Інформатизація фінансового ринку

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

 

 

                              

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни

Інформаційні  системи і технології у фінансах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                    Виконала: студентка 4 курсу

                                                                                                                        заочного відділення 

                                                                                                                   факультету ОФПД

    групи «Фінанси» СК,

                                                                                                                       Лазарчук О. В

                                                                                               

                                                                                                   

                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ НУХТ 2012

 

Зміст:

 

Тема 13. Інформатизація фінансового  ринку.

1. Карткові системи електронного грошового обігу…………………......…3
2. Автоматизація управління депозитами та кредитами…………………...9
3. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій…………....17

Список використаної літератури……………………………………………23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Карткові системи електронного грошового обігу.

     В основу формування нової фінансової інфраструктури в державі покладено масове застосування платіжних карткових систем. Пластикові картки як носії інформації ввійшли в усі сфери економічної діяльності – починаючи від телефонних розмов, транспортних поїздок, страхування, торгівлі, Інтернет-послуг і закінчуючи системами електронного обігу грошових коштів, тобто банківськими платіжними картками.

     Розрахунки  з працівниками з оплати праці  на підприємствах, установах і  в організаціях є найбільш  трудомісткою ділянкою обліку, що  вимагає значних витрат часу  на нарахування, утримання, оподаткування та видачу грошей. При цьому несвоєчасно отриману заробітну плату необхідно депонувати, що нерідко призводить до крадіжок цих грошей, зловживань в обліку. Існують певні ризики при одержанні, індексації, зберіганні готівкових коштів і при їх видачі. Ці недоліки усуваються при використанні послуг банківських установ, пов’язаних з організацією виплати заробітної плати за платіжними картками працівників підприємств, установ, організацій.

     Карткові рахунки прирівнюються до поточних рахунків підприємств, що відкриваються комерційними банками:

      - резидентам – громадянам України;

- нерезидентам – іноземцям та особам без громадянства, які отримали дозвіл на проживання в Україні;

 - нерезидентам – громадянам України, які постійно проживають за межами    України;

 - нерезидентам – іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, відповідно до відкритої візи строком до 1 року.

     Банківські платіжні картки бувають різних видів: власні, корпоративні, дебетні та кредитні. Власна БПК надає змогу фізичній особі-держателю розпоряджатися власним картковим рахунком, корпоративна – картрахунком резидента та представництва нерезидента, дебетна – картрахунком у межах залишку коштів на ньому, а кредитна –дозволяє проводити операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту.

     Банк відкриває підприємству рахунок для виплати заробітної плати, а кожному працівнику – індивідуальний картковий рахунок та видає банківські платіжні картки.

     Банківська платіжна картка (БПК) – пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачу БПК надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Ідентифікування отримувача БПК забезпечується нанесенням на картку її номера, терміну дії, прізвища, ім’я і зразка підпису держателя БПК.

     Пластикові картки можна поділяти на декілька категорій за різними ознаками, тільки геометричні розміри і методи запису інформації в усіх картках відповідають загальноприйнятому стандарту.

     За методом виготовлення бувають ембосовані картки з видавленим номером, для того, щоб імпринтер (механічний пристрій, який прокатує картку) міг віддрукувати його на сліпі, і" випаленим" номером; призначені вони тільки для електронного використання.

    За типом носія електронної інформації бувають картки з магнітною смугою (" магнітні") і картки з чіпом (" смарт-картки").

    Магнітні картки вважаються дешевими, але менш захищеними, тому на магнітній смузі зберігається лише інформація про банк-емітент, в якому знаходиться картрахунок клієнта. Тому будь-яка транзакція за такою БПК потребує (за допомогою терміналу або банкомату) дзвінка до банку або спеціалізованого обчислювального центру (процесингового) для визначення платоспроможності клієнта.

     Смарт-картки, навпаки, відрізняються високою захищеністю і дозволяють зберігати у своєму чіпі у зашифрованому вигляді інформацію про суму, що міститься на картрахунку. Приймати смарт-картку можна, не з’язуючись з кредитними установами, але списувати кошти з картки – тільки за допомогою електронних пристроїв.

    Існують також так звані гібридні картки зі змішаними носіями інформації – на них можуть бути одночасно і чіп, і магнітна смуга. Використовується дана технологія насамперед для можливості звернення до різних процесингових центрів.

     Обов’язковими реквізитами, нанесеними на БПК, є реквізити, що надають можливість ідентифікувати ПС і банк-емітент. БПК внутрішньодержавних ПС, крім усього іншого, повинні мати ідентифікаційний номер емітента, встановлений Національним банком України.

     За цільовим призначенням банківські картки використовуються для безготівкової оплати товарів і послуг з рахунка клієнта банку, який володіє карткою (власником картки залишається банк), а також для отримання ним готівкових грошей зі свого рахунка через банкомати. У межах України всі операції з використанням БПК виконуються тільки в національній грошовій одиниці України.

     Банківські картки поділяються, у свою чергу, на кредитні, дебетові і спеціальні внутрішньобанківські. Розглянемо всі типи окремо.

     Кредитна картка дозволяє отримати у банку обмежений кредит (овердрафт) у разі оплати карткою товарів або послуг, вартість яких перевищує залишок на банківському рахунку клієнта. Виданий клієнту кредит погашається шляхом списання зі страхового депозиту, з іншого рахунка, або якщо клієнт компенсує банку витрати із зарплати, що надходить на картрахунок, чи готівкою з власних заощаджень. Страховий депозит – це, як правило, обов’язкова умова для відкриття кредитної картки, і мінімальний розмір депозиту визначається рівнем престижності картки.

