Оцінка зовнішнього боргу України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Міжнародної економіки»

Реферат

З дисципліни «Міжнародний банківський бізнес»

На тему:

«Оцінка зовнішнього боргу України»

Маріуполь - 2009

ЗМІСТ

Вступ

Сутність зовнішнього державного боргу та умови його формування

Оцінка стану зовнішньої заборгованості України перед міжнародними фінансовими установами

Шляхи врегулювання зовнішньої заборгованості України перед міжнародними кредиторами

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

В умовах формування та функціонування ринкової економіки значно посилюється роль та значення такого компонента державних фінансів як державний борг. Гострою фінансовою проблемою є державний борг для України. В структурному плані він поділяється, як і в інших країнах, на державний внутрішній та зовнішній державний борг. Внутрішній борг держави становить собою заборгованість уряду по державних цінних паперах, по невиплаті заробітної плати у всіх галузях народного господарства, взаємозаборгованість підприємств між собою і державі, боргу держави підприємствам за продукцію. Державний борг деформує економіку, гальмує розвиток реальних економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні.

Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також зростання витрат по його обслуговуванню посилює як актуальність самої проблеми державного боргу, так і пошуку шляхів вдосконалення його управління.

В перехідній економіці України державний борг все більше набуває характеру не лише фінансової, але і соціально-політичної проблеми, яка прямо пов'язана з проблемою економічної безпеки країни. Важливого значення набуває питання управління та обслуговування державного боргу в контексті тих економічних труднощів, які вже впродовж восьми років переживає Україна.

Сутність зовнішнього державного боргу та умови його формування

Державний борг - важлива складова державних фінансів. Під державним боргом розуміють всю суму випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. До появи державного боргу призводить існування державного кредиту. Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли державний бюджет є дефіцитним. Державний борг підрозділяється на внутрішній і зовнішній.

Зовнішній державний борг виникає в зв'язку з залученням державою зовнішніх позик. Державний зовнішній борг класифікується по наступних ознаках: по видах кредитів (банківські і фірмові); по формах надання (валютні і товарні); в залежності від цільового використання (інвестиційні і не інвестиційні позики); по умовах надання (пільгові, за сплатою високих процентів, на компенсаційній основі); по строках повернення заборгованості; по умовах повернення боргу (одночасно, рівними чи не рівними частинами).

Досліджуючи державний борг, не можна обійти проблему бюджетного дефіциту. Існує позитивний взаємозв'язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.

При створенні дефіциту державного бюджету виникають проблеми його покриття з найменшими витратами для економіки. Є декілька шляхів вирішення цих проблем:

Скорочення витрат держбюджету. Цей шлях не завжди прийнятний, так як зменшення витрат може посилити спад в економіці, а скорочення соціальних програм провокує соціальну напруженість і веде до зменшення сукупного попиту, що в свою чергу знижує стимули виробництва.

Збільшення податкового тягаря. Цей шлях призведе до зменшення інвестицій і споживання, що в свою чергу також знижує можливість росту ВВП.

Перетворення дефіциту бюджету в державний борг. Це відбувається за рахунок звернення держави за кредитом до національних банків; перетворення кредиту в зовнішній борг при одержанні його від іноземних держав; випуску державних цінних паперів - облігацій, які є зобов`язаннями держави виплатити суму запозичених грошей у населення з процентами.

Виплата державного боргу за рахунок збільшення пропозиції грошей на основі їх емісії. Це самий небезпечний шлях погашення бюджетного дефіциту, тому що він веде до інфляції. До такого методу покриття бюджетного дефіциту держави вдаються у випадку неможливості або невміння використовувати інші джерела. По суті це є спосіб відмови від частини боргу, оскільки його виплата відбувається обезціненими грішми.

Факт існування державного боргу не дає уявлення про реальний фінансово-економічний стан держави. Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку. Як правило, зростання державного боргу є наслідком існування бюджетного дефіциту. Проте боротьба з окремими дефіцитами не сприяє викоріненню причин, що породжують ці дефіцити. Бюджетні дефіцити через неправильні способи боротьби з ними стають причиною розладу всієї системи фінансових відносин. Це пояснюється систематичною нестачею коштів у уряду, і тому він змушений постійно посилювати податковий прес і водночас удаватися до позик, до випуску паперових грошей та до інших надзвичайних способів і джерел.

Отже, бюджетний дефіцит виникає як результат негативних явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення і зростання державного боргу. Необхідно здійснювати довгострокову політику регулювання бюджетного дефіциту, відмовитись від його споживчого характеру з метою використання джерел фінансування бюджетного дефіциту в інвестиційних цілях.

Оцінка стану зовнішньої заборгованості України перед міжнародними фінансовими установами

Об'єктивним наслідком кредитного співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями є формування зовнішнього боргу держави перед відповідними установами, який є частиною валового зовнішнього боргу країни. Валовий зовнішній борг за станом на певну дату - це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобов'язаннями, що мають бути сплачені боржником у вигляді основної суми та/або відсотків в будь-який час у майбутньому, і які є зобов'язаннями резидентів цієї економіки перед нерезидентами.

Валовий зовнішній борг країни включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікуються:

- за чотирма основними секторами економіки - сектор державного управління, органи грошово-кредитного регулювання, банки, інші сектори;

- у розрізі початкових термінів погашення - коротко- та довгострокові;

- у розрізі фінансових інструментів - боргові цінні папери, торгові кредити, кредити, валюта і депозити, інші боргові зобов'язання та зобов'язання за кредитами підприємств прямого інвестування (міжфірмовий борг).

