрації, управлінського або контролюючого органу. Це розширює концепцію контролю від контролю над компанією на загальних зборах до контролю над Радою.

Контроль  на основі контракту.

Компанія-інвестор складає  консолідований звіт із дочірньою компанією, якщо перша здійснює превалюючий вплив на другу відповідно до умов контракту, укладеного з нею, або відповідно до положень, закріплених у статуті. Ця ситуація типова для німецьких компаній.

Директива наголошує, що ця ситуація застосовується лише у  випадку її сумісності із законодавством окремих країн.

Контроль  де-факто за призначенням Ради директорів

Ця умова менш обов'язкова, ніж попередні. Материнська компанія складає консолідований звіт із дочірньою компанією, якщо вона є її акціонером, а більшість членів Ради, котрі управляють компанією протягом поточного або попереднього року і до моменту складання цього звіту, фактично були призначені виключно в результаті здійснення права голосу материнською компанією. Це можливо в ситуації, коли більшість акцій розпорошена і акціонери меншості членів Ради можуть здійснювати контроль де-факто.

Процент участі з домінуючим впливом або об" єднане управління

Материнська компанія складає консолідований звіт, якщо вона має процент участі в дочірній компанії і здійснює домінуючий вплив  на дочірню компанію, або дві компанії управляються на об'єднаній основі материнською компанією. Оскільки визначення "домінуючого впливу" і "об'єднаного управління" в Директиві немає, ця умова не є обов'язковою для країн-учасниць.

Горизонтальні групи.

Консолідований звіт повинен складатися компаніями, що не мають акціонерних зв'язків  або відповідають одному із нижче наведених блоків обставин:

а)якщо вони управляються на об'єднаній основі у відповідності з контрактом або статутом;

б)якщо ті ж самі люди представляють більшість членів Ради обох компаній протягом року або  періоду до складання звіту.

Крім цього консолідована  звітність не складається, якщо:

1.передбачається  тимчасовий контроль, оскільки дочірнє  підприємство придбане з метою  продажу найближчим часом;

2.дочірнє підприємство  працює в умовах суворих обмежень, що суттєво понижує можливість  передачі фондів материнській  компанії;

3.дочірнє підприємство  не є значним для групи;

4.діяльність дочірнього  підприємства відрізняється від  діяльності підприємств, що входять  у групу (з метою непо-рушення  принципу справедливої і достовірної  оцінки);

5.висока вартість  і значна затримка представлення  інформації і документів, необхідних  для консолідації.

3. Принципи консолідації  звітності

Складання консолідованої звітності базується на певних принципах, крім загальних принципів підготовки фінансової звітності, визначених П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Основні принципи консолідованої звітності відповідно до стандарту "Консолідована фінансова звітність" зводяться до таких.

1.Консолідовану фінансову  звітність готує і подає материнське підприємство.

2.До консолідованої  фінансової звітності включають  показники фінансової звітності  всіх дочірніх підприємств, за  винятком показників фінансової  звітності тих дочірніх підприємств,  які не включаються з певних  причин.

3.Показники фінансової  звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої звітності, якщо:

а)контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

б)дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які  обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству.

4.Фінансова звітність  материнського підприємства та  його дочірніх підприємств, що  використовується при скла данні  консолідованої фінансової звітності,  складається за той самий звітний  період і на ту саму дату  балансу. Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 року № 419, визначено, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.

4.Консолідовану фінансову  звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій. Якщо облікова політика одного із дочірніх підприємств відрізняється від політики, що використовується для складання консолідованої звітності, то до об'єднання такої звітності зі звітністю материнського підприємства вона приводиться у відповідність з обліковою політикою, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності.