Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2012 в 00:50, контрольная работа
1. Поняття фінансового й фондового ринків.
2. Ринок капіталів і грошовий ринок.
3. Місце фондового ринку на фінансовому ринку.
4.Етапи розвитку ринку цінних паперів.
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
Кафедра «»
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
З дисципліни: «Операціі на фондовому ринку»
Варіант №2
Організація і структура фондового ринку.
Виконала:
студентка групи БсЗ-51 Борченко Н.М.
Роботу перевірив: доц.Терещенко В.Л.
Кременчук, 2012
МОДУЛЬ 1
Організація і структура фондового ринку.
ПЛАН
1. Поняття фінансового й фондового ринків.
2. Ринок капіталів і грошовий ринок.
3. Місце фондового ринку на фінансовому ринку.
4.Етапи розвитку ринку цінних паперів.
1. Поняття фінансового й фондового ринків.
Фондовий ринок – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів. Структура фондового ринку об’єднує чотири головні складові: -ринок позикового капіталу; -валютний ринок; -ринок рідкоземельних і дорогоцінних металів; -ринок цінних паперів. Фіна́нсовий ри́нок - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів.
2. Ринок капіталів і грошовий ринок. Грошови́й ри́нок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.
Ринок капіталів - це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.
3. Місце фондового ринку на фінансовому ринку.
Функціонування ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток. Фінансовий ринок є важливим каналом фінансування економіки, фундаментом фінансової системи, що надає їй стабільності й усталеності.
4.Етапи розвитку ринку цінних паперів.
Зародження в Україні ринкових відносин розпочалося з відкриттям товарних бірж. В 1989-1990 роках спостерігався біржовий бум. На Україні в 1991 році діяло близько 60 товарних бірж. Для появи фондової біржі в той час ще не було досить вагомих підстав, адже акціонування знаходилось лише на початковій стадії.
Першим цей процес розпочали комерційні банки. За станом на 1 жовтня 1991 року в Україні було зареєстровано 42 комерційні банки і 14 кооперативних. Тому, не чекаючи появи державної програми створення національного РЦП, провідні комерційні банківські установи, вчені-економісти, фахівці Міністерства фінансів та економічного відділу Секретаріату Кабінету Міністрів України ще на початку 1991 року розпочали роботу по створенню Української фондової біржі і розробці нормативно-правової бази національного РЦП.
Першим етапом цієї роботи стала участь вчених і практиків в розробці Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, 18 червня 1991 року в Україні - вперше серед країн СНД - була створена законодавча база для цивілізованого процесу зародження ринкових відносин у сфері обігу ЦП. Прийнятий Верховною Радою Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” визначав умови і порядок випуску ЦП, а також регулював посередницьку діяльність в організації обігу ЦП на території України.
Згодом, 19 вересня 1991 року Верховна Рада приймає Закон України “Про господарські товариства”, який визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також правові обов`язки їх учасників та засновників. Першим видом товариства у цьому Законі називається акціонерне товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначну кількість акцій рівної номінальної вартості.
21 вересня 1991 року в Києві відбулася установча конференція Української фондової біржі. У роботі конференції брав участь 21 засновник, представники комерційних банків України. Конференція затвердила установчий договір, одностайно прийняла Статут біржі, обрала керівні органи УФБ (Біржова рада, арбітражна комісія, ревізійна комісія, правління).
Важливою подією на українському РЦП була поява Указу Президента України № 446/95 від 11.06.1995р. “Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку”. Згідно з Положенням про ДКЦПФР Комісія є центральним органом державної виконавчої влади, підзвітним Кабінету Міністрів. ДЦКПФР було доручено затвердити нормативно-методичні документи з питань вимог майнового та фінансового стану учасників РЦП, їх звітності відповідно до міжнародних стандартів, розробити єдині стандарти і правила функціонування ФБ та позабіржових торго-інформаційних систем. Також було прийнято Положення про спільну участь ДКЦПФР, ФДМУ і Мінфіну у перевірці вимог законодавства щодо ведення реєстрів акціонерів АТ, проведення перереєстрації посередників, підготування змін до актів законодавства з цих питань.
Головну мету та основні принципи функціонування і розвитку фондового ринку України визначено Постановою Верховної Ради України № 342/95 (22 вересня 1995р.) “Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України”.
30 січня 1996р. вийшла Постанова Кабінету Міністрів України № 140 “Про заходи щодо розвитку фондового ринку та вдосконалення його державного регулювання”.
Послідовно здійснюється інтеграція українського РЦП у світовий ринок та міжнародні фондові організації. Так у вересні 1996р. у Монреалі (Канада) на засіданні Президентського комітету міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) ДКЦПФР України
одержала статус члена IOSCO. Ця подія відкриває перед Україною великі можливості з вдосконалення законодавчої бази та регулювання відносин між учасниками ФР, доведення законодавства з ЦП до відповідних стандартів, прийнятих більшістю країн світу.
В 1996р. у м. Києві відбулася Перша виставка-конференція “Фондовий ринок України-96”, яка мала значний успіх. Виставку відвідали понад 3 тис. спеціалістів з 179 національних та іноземних організацій і компаній.
ЛІТЕРАТУРА
1. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України / Верховна Рада України. - Відомості Верховної Ради України. N 31, ст.268.-2006 р.
2. Фондовый рынок / [ Берзон Н.И., Буянова Е.А., Кожевников М.А., Чаленко А.В..], - М. : Издательство «Вита-пресс, 1999.-400с.
3. Фондовый рынок (Рынок ценных бумаг): Учебное пособие / [ Кондрашихин А.Б., Рожманов В.Г., Пепа Т.В., Федорова В.А..]. - К. : ЦУЛ, 2008.-376 с. (базовий підручник).
4. Шарп У. Инвестиции: университетский ученик / Шарп У., Александер Г., Бейли Д.. - М.: ИНФА , 1998.- 1015с.
5. Гитман Л. Джонк М.Д. Основы инвестирования / Гитман Л.Джонк М.Д.. - М.: Дело, 1999 – 1008 с.
6. Про акціонерні товариства: Закон України / Верховна Рада України. - Відомості Верховної Ради України, N 50-51, ст.384.- 2008р.
7. Про інститути спільного інвестування: Закон України / Верховна Рада України. - Відомості Верховної Ради України, N 50-51, ст.384.- 2008р.