Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду встановлює законодавство. Він має бути не менше 15 % статутного фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відрахування 5 % прибутку до отримання необхідної суми.

Обов’язковим  фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з чистого прибутку товариства. Акціонерне товариство може формувати й інші фонди, в залежності від необхідності [1].

Особливість акціонерних  товариств полягає в тому, що їхній  капітал утворюється у грошовій формі і розділяється на однакові за своєю номінальною величиною  неподільні паї у вигляді акцій.

Повнота участі акціонера  в управлінні товариством та контролі за його діяльністю залежить від величини належного йому пакета акцій та їх виду — прості чи привілейовані. Дрібні акціонери мають право на участь у загальних зборах товариства, що з формального боку дає можливість участі в управлінні підприємством. Фактичне управління АТ та контроль за його діяльністю здійснюється крупними акціонерами, які володіють контрольним чи блокуючим пакетом корпоративних прав і мають можливість реально впливати на призначення членів наглядової ради та виконавчих органів.

Контрольний пакет корпоративних  прав — кількість корпоративних  прав (акцій, часток), яка забезпечує їх власнику право здійснювати фактичний  контроль над діяльністю підприємства. За високої концентрації статутного капіталу контрольний пакет становить  не менше 50 % загальної його суми + 1 акція. За значної диверсифікації контрольний пакет може дорівнювати 20—30 % номінальної вартості всіх корпоративних прав.

Контроль за фінансово-господарською  діяльністю правління АТ здійснює ревізійна  комісія, яка призначається з  числа акціонерів [6].

Таким чином, можна зробити  висновок, що через свою специфіку, акціонерні товариства мають певні  особливості в організації фінансів, що розкриваються в специфічному управлінні доходами товариства, залученні  фінансових ресурсів та загалом корпоративному управлінні.

 

 

3. Фінансова діяльність акціонерного товариства

В умовах трансформації української економіки, що супроводжується створенням необхідної інфраструктури, а насамперед розвитком фінансово-кредитної системи та фінансового ринку,  підприємства поряд з операційною (основною) активізують  фінансову та інвестиційну діяльність.

Згідно з П(С)БО 4 «Звіт  про рух грошових коштів»  фінансова  діяльність – це діяльність, яка  призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.  Аналогічне визначення фінансової діяльності надається і у МСБО 7 «Звіти про  рух грошових коштів».

З точки зору теорії фінансів ряд вчених-фінансистів вважають, що фінансова діяльність суб’єктів  господарювання − це дії із формування і використання його фінансових ресурсів, які мають форму економічно обґрунтованих рішень. Досить схожим за своєю природою є й інше визначення фінансової діяльності, під якою розуміється система заходів, спрямованих на акумулювання внутрішніх фінансових ресурсів та залучення капіталу із зовнішніх джерел, потрібних для провадження інвестиційної та операційної діяльності підприємства, а також на своєчасне та повне виконання зобов’язань щодо залучення капіталу [8].

Основними господарськими операціями фінансової діяльності стосовно акціонерного капіталу та дивідендів  є такі: випуск (емісія), викуп та вилучення з  обігу акціонерного капіталу; об’ява та виплата дивідендів; дивіденди акціями та подрібнення акцій.

Що стосується статутного капіталу, то оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися  грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).

Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної  вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною  комісією з цінних паперів та фондового ринку. А зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства [9].

Що стосується акцій, то вони є свідченням корпоративних прав акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Усі акції товариства є іменними та існують виключно в бездокументарній формі.  Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 %.

АТ може здійснювати емісію акцій та розміщення інших цінних паперів тільки за рішенням загальних зборів.  Емісія акцій та облігацій дозволяється для переведення зобов'язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У разі розміщення акціонерним  товариством цінних паперів їх оплата здійснюється грошовими коштами  або за згодою між товариством  та інвестором - майновими правами, немайновими правами, що мають грошову  вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом  яких є набувач, та векселів), іншим  майном. Інвестор не може здійснювати  оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов'язань щодо виконання  для товариства робіт або надання послуг. Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися й інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами [1].

