Обґрунтованість внесення змін до кошторису

Презентація  
на тему: 
 
Обґрунтованість внесення змін до кошторису

 

Рибалко Ольги

4 курс, 4 група, 

Обліково-економічний факультет

Кошторис бюджетної установи – це основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків; визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Основні вимоги відносно порядку складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів бюджету, встановлені Постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2002 року №228 “ Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ ”.

Кошторис має дві складові:

 

• Загальний фонд - містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій.

 

• Спеціальний фонд – містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством також реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

 

 

 

 

 План  асигнувань  загального  фонду  бюджету - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.

Важливими завданнями перевірки кошторису бюджетної установи є:

 

• Перевірка правильності складання та затвердження кошторису.
• Перевірка дотримання вимог законодавства щодо виконання кошторису.
• Перевірка правильності внесення змін до кошторису та плану асигнувань бюджетної установи.
• Перевірка достовірності звіту при виконанні кошторису бюджетної установи.

 

Джерела інформації, які використовуються в процесі контролю кошторису бюджетної установи:

 

• Нормативні документи:
• Бюджетний кодекс України
• закони України про державні бюджети на відповідний рік
• Закон України “Про благодійництво та благодійні організації ”
• Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ”
• Закон України “Про податок на додану вартість ”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 “Про затвердження переліку власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання”.

• Первинні документи:
• платіжні доручення
• рахунки-фактури
• виписки зі спеціальних реєстраційних рахунків
• витяги з наказів про зарахування (або звільнення) працівників
• табелі використання робочого часу
• акти про списання основних засобів (ф. №ОЗ-3)
• акти про списання автотранспортних засобів (ф. №ОЗ-4)
• акти про списання вилученої з бібліотеки літератури (ф. №ОЗ-5)
• акти про нестачу продуктів харчування
• накладні на видачу матеріалів
• забірні картки.

• Реєстри синтетичного та аналітичного обліку:
• меморіальні ордери №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15
• картки та книги аналітичного обліку: Картка аналітичного обліку готівкових операцій; Картка аналітичного обліку касових видатків; Картка аналітичного обліку фактичних видатків; Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань; Картка аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам; Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань
• книга “Журнал-головна”.

 

• Звітність бюджетних установ:
• місячна
• квартальна
• річна.

 

Одним з основних етапів контролю бюджетних установ є перевірка законності, розгляду, затвердження та виконання кошторису. 
 
Перевіряючи правильність складання, затвердження та виконання кошторису необхідно звернути увагу на такі критерії:

 

• законність

 

• раціональність

 

• ефективність

 

• цільове використання бюджетних коштів

 

 

 

 

Законність 
характеризує відповідність  
операцій, що перевіряються, а також дії посадових осіб вимогам законодавства та іншим нормативно-правовим актам.

 

 

 

 

Раціональність 
 
відображає досягнення запланованого результату при використанні найменшої суми коштів, спрямованих на фінансування відповідного заходу.

 

 

 

 

Ефективність 
 
відображає досягнення найкращих результатів при використанні найменшої суми бюджетних коштів.

 

 

 

 

Цільове використання коштів 
 
характеризує таке їх використання, яке відповідає меті і умовам одержання вказаних коштів, визначених бюджетом, планом асигнувань, кошторисом бюджетної установи або іншою підставою для їх одержання.

 

 

 

 

На початку перевірки необхідно з'ясувати наявність у бюджетній установі затвердженого кошторису на відповідний рік та його відповідність вимогам 
Постанови КМУ від 28.12.02 №228 “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”,  
наявність лімітних довідок та планів асигнувань, дотримання лімітів.

 

 

 

 

Цей етап включає наступні аспекти: 
1. Правомірність затвердження кошторису бюджетної установи. 
2. Своєчасність затвердження разом з кошторисом бюджетної установи плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду, помісячного плану використання бюджетних коштів і штатного розпису установи. 
3. Обґрунтованість показників видатків у кошторисі бюджетної установи, виходячи з об'єктивної потреби в коштах. 
4. першочергову забезпеченість бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на поточне утримання установи. 
5. Обґрунтованість показників видатків загального фонду кошторису бюджетної установи відповідним розрахункам за кожним кодом економічної класифікації. 
6. Обґрунтованість внесення змін до кошторису.

Обґрунтованість внесення змін до кошторису є одним з головних аспектів перевірки доходів і видатків загального фонду кошторису бюджетної установи.

Зміни до кошторису і плану асигнувань загального фонду вносяться у разі:

 

• потреби у перерозподілі асигнувань розпорядника;

 

• прийняття  нормативного  акта  про  передачу  повноважень   і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому;

 

• прийняття рішення  щодо  розподілу  нерозподілених  бюджетних асигнувань між розпорядниками;

 

• необхідності  збільшення  видатків  або  надання  кредитів  з бюджету   спеціального   фонду   бюджету   внаслідок   перевищення надходжень  до цього фонду з урахуванням залишків бюджетних коштів на   початок  поточного  бюджетного  періоду,  не  використаних  у попередньому   бюджетному   періоді   порівняно  з  надходженнями, урахованими у бюджеті на відповідний рік;

• прийняття   рішення  щодо  скорочення  видатків  або  надання кредитів  з  бюджету  загального  фонду  бюджету  в цілому на рік;

 

• прийняття рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам   на   суму   коштів,   витрачених  не  за  цільовим призначенням;

 

• внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).  
  

На цьому етапі необхідно перевірити чи складені бюджетною установою відповідні довідки про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку що і кошториси.

 

 

 

 

 Зміни  до  кошторисів,  планів  асигнувань  загального  фонду бюджету,  планів  надання  кредитів із загального фонду бюджету та планів  спеціального  фонду,  планів використання бюджетних коштів (крім   планів   використання   бюджетних   коштів   одержувачів), помісячних  планів  використання  бюджетних коштів вносяться після внесення  змін  до  розпису  відповідного  бюджету  з  урахуванням особливостей  спеціального  фонду.

 

 

 

 

У   разі  внесення  змін  до  кошторисів,  планів  асигнувань загального  фонду  бюджету, планів надання кредитів із загального фонду  бюджету,  планів спеціального фонду 
 
обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду.

 

 

 

 

 

КІНЕЦЬ