Міжфірмовий борг відповідно до вимог керівництва з платіжного балансу не розподіляється ні за секторами економіки, ні за початковим терміном погашення.

Статистичні дані валового зовнішнього боргу країни узгоджуються з відповідними даними міжнародної інвестиційної позиції та платіжного балансу країни. Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США.

Для компіляції показників зовнішнього боргу сектору державного управління використовується інформація Міністерства фінансів України про стан державного та гарантованого державою до повернення боргу, в тому числі за зобов'язаннями перед міжнародними фінансовими організаціями, зарубіжними органами управління, банками та іншими зобов'язаннями. Інформація Мінфіну України щодо зобов'язань за облігаціями зовнішніх державних позик коригується на обсяги купівлі їх резидентами України на зовнішніх ринках. Враховуються також обсяги куплених нерезидентами на ринку України облігацій внутрішніх державних позик та облігацій внутрішніх державних позик, що випущені в рахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Інформація Національного банку України щодо обсягів зобов'язань за кредитами та позиками Міжнародного валютного фонду та міжнародних фінансових організацій, а також обсяги залучених депозитів використовується для визначення боргу органів грошово-кредитного регулювання.

Обсяг валового зовнішнього боргу України на 1 січня 2008 року становив 84,5 млрд. дол. США (60,2% до ВВП), збільшившись упродовж року на 55,0%. Приріст валового зовнішнього боргу головним чином зумовлено зростанням обсягів зобов'язань в 2,2 рази у банківському секторі до 31 млрд. дол. США (22,0% до ВВП) та на 44,1% в інших секторах економіки до 38,4 млрд. дол. США (27,3% до ВВП).

Співвідношення валового зовнішнього боргу України до експорту товарів та послуг на 01.01.2008 р. становило 132,1% (на 01.01.2007 р. - 108,5%).

У структурі валового зовнішнього боргу за фінансовими інструментами у звітному році частка кредитів як домінуючої форми зовнішніх залучень зросла з 56,4 до 59,9%. Суттєвими залишалися частки зобов'язань за борговими цінними паперами - 19.5% та торговими кредитами - 15,7%.

На кінець 2007 року обсяг зовнішнього боргу сектору державного управління зріс на 13,8 % і становив 14,7 млрд. дол. США (17,4% від валового зовнішнього боргу України, 10,4% від ВВП).

Зростання заборгованості зумовлено приростом зобов'язань:

- за борговими цінними паперами ( на 1,2 млрд. дол. США);

- кредитами, залученими державою та під її гарантії, а також органами місцевого самоврядування (на 0,6 млрд. дол. США).

За термінами до погашення в структурі валового зовнішнього боргу з початку 2004 року спостерігалася тенденція до поступового зростання частки довгострокового боргу з 62,1% за станом на 01.01.2004 р. до 73,1% станом на 01.01.2008 р.

Довгостроковий зовнішній борг за 2007 рік зріс на 57,2% і на 01.01.2008 р. становив 61,8 млрд. дол. США (44% від ВВП), із них 75,5% - зобов'язання банківського та інших секторів економіки, решта - зобов'язання секторів державного управління та грошово-кредитного регулювання.

Короткостроковий зовнішній борг за звітний період зріс на 49,5% і становив 22,7 млрд. дол. США, або 16,2% до ВВП. Коефіцієнт покриття резервами короткострокового зовнішнього боргу на кінець 2007 року становив 1,428 проти 1,463 на початок року (на 01.01.2006 р. - 1,772).

Валютна структура боргу у 2007 році не зазнала значних змін. Зобов'язання у доларах США становили 79,4%, що на 0,6 процентного пункту більше, ніж на початок року, частка заборгованості у євро - 11.2%, у гривні - 4,2% і по 2% у російських рублях та у швейцарських франках. Частки інших валют у валютній структурі боргу були незначними.

Зовнішній державний борг зростає в основному за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Аналізуючи стан зовнішнього державного боргу України, який виник в результаті заборгованості за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку, необхідно відмітити, що сума заборгованості постійно зростає (таблиця 2.1). Україна, яка не в змозі погасити заборгованість, натомість приймає нові позики.

З характеристики цільових призначень запозичень з боку МФКО, їх практичного використання та умов повернення випливають і наслідки від них на перспективу. Величезні суми, що позичають Україні міжнародні фінансові установи, призначені для використання на покриття дефіцитів платіжного балансу і державного бюджету країни, а також на консультативно-технічну допомогу. А це значить, що вони не працюють в економіці країни, її виробництві. Тому в такій формі кредити МФКО є тягарем для економіки країни та приводять до непомірного росту зовнішньої заборгованості.

Таблиця 2.1

Динаміка гарантованого зовнішнього боргу України перед МФКО в 2004-2008рр, тис. грн.

Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу.

Поряд з створенням загальноекономічного середовища, сприятливого для інвестування, з метою припинення втечі капіталів за кордон необхідно виробити механізми, які б дозволяли перекрити відплив капіталів з країни такими каналами: переведення валюти за кордон у рахунок оплати фіктивних імпортних контрактів; неповернення до країни експортної валютної виручки; заниження контрактних цін при експорті та їх завищення при імпорті тощо. За експертними оцінками, в Україні надто ліберальний режим зовнішньоекономічної діяльності та повна конвертованість гривні за поточними операціями дозволяють нелегальними шляхами щороку вивозити за кордон 3-5 млрд. дол.