Відомо таке поняття як переважне право. Для власника простих акцій воно означає можливість придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій. А для власника привілейованих акцій - придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Існують наступні особливості обігу цінних паперів акціонерних товариств:

а) публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі  принаймні на одній фондовій біржі;

б) укладання договорів  купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло  процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі.

в) акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;

г) акціонерне товариство не має права приймати в заставу власні цінні папери;

д) правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.

До господарських операцій, пов’язаних із фінансовою діяльність належить також виплата дивідендів.

Дивіденд - частина чистого  прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного  типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий  розмір дивідендів.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців  після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається  загальними зборами акціонерного товариства.  Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання  дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання  дивідендів, не може передувати даті прийняття  рішення про виплату дивідендів [3].

Отже, фінансова діяльність є необхідною у процесі функціонування підприємства, а особливо АТ. Від неї залежить  повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

 

ВИСНОВКИ

 

Акціонерне товариство –  одна з найпоширеніших організаційно-правових форм підприємництва. В більшості  країн світу їм належить значне місце  в загальній сумі валового національного  продукту, виробництві товарів та продуктів, особливо повсякденного  попиту (як продовольчих, так і промислових  товарів), надані послуг та інше.

Акціонерна форма господарювання має істотні переваги: фінансові  – створює механізм оперативної  мобілізації великих за розміром інвестицій і регулярного одержання  доходу у формі дивідендів на акції; економічні – акціонерний капітал  сприяє встановленню гнучкої системи  виробничо-господарських зв’язків, опосередкованих перехресним або  ланцюговим володінням акціями; соціальні  – акціонування є важливою формою роздержавлення власності підприємств  будь-яких розмірів, перетворення найманих працівників на власників певної частки майна підприємства.

Основними господарськими операціями фінансової діяльності стосовно акціонерного капіталу та дивідендів  є такі: випуск (емісія), викуп та вилучення з  обігу акціонерного капіталу; об’ява та виплата дивідендів; дивіденди  акціями та подрібнення акцій.

Проаналізувавши правові  та організаційні засади діяльності акціонерних товариств в Україні  можна сказати, що створення та функціонування акціонерних товариств базується  на додержанні встановлених законодавством правил і процедур.

Таким чином, активність розвитку акціонерних товариств в певній мірі впливає на ступінь майбутнього  розвитку економіки України, оскільки вони становлять основу промислового потенціалу держави.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Грідчіна, М. В. Управління фінансами акціонерних товариств [Текст] : навчальний посібник: Наукове видання / М. В. Грідчіна. – К: А.С.К., 2006 р. – 386 с. – ISBN 877-501-227-9.
2. Лукіна, Ю. В. Формування та реалізація стратегії управління фінансами підприємства Текст / Ю. В. Лукіна // Фінанси підприємств. – 2007. – № 3. С. 113-118.
3. Про акціонерні товариства [Електронний ресурс]: Закон України від 17.09.2009 №514 – VI. Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/laws/. – Назва з екрану.
4. Савенко Н.В. Особливості формування і сучасний стан акціонерного сектру в Україні [Електронний ресурс]  / Н.В.Савенко // Стратегія інноваційного розвитку економіки. – 2011. - №1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/25.pdf.
5. Слав`юк, Р. А. Фінанси підприємств [Текст] : навчальний посібник. – 3-є вид., доп. і перероб./ Р. А. Слав`юк . – К. : ЦУЛ, 2002. – 460 c. – ISBN 966-7938-51-5.
6. Терещенко, О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання [Текст]: навчальний посібник / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ 2008 – 554 с. – ISBN 896-236-257-5.
7. Україна у цифрах у 2010 році: Статистичний збірник / Держкомстат України / [за ред.О.Г. Осауленко]. – К. : Консультант, 2011. – 259 с.
8. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання [Текст]: навчальний посібник / Г.І.Філіна − К.: Центр учбової літератури, 2007. − 320 с. – ISBN 868-321-228-9.
9. Шаповалов В. О. Сучасний стан акціонерного сектора України і шляхи його поліпшення [Текст]  / В. О. Шаповалов // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №11(65). – С. 54-62.