Інтелектуальні послуги як фактор інноваційного розвитку

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ  ПОСЛУГИ ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО  РОЗВИТКУ

Виконала: ___________. Науковий керівник: ____________.

Інноваційні процеси  в економіці нерозривно пов'язані  з функціонуванням інституту  інтелектуальної власності, механізми  якого охоплюють об'єкти, джерела та результати інноваційної діяльності. Цей інститут дає змогу органічно інтегрувати інтелектуальну інноваційну діяльність у систему суспільного відтворення, адаптувати інтелектуально-інформаційний продукт до реалій ринку, забезпечити баланс інтересів суспільства та творців інтелектуального продукту.

Національна інноваційна  система — складна, багаторівнева, динамічна система суспільних відносин, інституцій та організацій, які забезпечують генерування, поширення та практичне  використання нововведень, виробництво та реалізацію наукомісткої продукції, формування інноваційної культури та відповідного способу мислення населення.

Розбудова національної інноваційної системи сприяє перетворенню інституту інтелектуальної власності  на важливий інструмент загальнонаціональної інноваційної політики, дієвий важіль державного регулювання напрямів, швидкості та ефективності інноваційних процесів [1, с.357].

Інтелектуальні  послуги за економічним змістом  – це певні професійні дії фахівців різних галузей знання, основними ресурсами здійснення яких виступають загальні і спеціальні знання і інформація, а результатом – накопичення і розвиток людського капіталу домогосподарств, фірм, суспільства, що становить основу інноваційного розвитку національної економіки.

В умовах переходу до інноваційного типу соціально-економічного розвитку інтелектуальні послуги є одним з видів економічної активності, що динамічно розвиваються [4].

Інтелектуальними є  послуги:

• освітні;
• охорони здоров'я;
• ділові (консалтинг).

Інноваційна роль окремих видів інтелектуальних послуг розрізняється змістом знань і інформації, формою їхньої передачі господарюючим суб’єктам, результатом.

Освітні послуги необхідні учасникам  інноваційного процесу на всіх його стадіях, тому одним із найважливіших  чинників підвищення інноваційної активності підприємств є розвиток системи підготовки фахівців у сфері інноваційної діяльності, інноваційного менеджменту. Як справедливо указують Б. Данілішин і В. Куценко, підкреслюючи важливість розвитку освіти в Україні, необхідно формувати інноваційну систему нового типу, яка, у свою чергу, вимагатиме нового підходу до розвитку галузей, що сприяють збільшенню інтелектуальних ресурсів [3, с. 72].

Зміст консалтингових послуг складають  специфічні знання та інформація у  сфері економіки й управління, які передаються господарюючим суб’єктам у процесі їхнього консультування, результат консалтингу – розв’язання проблем ведення бізнесу, підвищення його інновативності та інноваційної активності. Консалтингове обслуговування, по(перше, забезпечує господарюючих суб’єктів специфічними знаннями та інформацією, необхідними для здійснення інновацій, по(друге, сприяє виявленню ринкового потенціалу інноваційних ідей і продуктів, їхньої комерціалізації.

Особливий вид інтелектуальних  послуг – послуги охорони здоров’я – також відіграють інноваціювальну роль, оскільки призначенні для збереження і накопичення фізичної складової людського капіталу учасників інноваційного процесу. В цьому випадку реалізація інноваціювальної функції послуг охорони здоров’я має опосередкований характер – через накопичення людського капіталу інноваторів.

Успіх інноваційної активності підприємств, як справедливо пише О. М. Хотяшева, залежить від їхньої діяльності, в  процесі якої постійно впроваджується, удосконалюється і заміщається продукція, виробничі процеси і методи збуту [2, с.33]. Найважливішим чинником ефективної інноваційної діяльності підприємств виступають інтелектуальні послуги як професійна діяльність фахівців, що є процесом передачі отримувачу (споживачу) спеціальних знань і інформації у формі персоніфікованих нематеріальних послуг, що індивідуалізувалися, основу якого складають інтелектуальні ресурси, а результат – вигоди споживача (індивіда, організації), пов’язані з використанням одержаних знань у його цілях (особистих, організаційних, підприємницьких; економічних, соціальних, духовних та ін.)

Інноваціювальна функція інтелектуальних  послуг полягає в інформаційному забезпеченні здійснення всіх стадій інноваційного процесу від зародження інноваційної ідеї до рутинізації і дифузій нововведень. Слід підкреслити, що в цьому випадку зміст поняття «інформаційне забезпечення інноваційного процесу» трактується в широкому розумінні як надання господарюючим суб’єктам знань та інформації, необхідних їм для ефективної інноваційної діяльності.

Таким чином, інноваціювальна функція  інтелектуальних послуг знаходить  свій прояв, з одного боку, безпосередньо  в навчанні і консультуванні учасників  інноваційного процесу, з іншою  – опосередковано, на базі реалізації їхньої капіталостворювальної функції, оскільки знання та інформація, що становлять їхній зміст, сприяють накопиченню інтелектуального капіталу інноваційних підприємств і людського капіталу їхніх працівників. Подальше дослідження буде присвячено обгрунтуванню особливостей організації та оплати праці у сфері інтелектуальних послуг[5, с.50].

Однією з найважливіших  передумов утвердження інноваційної моделі економічного зростання є  подолання застарілих уявлень про  залежність господарського прогресу виключно від розширеного відтворення матеріально-речових складових суспільного багатства. Довгострокові пріоритети ринкових трансформацій повинні передбачати нарощування інвестицій у розвиток людського капіталу на основі реформування системи освіти, розширення доступу до знань, нових інформаційних технологій, забезпечення широкомасштабних капіталовкладень у гуманітарно-інтелектуальну сферу, поступову зміну соціально-економічного генотипу нації у напрямі зростання соціальної активності, відповідальності, самостійності, вивільнення творчого потенціалу людини, становлення громадянського суспільства з розвиненими демократичними інститутами, здатними забезпечити самореалізацію особистості та самоорганізацію суспільства в глобальному інноваційному середовищі.

Список використаної літератури:

1. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник/ В.Д. Базилевич.-К.: Знання, 2006 – 431с.
2. Хотяшева О. М. Инновационный менеджмент: [учебн. пособ.] /О. М. Хотяшева. - СПб.: Питер, 2005. – 318 с. – (Серия «Учебное пособие»).
3. Данілішин Б. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання /Б. Данілішин, В. Куценко // Економіка України. –2006.– № 1. – С. 71–79.
4. Stewart T.A. The Intellectual Capital.The New Wealth of Organizations. – N.Y.; L., 1997. –P. 120 - 130.
5. Ярмак О.В. Основні функції  інтелектуальних послуг як чинника підвищення інноваційної активності підприємств / О.В. Ярмак, О.В. Бервено // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ХІБС УБС НБУ. – Випуск 2(5). – Харків: ХІБС, 2008. – с. 47 - 51.