Отримання іпотечного кредиту  звязане з досить обємним пакетом

страхових послуг

Претенденти на отримання іпотечного кредиту  останнім часом стикаються з необхідністю купувати досить об'ємний пакет страхових послуг. Крім страхування самого майна, що знаходиться в заставі, і титульного страхування (страхування прав власності на майно), банки все частіше зобов'язують клієнтів застрахувати своє життя або придбати поліс страхування від нещасного випадку.

Основна мета - забезпечити повернення позики у разі смерті або втрати працездатності клієнтом. Банківським установам  не з руки возитися з реалізацією  заставного майна. Крім того, існує  і етична сторона питання. У разі смерті позичальника фінансисти повинні вдаватися до відчуження майна, залишаючи його сім'ю фактично "на вулиці".

Страхова "парасолька"

Як правило, банкіри вирішують самі - чи повинен  їх клієнт купити лайфовий поліс або  застрахувати "нещасний випадок". Часто вони керуються при цьому досить прозаїчними мотивами. Якщо банк має лайфовую "дочку", то, відповідно, пріоритетним для позичальника є страхування життя, якщо ризикову - "нещасний випадок". Є і ще один вагомий аргумент, який враховують фінустанови, пропонуючи позичальникові застрахуватися. "Середні банки все ще конкурують з лідерами ринку за вартістю кредитів. Тому більшість з них віддають перевазі або взагалі не страхувати життя і здоров'я позичальника, або застрахувати його від нещасного випадку. Це значно дешевше і робить менший вплив на кінцеву вартість кредиту для споживача. Але така ситуація незабаром зміниться.

Середня сума кредиту на одного українця росте  і скоро досягне європейських стандартів. Так, наприклад, в Європі середній розмір кредиту складає $980, а в Україні поки трохи більше $130. Чим вище стають суми кредитів, тим більшому ризику піддає себе банк, а значить - він зацікавленіший в страхуванні", - розповідає Снежана Бикова, директор по розвитку альтернативних каналів продажів СЬК Кепаіззапсе ЬіГе. Втім, фінансисти поступово відмовляються від такої практики. Вони розширюють круг акредитованих страховиків і надають позичальникам право вибору компанії, а іноді - навіть виду страховки.

Однозначно  відповісти на питання - який вид договору вигідніше укладати (страхувати життя або нещасний випадок) - досить складно. Річ у тому, що обидва страхові покриття досить схожі. "Стандартний поліс "нещасного випадку" передбачає два основні ризики: інвалідність і смерть, що цілком зрозуміло, оскільки такі події можуть привести до виникнення заборгованості з боку позичальника і неможливості погасити кредитні зобов'язання. Розмір виплат при смерті і отриманні І групи інвалідності складає 100% від страхової суми, при II групі інвалідності - 80%", - говорить Олена Сидоренко, начальник відділу іпотечного страхування СЬК "НОВА". Статті по темі

Поліси, пропоновані лайфовимі компаніями, містять приблизно той же набір  ризиків - смерть і інвалідність. Але  якщо ризикові страховики беруться виплачувати  відшкодування лише у випадку, якщо клієнт загинув або постраждав в результаті нещасного випадку, то страховики життя готові платити за смерть "з будь-якої причини" (зокрема в результаті хвороби). Як показує практика, таке широке покриття може бути вельми корисним. "У нашій компанії були дві виплати за договорами страхування життя кредітозаємщиков по ризику "смерть" на суми 13,1 тис. і 32,9 тис. грн. Обидва страхові випадки - смерть в результаті хвороби", - повідомив Володимир Косяченко, менеджер проекту по розвитку страхування життя позичальників