     Дебетова картка дозволяє клієнту банку отримувати готівку в банкоматах і оплачувати свої покупки тільки в межах суми, наявної на його спеціальному картрахунку (або просто на рахунках у банку-емітенті картки). Таким чином, при оплаті покупки дебетовою карткою необхідно зателефонувати до банку або процесингового центру для встановлення того, чи зможе клієнт, а не банк виплатити суму, яку замовили при цьому сума блокується на рахунку клієнта на певний час до надходження до процесингового центру товарного чека – сліпу, після чого остаточно списується.

     З моменту оплати покупки або послуги через процесинговий центр і до її кінцевого списання або ж "повернення" на рахунок у разі помилки чи виявлення фальсифікації суми, що списується, клієнту "не видно". Прикладом дебетових карток можуть бути Сіrrus Маеstrо, VISA Еlectrоn.

     Внутрішньобанківські спеціальні картки надають клієнтам банку такі додаткові спеціальні послуги, як одержання відсотків за депозитами через банкомати банку тощо. Як правило, роботою з виданими внутрішньобанківськими картками займається або сам банк, або інші банки – його партнери. Внутрішньобанківські спеціальні картки міжнародними, як правило, не бувають.

     Всі картки, що знаходяться в обігу, можна класифікувати за територіальною ознакою, а саме:

- Глобальними або міжнародними, є платіжні картки, за якими клієнт може оплатити товари або послуги у різних географічних точках світу, в тому числі, використовуючи точки обслуговування, що належать організаціям, не пов’язаним безпосередньо з емітентом ніякими зобов’язаннями.

- Локальними БПК є такі платіжні системи, які обмежені незначною областю точок обслуговування (банкоматів і РОS), де клієнт може отримати готівку й оплатити товари або послуги, що належать емітенту чи організаціям, пов’язаним з ним певними зобов’язаннями. Як правило, ці системи і використовуються для організації зарплатних проектів з урахуванням спеціалізації, місця розташування та інших факторів, що стосуються конкретного клієнта.

     Щомісячно нараховуються відсотки на залишки коштів на картковому рахунку та проводиться виписка, яка відображає всі операції на рахунку і дозволяє контролювати всі доходи і витрати. Також забезпечується повна конфіденційність операцій. У разі втрати або крадіжки картки працівник може захистити кошти на картковому рахунку від несанкціонованого використання, терміново заблокувавши картку.

     Підприємство перераховує в банк заробітну плату та інші виплати працівника і складає відповідний реєстр, що визначає розподіл коштів між працівниками. Банк на підставі реєстру зараховує ці кошти на рахунки працівників і забезпечує доступ до них за допомогою банківських платіжних карток.

     Робота бухгалтерії з виплати заробітної плати, премій, сум на відрядження та інших нарахувань полягає лише у тому, щоб перерахувати загальну суму грошей у банк та вказати, як її необхідно розподілити між працівниками відповідно реєстру. При цьому ніяких депонентів: працівник завжди отримає свої гроші на власний банківський рахунок.

     Виникає можливість знизити адміністративні витрати, пов’язані із роботою бухгалтерії і каси підприємства та побудувати графік виплат, що не залежить від їх кількості на місяць. Широке та зручне отримання заробітної плати за допомогою банківської картки не порушує звичайний ритм праці, що часто буває при сплаті заробітної плати звичайним шляхом через касира.

     Банк укладає індивідуально з кожним працівником підприємства договір про відкриття карткового рахунка. У ньому зазначають предмет договору, права та обов’язки клієнта (працівника підприємства) й емітента (банку), їх відповідальність, порядок розгляду спорів та інші суттєві умови. Так, умовами договору з банком може бути передбачено овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операцій за платіжною карткою встановленого ліміту витрат.

     Фактична дата надходження коштів на картковий рахунок працівника залежить від терміну, зафіксованого у договорі між банком та підприємством. Як правило, це відбувається протягом одного-двох банківських днів із дати подання відповідних платіжних доручень і відомості зарахування заробітної плати.

     Після надходження грошей на карткові рахунки працівники підприємства у будь-який час можуть їх одержати через мережу банкоматів і офісів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Автоматизація  управління депозитами та кредитами.

     Кредитні та депозитні операції є основними видами діяльності комерційних банків, а для деяких із них ці операції стали головним джерелом доходів. Тому вдосконаленню кредитних та депозитних операцій банки приділяють значну увагу, упроваджуючи комп’ютерні технології для автоматизації функцій управління кредитами та депозитами, така автоматизація на практиці здійснюється в різних формах, на базі різних апаратних і програмних засобів. Створюються, зокрема, системи, які не лише обробляють інформацію, а й підтримують управлінські рішення, що значною мірою знижує трудомісткість облікових робіт, підвищує вірогідність зведень та якість рішень, що приймаються.

     Технології виконання кредитних і депозитних операцій за змістом, послідовністю виконання та способами формування даних взаємоблизькі, тому їх доцільно розглядати в єдиному циклі технологічних процесів автоматизованої обробки даних. Але ці операції ще слабо структуровані, недостатньо формалізовані і важко піддаються автоматизації. Тому в підсистемі управління кредитами та депозитами часто застосовують інтерактивний режим виконання комп’ютерних технологій. Для цієї підсистеми характерна також неоднорідність завдань, зумовлена складністю предметної області. Адже банк працює з різними кредитами та депозитами, тобто йдеться про різні терміни, призначення, способи надання та погашення і т. ін. Проте практичний досвід показує, що всю сукупність функцій управління кредитами та депозитами з метою їх автоматизації можна об’єднати в типові комплекси: прогнозування й планування, облік і контроль, аналіз і регулювання. Кожний із цих комплексів виконується на відповідній стадії технології обробки інформації за допомогою закріплених апаратних і програмних засобів, тобто на виділених АРМ.